Курс на капіталізацію


Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ

Нацбанк припинив дію окремих пунктів банківських ліцензій через зниження регулятивного капіталу в євро нижче за припустимий рівень. Минулого понеділка превентивні заходи НБУ відчули понад десять банківських установ.

Обіцянки не застосовувати санкції до банків через скорочення регулятивного капіталу, номінованого в євро, Нацбанк не дотримав. Станом на 12 січня до «чорного списку» НБУ потрапили 14 банківських установ, яким тимчасово заборонено проводити деякі операції з валютними цінностями на міжнародних ринках, доки вони не зможуть наростити регулятивний капітал до EUR10 млн. Для більшості з них заборона діятиме лише до 1 лютого. Проте є й такі банки, для яких дату зняття обмежень не визначено, наприклад, Трансбанк та Укрінбанк.

Заради справедливості треба зазначити, що заходи НБУ не позначаються на становищі банків, оскільки заборона стосується лише специфічних операцій на міжнародних ринках, що навряд чи приносять суттєвий дохід, насамперед термінових операцій, прибуток від яких мінімальний. Банкам, як і раніше, дозволено проводити операції з валютою і банківськими металами. Проте запровадження санкцій треба розглядати як попередження, за яким можливе впровадження жорсткіших заходів. Ситуація ускладнюється тим, що європейська валюта, як і раніше, посилює свої позиції щодо гривні, який призводить до ще більшого зниження регулятивного капіталу, що перераховується в євро на нормативні вимоги НБУ.

Наприкінці минулого року лише в 45 банківських установ капітал перевищував позначку EUR10 млн. Нині, певно, кількість цих банків дещо скоротилася й імовірність впровадження НБУ санкцій зростає. До групи ризику потрапляють дрібні і майже всі середні банківські установи. Теоретично в банків є два варіанти уникнення санкцій НБУ: необхідно або збільшити статутний фонд, або підвищити капітал за рахунок отриманого прибутку 2003 року. Але очевидно, що використати такі можливості зможуть не всі. Якщо євро не повернеться на торішні позиції, події можуть розвиватися за двома варіантами. Перший, найсумніший, — переведення дрібних і майже всіх середніх банків у розряд регіональних. Їм доведеться обмежити свою діяльність окремо взятою областю, продавши свої філії капіталізованішим банкам. Другий — домогтися поступок від НБУ, який або закриє очі на порушення нормативів, або здійснить радикальніші кроки, змінивши схему розрахунку капіталу. Найвірогідніше, події розгортатимуться за другим сценарієм.

Переоблік капіталу

Про необхідність зміни системи розрахунку капіталу банкіри згадують, щойно євро починає тіснити гривню на валютному ринку. Найпростішим виходом із ситуації було б цілковите скасування прив’язки регулятивного капіталу до євро. Як вважає голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін, сьогодні вже можна скасовувати перерахунок регулятивного капіталу в євро, враховуючи його в гривні, зважаючи на інфляцію. У цьому разі банки зможуть точніше прогнозувати свою капіталізацію. За словами Тимонькіна, банківська система не повинна залежати від поведінки євро чи іншої валюти на міжнародних ринках.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко категоричніший. На його думку, застосування санкцій до банків за порушення (зниження регулятивного капіталу в євро нижче за припустимий рівень. — Ред.), що сталися фактично не з їхньої вини, ставить невеликі банки в нерівні умови порівняно з іншими банками, призводить до порушення конкуренції на ринку й дестабілізації роботи фінансово здорових банків.

Нацбанк, вочевидь, дотримується іншого погляду. Звичайно, від поведінки євро ліквідність чи прибутковість банківської системи не залежить: однак для НБУ важливіше інше. Що вище валютний курс, то більше стимулів підвищувати капіталізацію. Скасувавши прив’язку до євро, довелося б шукати нові шляхи нарощування капіталу банками. Частково проблема вирішується за рахунок посилювання нормативів достатності капіталу. Ось тільки ці вимоги підхльоснуть до капіталізації великі й деякі середні банки, що найдинамічніше розвиваються. Для всієї банківської системи норматив не стане приводом для капітального ривка. Був час, коли Нацбанк міг піти на компроміс, відмовившись від євро на користь кошика валют. Тоді капітали банків перестали б танути у разі різкого зміцнення курсу євро чи долара. Проте згодом цю пропозицію забули. Новий сплеск курсу європейської валюти вкотре змушує банкірів і Нацбанк шукати взаємовигідні умови.

Перший крок у цьому напрямі вже зроблено. Минулого тижня АУБ і НБУ домовилися розробити механізм контролю за виконанням нормативу мінімального розміру капіталу в євро. Тобто капітал, як і раніше, розраховуватиметься за курсом європейської валюти до гривні. Запитання лише в тому, за яким саме курсом і в які терміни. Наразі НБУ вважає за краще не форсувати події. АУБ і НБУ домовилися, що до банків не застосовуватимуть санкції, якщо зниження мінімального розміру регулятивного капіталу спричинено кон’юнктурою ринку (наприклад, якщо курс євро раптом різко змінив свій напрям, що призвело до зниження капіталізації банківських установ). Проте «пакт про ненапад» чинний лише в тому разі, якщо в банку розроблено програму капіталізації. Однак проблема полягає в тому, що банківська установа не може передбачити, скільки їй знадобиться грошей для дотримання вимог Нацбанку, якщо невідома поведінка курсу.

АУБ пропонує компромісний варіант. За словами начальника управління зі зв’язків із банками АУБ Ірини Самойлової, під час розрахунку мінімального розміру регулятивного капіталу банків можна використовувати середньорічний курс євро до гривні за попередній рік. На її думку, це дасть банкам змогу чітко прорахувати свою програму капіталізації впродовж року й уникнути застосування санкцій НБУ в разі різкої зміни курсу євро.

Пріоритетна валюта

У Нацбанку такий шлях вирішення проблеми наразі схвалення не отримав. НБУ бентежить те, що середньорічний курс минулого року може суттєво відрізнятися від ринкового, що склався на нинішній момент. Тобто капіталізація банків відбуватиметься із запізненням. Адже валютний курс — величина непостійна. Нинішнє зростання може запросто змінитися зниженням. Вочевидь, незговірливість Центробанку пояснюється вірою в майбутнє європейської валюти, хоча, за ідеєю, пріоритетною має вважатися гривня.

Сумнівно, що Нацбанк піде на істотні послаблення для малих і середніх банків. Заяви про незастосування штрафних санкцій — явище тимчасове. І, як це вже було, незабаром їх забудуть. Для Нацбанку цього року надзвичайно важливо примусити банкірів збільшити свій капітал після торішнього передиху. 2003-го НБУ «проморгав» капіталізацію банківських установ і цього року, напевно, постарається надолужити згаяне. Зростання євро як ніколи доречне. До того ж під прицілом — невеликі банки, багато з яких потерпають від фінансових труднощів. Наприкінці минулого року капітал приблизно 20 банківських установ становив менш як EUR4 млн, а регулятивний капітал ще менше. Тепер, зі зміцненням євро, Нацбанк багатьох з них може ліквідувати або переконати приєднатися до потужніших банківських структур. Для інших це стане хорошим уроком і підштовхне до пошуку додаткових джерел підвищення капіталізації.

Довідка

Регулятивний капітал місцевих кооперативних банків має становити не менш як EUR1,15 млн, регіональних банків (діючих на території однієї області) — EUR3,5 млн, міжрегіональних — EUR5,5 млн. В іншому разі банки підлягають реорганізації чи ліквідації.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua