Юристи: обшук у Finance.ua проводився на підставі незаконного рішення суду


24 квітня в редакцію видання Finance.ua на п’ятому поверсі будівлі по проспекту Степана Бандери в рамках кримінальної справи про шахрайство з обшуком прийшли правоохоронці. Обшук в компаніях «Файненс.Юа» і «Фінлайн» тривав 11 годин, і зачепив не лише їхніх співробітників, а й інші фірми, яким не пощастило опинитися сусідами по офісу. Співробітники поліції ат прокуратури вилучили техніку й документи, а також роздали повістки на допити (в тому числі і співробітникам сусідніх компаній). Директор «Файненс.Юа» оцінює збиток від візиту правоохоронців у мільйон гривень, і ця сума буде тільки зростати.

Нашому виданню вдалося отримати копію ухвали суду, згідно з якою і проводилися обшуки. Як виявилося, ще 25 березня слідчим суддею Голосіївського районного суду Києва в рамках кримінального провадження №420181010000222 від 01.10.2018 року було дано дозвіл на проведення обшуку в офісних приміщеннях, що розташовані за адресою м.Київ, пр-т Степана Бандери, б. 13 В, 5 поверх. Визначення про обшук виносила суддя Олександра Колдіна, яку 30 липня минулого року Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала такою, що не відповідає займаній посаді.

З версією того, що відбулося, і подробицями обшуку від директора компанії можна ознайомитися в нашому матеріалі.

- Саме визначення винесено за якимись абсурдними звинуваченнями. Шахраї за допомогою декількох своїх сайтів незаконно заволодівали коштами громадян. З потенційно потерпілим, який хотів отримати кредит і залишив заявку на тих сайтах, нібито зв’язувалися якісь люди. Вони просили для отримання кредиту зробити страховий внесок у розмірі 15% від кредиту, причому кредит потерпілий так і не став отримувати. Таким чином людей хтось обдурив, і правоохоронці вважають, що ми з цим пов’язані, – коментував нашому журналісту один із засновників видання «Мінфін», директор ТОВ «Файненс.Юа» Сергій Віндерських.

Визначення є незаконним – аналіз

Докладний аналіз ухвали суду на прохання нашого видання провів керуючий партнер АО «Овчаров і Партнери», автор книги «Обшук – ознака успіху» Денис Овчаров. Юрист зазначив, що рішення про дозвіл на проведення обшуку є незаконним, необґрунтованим і винесено із суттєвим порушенням вимог чинного законодавства.

На підтвердження свого висновку юрист наводить низку аргументів.

1. Прокурор не довів наявність достатніх підстав вважати, що було скоєно кримінальний злочин і причетність до нього ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА».

Так, зазначений дозвіл було надано з метою відшукання і вилучення знарядь вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме за фактом незаконного заволодіння посадовими особами ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА» грошовими коштами громадян України шляхом введення їх в оману. З постанови випливає, що посадові особи зазначених організацій під виглядом представників фінансових установ зв’язувалися з постраждалими, які залишали на підконтрольних їм інтернет-ресурсах заявки на кредит, і повідомляли про необхідність сплатити обов’язковий страховий внесок у розмірі 15% від суми кредиту, а потім також і інші додаткові платежі для отримання позики. Надалі перераховані потерпілими гроші зверталися на користь зазначених організацій шляхом «виведення» на рахунки, відкриті в банківських установах, зареєстрованих в офшорних зонах.

Разом з тим, ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА» ніколи не займалися кредитуванням громадян і не надають жодних фінансових послуг, про що достеменно відомо органам досудового розслідування. Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що зазначені товариства займаються видавничою діяльністю, наданням інформаційних, рекламних послуг, в т.ч. шляхом розміщення інформації на веб-вузлах, дослідженням кон’юнктури ринку та вивченням громадської думки тощо. Зокрема, зазначені компанії займаються обробкою і агрегацією пропозицій банків і фінансових компаній, що надають кредити. Сервіси товариств дозволяють порівнювати кредитні ставки і умови кількох десятків українських банків і мікрофінансових компаній і подавати заявку на кредит в будь-яку з них. Всі подальші операції з кредитування та надання будь-яких фінансово-банківських послуг здійснюється банками, а сервіси ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА» надають користувачам виключно інформацію для ознайомлення з послугами таких фінансових установ, при цьому зазначені інформаційні послуги надаються користувачам безкоштовно.

Саме тому в рішенні суду про дозвіл на проведення обшуку відсутнє будь-яке обґрунтування причетності зазначених товариств до описаної вище схеми незаконного заволодіння грошовими коштами громадян. Так, органом досудового розслідування не встановлено і не підтверджено будь-якими доказами, що вимоги про перерахування «страхового внеску в розмірі 15% від суми кредиту» та інших платежів надходили від представників ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА», що зазначені грошові кошти перераховувалися на підконтрольні цим товариствам рахунки.

Прокурором не було надано жодних належних та допустимих доказів причетності ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА» до обставин вищевказаного кримінального провадження.

Крім того, в постанові відсутні будь-які посилання на результати слідчих (розшукових) або інших процесуальних дій (протоколи допиту, тимчасового доступу, протоколи огляду інтернет-ресурсів і т.д.), якими б підтверджувалась викладена в клопотанні інформація про «механізм незаконної діяльності».

Зазначене не дозволяє зробити однозначний висновок про достовірність викладених відомостей про наявність події кримінального злочину і його обставин, неможливо встановити і законність отримання таких відомостей, а тому слідчий суддя не мав права обґрунтовувати ними судове рішення і посилатися на них як на підтвердження будь-якої інформації.

2. Не индивідуалізовано речі і документи, які планується відшукати і вилучити, а також не встановлено ​​їх зв’язок з кримінальним правопорушенням, що розслідується в даному кримінальному провадженні.

Так, зазначеним рішенням суду надано дозвіл на відшукання та вилучення фінансово-господарської документації, яка містить відомості про неправомірні угоди, фінансові операції, а також мобільних телефонів і інших носіїв інформації, які мають дані про обставини скоєння злочину, штампів, печаток і грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, комп’ютерної техніки, ноутбуків і планшетів.

Всупереч вимогам ст. 234 і 235 КПК України, в постанові жодним чином не конкретизовано і не вказано індивідуальних ознак електронних інформаційних систем, на вилучення яких надається дозвіл. Перелік майна в постанові слідчого судді максимально узагальнено, але не вказано, яким чином зазначені електронні інформаційні системи мають стосунок до кримінального провадження і яке доказове значення несуть в собі або на собі, і виходячи з яких підстав такі речі слід вважати знаряддям скоєння злочину.

Крім того, слідчий суддя дав дозвіл на вилучення грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, при тому, що прокурор не надав ніяких доказів того, що грошові кошти потерпілих, якими незаконно заволоділи в результаті описаного механізму, перераховувалися на рахунки ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА», їхніх посадових осіб або осіб, пов’язаних з ними. Незважаючи на це, слідчий суддя безпідставно дійшов висновку про можливу наявність таких коштів у приміщеннях, де здійснюють свою господарську діяльність зазначені товариства.

 3. Не конкретизовано приміщення, в яких планується проведення обшуку, і не доведено, що в них можуть бути шукані речі і документи.

Зазначеною постановою надано дозвіл на проведення обшуку не в конкретному приміщенні, а на всьому поверсі, де розміщуються кілька різних відокремлених один від одного офісів, що перебувають у володінні або користуванні різних осіб. Разом з тим, в постанові про дозвіл на проведення обшуку має бути чітко визначено конкретне приміщення, в якому необхідно провести обшук з деталізацією його місцезнаходження, для запобігання надмірного втручання в приватне життя громадян і недопущення свавілля з боку співробітників правоохоронних органів. При цьому одна постанова слідчого судді дозволяє здійснити проникнення з метою проведення обшуку тільки в одне приміщення. Зате, ігноруючи зазначені вимоги, слідчий суддя фактично надав дозвіл на проведення обшуку в усіх приміщеннях, розташованих на 5-му поверсі будівлі за адресою; м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 13В, чим грубо порушив права і законні інтереси осіб, які володіють зазначеними приміщеннями та здійснюють в них свою господарську діяльність.

Крім того, в постанові не вказані конкретні особи, у фактичному володінні яких перебуває вказане приміщення, і немає посилання на будь-які докази, якими б прокурор підтвердив свої доводи про те, що за вказаною адресою фактично здійснюють свою господарську діяльність ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА».

До того ж, як було зазначено вище, прокурор не довів будь-яку причетність зазначених товариств до кримінального злочину, що розслідується в рамках даного кримінального провадження, а тому, відповідно, і відсутнє обґрунтування можливості відшукання будь-яких доказів його здійснення за місцем проведення зазначеними товариствами своєї господарської діяльності.

4. Відсутнє обґрунтування того, що доступ до речей і документів або відомостей, які можуть в них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування іншим способом, ніж шляхом проведення обшуку.

Оскільки дозвіл на проведення обшуку надано з метою відшукати і вилучити не знаряддя вчинення злочину, а фактично речі і документи, які містять у собі сліди його вчинення, а також майно, отримане в результаті його вчинення, то відповідно до п.8 ч .3 ст. 234 КПК України та п.5 ч.5 ст.234 КПК України прокурор мусив довести, а слідчий суддя – врахувати, що обшук є найбільш доцільним і ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування, а також, що доступ до них неможливо отримати іншим способом.

Однак, всупереч цим положенням, вказане обґрунтування в постанові суду відсутнє. Так, зокрема, немає будь-яких відомостей, що орган досудового розслідування попередньо звертався в ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА» із запитами про надання будь-якої фінансово-господарської документації в порядку ст. 93 КПК України, або ж отримував тимчасовий доступ до речей і документів зазначених товариств і органу досудового розслідування було відмовлено в наданні відповідного доступу та інформації. Слідчий суддя не врахував, що шукані речі і документи могли бути безперешкодно отримані органом попереднього розслідування в добровільному порядку, шляхом проведення інших слідчих/процесуальних дій, однак такі заходи попередньо не застосовувалися.

- Із викладеного випливає, що зазначена постанова про проведення обшуку винесена із суттєвим порушенням вимог чинного законодавства, є незаконною, необґрунтованою і суттєво порушує права і законні інтереси ТОВ «Фінлайн» і ТОВ «Файненс.ЮА», – говорить Денис Овчаров.

Юристи: ухвала суду – «дуже дивна»

На «нестикування» і ляпи в ухвалі суду вказують і інші опитані InternetUA експерти.

- У рішенні суду щодо обшуку в Файненс.Юа найбільше бентежить невиправдано великий обсяг приміщення, в якому дозволяється провести обшук. У рішенні вказано цілий поверх адміністративної будівлі, але в ньому геть відсутня мотивація, чому обшук слід провести саме на цілому поверсі, де крім компанії також розташовані інші юридичні особи. Виникає риторичне питання, а чому в рішенні зазначено не всю будівлю? Такі вільності в формулюванні рішення є неприпустимими і суттєво порушують права і свободи потенційно необмеженого кола осіб, – вважає експерт, адвокат Микола Крилов.

Підтримує колегу і відомий юрист, президент ЮК «Ніколас» Михайло Стрельников:

- Визначення дуже дивне, якщо не сказати більше. Суддя дав дозвіл на обшук і вилучення документів не в конкретних приміщеннях і офісах, а на 5 поверсі. З урахуванням того, скільки вже триває розслідування, і з урахуванням того, що прокурор посилається на отримані дані про наявні докази, абсолютно незрозуміло, чому він не вказав офіси або хоча б наявність приміщень та їх кількість на цьому поверсі. Таким чином, клопотання прокурора було недостатньо аргументоване і явно не підлягало в такому вигляді задоволенню судом. Ті фірми, які “потрапили під роздачу” на 5 поверсі, повинні подати на суддю мотивовані скарги в ВРП, – упевнений експерт.

Уже цього четверга, як раніше повідомляв нам Сергій Віндерських, співробітники «Файненс.ЮА» починають ходити на допити до правоохоронців.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua