Аліна Бакуліна: Як не переплачувати податок при імпорті


Аліна Бакуліна: Як не переплачувати податок при імпорті

Платники податків, які імпортують товари, купують роботи чи послуги у нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій, для оплати податку на прибуток мають право врахувати у витратах тільки 70% вартості таких товарів (робіт, послуг), згідно з пп. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – «140.5 ПКУ»).

Це ж стосується операцій з нерезидентами, які мають організаційно-правову форму, внесену до Переліку, затвердженого Наказом Кабінету Міністрів України №480. Але платник податків має право цього не робити. У цій колонці поговоримо про те, чи варто скористатися цим правом і як це зробити.

У чому різниця між 140.5 ПКУ і контрольованими операціями?

Для наочності уявімо статтю 39 і підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України у вигляді двох кімнат. В кімнату №39 потрапляють платники податків, у яких є контрольовані операції. Вони подають звіти про контрольовані операції, готують документацію з трансфертного ціноутворення та зберігають таку документацію впродовж 7 років після року здійснення операції.

В кімнату №140.5 потрапляють платники податків, які купують товари, роботи або послуги від контрагентів з низькоподаткових юрисдикцій або від контрагентів-нерезидентів, що мають певні організаційно-правові форми.

Вони не потрапили в кімнату №39 тільки тому, що обсяг їхніх доходів за підсумками року не перевищив 150 млн грн, або тому що сума операцій з таким нерезидентом не перевищила 10 млн грн.

Потрапивши в кімнату №140.5, платники податків мають право вибрати одну з двох опцій:

а). Скорегувати свій фінансовий результат на 30% вартості таких товарів, робіт або послуг.

б). Підготувати документацію для обґрунтування відповідності цін в таких операціях ринковому рівню, аналогічну тій, що готують платники податків з кімнати №39.

Як правило, платники податків бояться потрапити в кімнату №39, але варто відзначити, що ризики отримати запит на документацію в кімнаті №140.5 навіть вищі.

Наприклад, запит на надання документації по ст. 140.5 ПКУ можна отримати за підсумками камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток і для цього достатньо лише одного факту – були такі операції і не був скоректований фінансовий результат на 30% вартості товарів (робіт, послуг).

Жодні ризики невідповідності цін (рентабельності) принципом «витягнутої руки», які повинні бути виявлені контролюючим органом для скерування запиту щодо контрольованих операцій, в даному випадку не потрібні.

Терміни надання документації для платників податків в кімнаті №39 – 30 календарних днів, в той час як платнику податку з кімнати №140.5 надається лише 15 робочих днів, значить на 1-1,5 тижні менше.

У разі ненадання або несвоєчасного надання документації в кімнаті №39 загрожують істотні штрафи, а в кімнаті №140.5 штрафи не загрожують, але платника податків позбавляють права не збільшувати фінансовий результат на 30% вартості товарів (робіт, послуг), що може призвести до податкових донарахувань, які часто перевершують суму штрафу за ненадання документації з трансфертного ціноутворення в кілька разів.

Втім, ризик отримання запиту на надання документації по ст. 140.5 ПКУ становить три роки, а не сім, як у випадку з контрольованими операціями.

Чи варто готувати документацію?

Готуючи документацію для цілей 140.5 ПКУ, платники податків насамперед керуються двома моментами:

1. Імовірність, що ціна буде обґрунтована – інакше навіщо платити за послуги з підготовки такої документації?

2. Співвідношення вартості документації та суми податку, яку можна таким чином заощадити.

Кажучи про ймовірність того, що ціна в такій угоді буде обґрунтована, варто відзначити, що, швидше за все, жоден консультант не зможе достовірно спрогнозувати, чи зможе він обгґрунтувати ціну в тій чи іншій угоді до початку аналізу. Вкрай низька ймовірність того, що за підсумками такого аналізу треба буде скорегувати ціну в угоді на плюс-мінус 30% вартості імпортованих товарів, робіт або послуг.

Наш досвід показує, що в 80% випадків коригування були не потрібні, бо ми встановили, що ціна відповідає принципу «витягнутої руки» – як по 140.5 ПКУ, так і в контрольованих операціях. Тільки в 20% випадків проводились коригування фінансового результату для цілей оподаткування прибутку, але вони були менш суттєвими.

У випадку з застосуванням безпосередньо 140.5 ПКУ вдавалося заощадити до 1,5 млн грн.

Хотілося б також звернути увагу платників податків, що пряма кореляція між вартістю підготовки документації та сумою зекономленого таким чином податку відсутня. Вартість послуг консультантів в цьому випадку залежить не від того, скільки клієнт економить на податках, а від трудовитрат, на які доведеться піти консультантам для підготовки такої документації.

Тому найчастіше невигідно готувати таку документацію, якщо у платника податків багато операцій по 140.5 ПКУ, а обсяги операцій невеликі. Водночас, таке рішення може бути рекомендовано приймати індивідуально, з урахуванням всіх обставин.

Головне пам’ятати, що коли ви вирішите скористатися правом не переплачувати податок по 140.5 ПКУ і фінансовий результат на 30% вартості товарів, робіт або послуг скоректований не буде, підготовка документації стає обов’язком платника податків. І зайнятися підготовкою краще завчасно.

Аліна Бакуліна, партнер і керівник практики ТЦУ консалтингової компанії EBS

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua