2919
Влад Мельник: лібералізація валютного законодавства. Штрафи, які можуть застосувати до фізособи
— Валюта
07 лютого 2019 року в Україні відбулася “оксамитова валютна революція” – набрав чинності закон про валюту, який змінив 25-річні валютні устої. В тому числі відповідальність.
Новий Закон “Про валюту” відповідальність фізосіб уточнив, підправив і… збільшив.
Тепер тільки суд
Раніше відповідальність фізосіб за порушення валютного законодавства містилася в Декреті про валютне регулювання і в Кодексі про адміністративні правопорушення. Декрет передбачав відповідальність у вигляді фінансових санкцій, а КпАП – адміністративних штрафів.
Новий закон скасував Декрет. Тепер відповідальність фізосіб за порушення валютного законодавства передбачена тільки в КпАП, і, відповідно, застосовуватися будуть тільки адміністративні штрафи.
Тож якщо раніше фінансові санкції міг застосувати особисто Нацбанк, або ж інший уповноважений ним орган (наприклад, ДФС, – ред.). Потерпілий мав оскаржити рішення в суді, якщо був не згоден.
Адміністративні ж штрафи за валютні порушення можуть накладати лише суди. Це хороша новина, оскільки оскаржити вже прийняте рішення НБУ або ДФС в суді абсолютно не те ж саме, що заперечувати в суді проти рішення до моменту його прийняття.
Незаконне використання валюти як засобу платежу
КпАП, як і раніше, передбачає відповідальність за незаконну скупку, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави (ст. 162 КпАП). Ось тільки штраф трохи підріс.
Замість 30 – 44 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 748 грн), будуть штрафувати на суми від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (від 8500 до 17000 грн).
Повернення валютної виручки
“Помолодшала” стаття 162-1 “Умисне ухилення від повернення валютної виручки”. Тепер в ній більш загальний склад порушення – порушення порядку здійснення валютних операцій.
Контролюючі органи і раніше дуже любили цю статтю. За неповернення валютної виручки за ЗЕД-контрактами протягом 180 днів фіскали застосовували до українського підприємства санкцію у вигляді пені 0,3% від суми дебіторки за кожен день прострочення.
Щоб експортер або імпортер відчув турботу держави про себе повною мірою, на директора підприємства, вже як на фізособу, накладають штраф. Виходить так, що за одне порушення ДФС може покарати відразу і підприємство, і директора. Особливо добре для фіскалів все складається, коли директор і власник бізнесу – це одна і та ж особа.
Тепер же в цей склад, крім самого ухилення від повернення валютної виручки (правда, тепер не за 180, а за 365 днів), увійдуть ще й порушення правил переміщення і переказу валюти.
Але найголовніше те, що законодавець прибрав зі статті 162-1 КпАП умисел. Це не дуже вписується в ліберальну ідею Закону, тому що якщо доводити умисел не потрібно, то притягати до відповідальності стане набагато простіше.
Штраф зріс несуттєво, всього в три рази. Раніше він був до 1000 неоподатковуваних мінімумів (до 17000 грн), тепер буде від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів (від 17000 до 51000 грн).
Рахунки за межами України
З КпАП прибрали статтю 162-2 “Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків”, і це теж хороша новина.
Правда, ця стаття і так була мертвою, тому що не було ні інструментів виявлення рахунків, ні інструментів визначення їх використання. До того ж, Нацбанк ще в 2017 році скасував обов’язкове отримання ліцензій для відкриття рахунку за кордоном. Новий Закон “Про валюту” прямо дозволяє українцям вільно відкривати рахунки в закордонних банках (ч. 3 ст. 4 Закону).
Влад Мельник, Аxon Partners
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
