Субсидії зашелестіли. Як позначиться монетизація на інфляції та економіці України — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Субсидії зашелестіли. Як позначиться монетизація на інфляції та економіці України

Казна та Політика
1975
2019 року на субсидії з держбюджету запланували витратити 55,1 млрд грн. При цьому роздавати гроші тепер будуть і готівкою. Перші субсидії готівкою перерахують субсидіантам у березні. Ініціатори монетизації в уряді вважають, що ці кошти підтримають бідних громадян і посприятимуть впровадження енергоефективності. Але як ці мільярди позначаться на економіці країни?
Ціна питання
На думку голови Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрія Геруса, готівкою на субсидії держава роздасть близько 40 млрд грн. У березні субсидіантам перерахують кошти в межах 6 млрд грн. Більша їх частина повинна піти на оплату комунальних послуг. І тільки зекономлене споживачі зможуть витратити на інші потреби.
За даними Укрстата, в 2018 році субсидії отримали 6,5 млн сімей. За підрахунками економічного експерта Андрія Вигиринського, якщо ці ж 6,5 млн домогосподарств заощадять з отриманої субсидії по 700 грн на місяць, вийде близько 4,5 млрд грн. Множимо на 6 місяців опалювального сезону – 27 млрд грн. “Разом виходить від 20 до 30 млрд грн, які сім’ї теоретично могли б витрачати на свої потреби”, – підрахував для Фокуса Вигиринський.
Ці гроші увіллються в економіку країни. В першу чергу – на споживчий ринок. Як він відреагує на таке “вливання”, як це позначиться на сфері торгівлі, інфляції, курсі гривні і на самому ЖКГ – Фокус розпитав експертів.
Девальвація буде
Суми, закладені в бюджет для компенсацій субсидій, повинні відповідати обсягу наданих послуг, виробленого тепла, електрики, – акцентує Андрій Вигиринський. Тобто субсидії мають бути витрачені на оплату комунальних послуг. Тоді не відбудеться процесів, які призведуть до інфляції і як наслідок – девальвації гривні. Питання: чи дійсно субсидіанти віддадуть отримані від держави гроші на комуналку? Навіть якщо так, то зекономлені “субсидіальні” гроші – вже не цільові для ЖКГ. І можуть бути витрачені куди завгодно. А значить, вони здатні збільшити попит і сприяти інфляції.
Готівкою на субсидії держава роздасть близько 40 млрд грн. У березні субсидіантам перерахують в межах 6 млрд грн.
Андрій Герус у своєму пості в соцмережах стверджує, що курс гривні після монетизації “попливе” – через різке збільшення грошової маси: “Мій прогноз: інфляція за підсумками 2019 року буде набагато вищою, ніж 5%, які таргетує НБУ як свою мету”. На думку експерта, щоб стримувати інфляцію, НБУ буде тримати високу облікову ставку з можливим підвищенням. А значить, кредити стануть дорогими, а економіка – слабкою. Гривня девальвуватиме. Також експерт висловив сумніви, що НБУ піде на валютну лібералізацію в таких умовах.
Ще один ризик монетизації Андрій Герус бачить у нарощуванні боргів за житлово-комунальні послуги. Особливо в перші місяці переходу. Він нагадав, що борги по системі за газ, тепло і електроенергію вже становлять понад 60 млрд грн. “Платіжна дисципліна невисока і падає. Монетизація посприяє подальшому падінню платіжної дисципліни. Очевидно, що жорстких дій до споживачів-неплатників не буде, адже восени ще одні вибори – парламентські”, – пояснив він свою точку зору.
Інші опитані Фокусом експерти великих інфляційних і девальваційних проблем не бачать. Головна причина – субсидії отримають небагаті люди.
“Мова про дуже специфічні витрати. Ці гроші не підуть на імпорт телевізорів, побутової техніки і машин. Вони будуть витрачені на комуналку і на їжу. Тому я не переживав би щодо курсу та інфляції”, – пояснив Фокусу економіст Олег Устенко.
Згідно з останніми дослідженнями, нагадав Вигиринський, 43% доходів громадяни витрачають на продукти харчування, а всього на споживчі витрати (транспорт, одяг, медицину тощо) йде 90% доходів.
Крім того, в масштабах країни з бюджетом більш ніж трильйон гривень 2,5–3 млрд грн – сума, яку всі субсидіанти зможуть “зекономити” за місяць – не стануть чимось суттєвим. За даними НБУ, готівкова гривня поза касами банків в IV кварталі 2018 року становила 364,8 млрд грн.
А експерт з інвестицій та прогнозування Європейського аналітичного центру Вадим Бардась вважає, що монетизація, навпаки, сприятиме розвитку грошових відносин в Україні. “Сьогодні НБУ обмежує оборот грошової маси на внутрішньому ринку і стримує розвиток торгівлі. Додаткові кошти, вивільнені за рахунок системи монетизації субсидій, відразу надійдуть на споживчий ринок. Це зможе додати приблизно 0,2–0,5% до приросту роздрібної торгівлі в Україні. Ланцюгова економічна реакція підвищить рівень ділової активності і, відповідно, зростання валового внутрішнього продукту”, – пояснив він.
“Монетизація посприяє подальшому падінню платіжної дисципліни. Очевидно, що жорстких дій до споживачів-неплатників не буде, адже восени ще одні вибори-парламентські”
Андрій Герус, експерт, допускає лише незначну девальвацію через зростання грошової маси у зв’язку з високим рівнем імпортозалежності економки України. “Але враховуючи незначну суму вливань і період їх надходження на валютний ринок – 10-15 млрд грн за 2-3 місяці – це може викликати лише зростання курсу долара, але не вище ніж 28-29 грн”, – уточнив він.
Фінансовий аналітик Віталій Шапран також констатував, що з публічно озвучених тез не бачить тиску ні на валютний ринок, ні на інфляційні очікування від монетизації: “В макроекономічному аспекті монетизація не зачіпає обсяг грошей в економіці, оскільки одна форма компенсації буде замінена іншою”.
Що стосується потенційного нарощування заборгованості по оплаті за газ і електроенергію, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”, енергоексперт Святослав Павлюк такої проблеми не бачить. Він нагадав, що вже протягом п’яти років частина субсидій виплачується грошима: на тверде паливо та скраплений газ: “Таких людей в різні роки у нас було від 600 до 800 тисяч. І вони завжди вчасно платили, неплатежів зафіксовано не було”.
Причинами неплатежів були інші фактори, вважає Павлюк. Більшість боргів – це прострочені платежі ще з 2012 року, на які налічується пеня, тому і зростає борг. Причому більша частина неплатежів – у тих, хто має хороші доходи.
“Я б не розраховував, що через монетизацію субсидій стануть виникати проблеми з боргами великого масштабу”, – упевнений Павлюк. Він вважає, що монетизація сприятиме економії. Постачальники тепла і газу це відчують – ринок скоротиться. Натомість це дасть можливість скоротити імпорт газу. А також – можливості для іншої галузі.
Бізнес-перспективи
Потенціал у процесі монетизації бачать для себе ІТ-фахівці. Зокрема, Юрій Сивицький з Intecracy Group розповів Фокусу, що очікує, що монетизація субсидій призведе до зростання попиту на ІТ-проекти, пов’язані з технологіями “розумного будинку” і енергозбереження, щоб економити і з чистою совістю витрачати на себе заощаджене.
Сивицький пояснив: технологія “розумного будинку” дозволяє прогрівати не всі приміщення, а тільки житлові, за розкладом і з урахуванням реальної (а не розрахункової) температури. А ще передбачає розумний енергоменеджмент – вимикання світла, коли в приміщенні немає людей, електроприладів, які забули вимкнути, нагрівання води в автоматичному режимі вночі, що сумарно дає хорошу економію.
Ще років п’ять тому ці технології були досить дорогими. Сьогодні це доступно практично всім українцям. Більше того, в Україні створено більше десятка стартапів, що пропонують готові рішення.
Політичні експерти ще сперечаються щодо монетизації субсидій: це вдалий передвиборчий хід чинного уряду або логічна ініціатива на благо українців. З точки зору економіки, монетизація як мінімум не обрушить країну в інфляційну прірву. Навіть якщо при цьому не додасть істотного зростання ВВП.
Яніна Тернова
За матеріалами:
Фокус
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас