"Податкова реформа" для ФОП: через що розгорівся скандал


"Податкова реформа" для ФОП: через що розгорівся скандал

6 лютого Міністерство соціальної політики розмістило на своєму сайті для обговорення проект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидію застосуванню незадекларованої праці”, який викликав бурю обурення серед представників дрібного і середнього бізнесу. Він також став одним з найобговорюваніших на сайті мінімум за весь минулий і нинішній рік. Причому з 183 тих, хто проголосував станом на вечір 21 лютого, 178 висловилися проти цього законопроекту.

Турбота про найманих працівників чи про наповнення бюджету?

Новим законопроектом пропонується, по-перше, уніфікувати і розширити поняття роботодавця: так називатимуться практично всі, хто доручає іншій людині виконання будь-якої роботи або хто має намір скористатися її послугами (раніше також використовувалися поняття власник, господар і т.д.).

По-друге, в законопроекті вводиться поняття “презумпція наявності трудових відносин” і 7 ознак таких відносин.

“Принцип презумпції наявності трудових відносин полягає в тому, що в Кодексі законів про працю України встановлюється 7 ознак наявності трудових відносин, при наявності 3 з яких робота вважається виконуваною в рамках трудових відносин, незалежно від назви і виду договірних відносин між сторонами”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Всі відносини, які будуть визнані трудовими, повинні бути підкріплені трудовими договорами. З усіма наслідками, що випливають, насамперед – у вигляді вищих податків, ніж ті, які платять зараз люди, що оформилися ФОПами (фізичними особами – підприємцями).

І, нарешті, по-третє, за новими правилами, роботодавцями також пропонують вважати фізичних осіб, якщо вони використовують найману працю. Зараз така норма відсутня.

Саме зобов’язання укладати трудові договори викликало шквал критики і обурення у самозайнятого населення та їх роботодавців. А також загроза посилення покарань за ігнорування цієї вимоги.

У Мінсоцполітики пояснюють, що до них надходять “численні звернення громадян щодо зловживань зацікавленими сторонами правом на укладення цивільно-правових договорів у тих випадках, коли за всіма ознаками особа повинна виконувати роботу на умовах трудового договору”. До них належать і випадки використання найманої праці взагалі без оформлення договірних відносин.

Особа, яка виконує роботу без оформлення трудових відносин, ущемляється в правах, в тому сенсі, що не забезпечується необхідним соціальним пакетом: не отримує відпускні, виплати за лікарняним, декретної відпустки і т.д., пояснюють в міністерстві.

Законопроект має на меті “стимулювання укладення трудових договорів, якщо при виконанні роботи (наданні послуги) є ознаки наявності трудових відносин”, і посилити штрафні санкції за використання найманої праці без трудового договору. Так, за кожного “знайденого” співробітника без трудового договору роботодавець повинен буде сплатити штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат.

Також в пояснювальній записці до законопроекту говориться, що такий документ розроблений для приведення українського законодавства у відповідність з трудовим правом ЄС. Таке зобов’язання обумовлено, зокрема, в Угоді про асоціацію між Україною з одного боку і ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами з іншого. Крім того, подібні положення є в Рекомендації Міжнародної організації праці про трудові правовідносини №198 від 31 травня 2006 року і в інших міжнародних документах.

Коли виникає “презумпція наявності трудових відносин”

Сім ознак трудових відносин законопроект визначає таким чином:

1. Періодично (два і більше разів) людині виплачено винагороду в грошовій або натуральній формі за роботу, виконану в інтересах іншої особи

2. Робота (послуга) виконується за конкретною кваліфікацією, професією за дорученням і під контролем замовника.

3. Винагорода за виконану роботу (послуги) є єдиним джерелом доходу людини або становить 75 і більше відсотків її доходу протягом 6 календарних місяців.

4. Робота виконується на робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку.

5. Людина виконує роботу, подібну до тієї, що виконують штатні працівники роботодавця.

6. Особа, в інтересах якої виконується робота, надає засоби виробництва (інструменти, обладнання тощо) для виконання роботи.

7. Тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються особою, в інтересах якої виконуються роботи (послуги).

Таким чином, під визначення “трудових відносин” підпадають всі офісні працівники і навіть надомники, якщо вони регулярно отримують зарплату з одного джерела. Щоправда, яким чином перевіряльники повинні встановлювати факт наявності трудових відносин, в законопроекті не сказано. Крім тих випадків, якщо працівник сам “настукає” на роботодавця, що не уклав з ним договір і не забезпечив його соціальним пакетом.

ФОПи: це “закручування гайок”

Першими обурюватися подібними нововведеннями стали працівники IT-сфери, багато з яких оформлені ФОПами і виконують відрядну роботу. Вони порахували намір уряду підвищити податкові надходження за рахунок таких, як вони, наміром “вбити” IT-галузь.

Втім, експерти стверджують, що насправді законопроект стосується набагато більшого числа професій і видів діяльності, і це ні що інше, як спроба змусити українців чесно платити податки.

“Насправді у нас широко використовується така схема ухилення від сплати податків. Починаючи від торгових підприємств, закінчуючи фітнес-центрами, фірмами з надання різних послуг і т.д”, – говорить економіст, експерт-аналітик Борис Кушнірук.

Як написав у Facebook почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, багато ФОПів працюють за існуючими схемами навіть з урядом.

“В уряді або з урядом працюють люди, чию роботу оплачують міжнародні донори. Багато з таких людей влаштовані ФОПами. Так само ФОПами улаштовані багато з фактичних працівників НДО (неурядових громадських організацій. – Ред.) громадянського суспільства та експертних інститутів. Іноді в бюджетних вимогах певні донори – приватні та інституційні – наполягають на використанні “незалежних консультантів”, а не співробітників”, – перераховує Тимофій Милованов.

Експерти визнають: система оплати праці ФОПів дозволяє мінімізувати податкові відрахування. Наприклад, платити мінімальний розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який, очевидно, насамперед турбує Мінсоцполітики, а також зовсім не платити ПДВ.

“Проблема полягає не тільки в тому, що знижується відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) і знижується податок на доходи фізичних осіб. Значно більше збитків від ПДВ. Тому що приватні підприємці не є платниками ПДВ. І фактично весь дохід, додана вартість, яка б створювалася при звичайній моделі, йде власникам підприємств, роботодавцям”, – пояснює Борис Кушнірук.

Захисники законопроекту вважають, що спроба змусити людей чесно платити податки – нормальна практика в цивілізованих країнах. Противники ж таких нововведень вважають, що підвищенням податків уряд тільки зажене доходи ще більше в тінь.

“У мене запитання – яке право мають донори, експерти і держава проводити реформу адміністрування податків (у тому числі і використання ФОПів), якщо вони самі використовують ФОПи. Проблему податкового арбітражу потрібно серйозно обговорювати і вирішувати, а не кидатися загальними”, – вважає Тимофій Милованов.

Крім того, люди, які виконують роботу в інтересах інших людей, зазначають, що виконати положення законопроекту досить клопітно і залишається багато питань.

“Один приклад. Журнал одного шановного німецького фонду не може мені виплатити гонорар як ФОП другої категорії, платить просто як приватній особі. Інша проблема з періодичною виплатою гонорарів від однієї особи. А якщо я протягом одного року отримувати регулярні гонорари не від однієї особи, а від кількох осіб, то в чому проблема? Мені що – найматися на постійну роботу відразу до декількох клієнтів? І таких питань багато. Тому потрібен нормальний спокійний діалог і зважені, а не поспішні рішення”, – написав, наприклад, в Facebook політолог Володимир Фесенко.

“При існуючій системі бюджет втрачає не стільки від несплати фактичного ЄСВ, скільки від того, що не платять ПДВ, який становить майже 50% всіх податкових надходжень. Крім того, працівники при існуючій системі дійсно позбавляються багатьох соціальних пільг. У них немає відпускних, лікарняних, вони роблять мінімальні відрахування до Пенсійного фонду, тому у них фактично немає майбутнього. Але це багатошарова проблема, у неї немає простого рішення. Солідарна пенсійна система безнадійна. Не тільки в Україні, але і в світі. Тому що падає народжуваність, а тривалість життя збільшується, в тому числі і в Україні. Тому завдання врегулювання дефіциту пенсійної системи полягає не в адміністративних методах тиску на бізнес, а в трансформації цієї системи. Повинні бути мінімальні внески, а й мінімальні виплати з солідарної пенсійної системи. При цьому більшу частину пенсійних накопичень працівники повинні робити добровільно, тобто брати відповідальність за своє пенсійне забезпечення на себе”, – каже Борис Кушнірук.

Експерти сумніваються, що законопроект, запропонований Мінсоцполітики, буде прийнятий в існуючому вигляді. Однак в пояснювальній записці до документа йдеться, що його рекомендовано включити до Плану пріоритетних дій уряду на 2019 рік. Хоча в уряді визнали, що необхідне широке обговорення “податкової реформи” для ФОПів.

Нагадаємо, з жовтня в Україні стартували масштабні перевірки бізнесу – масштабне “полювання” на підприємців, які платять зарплати в конвертах. У Кабміні кажуть, що перевірятимуть всіх без винятку.

При цьому прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив профільним відомствам донести до роботодавців інформацію про штрафи за відсутність оформлення трудових відносин з працівниками.

Олександра Рманюк

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua