Українські виші піднімуть ціни на навчання


Українські виші піднімуть ціни на навчання

В Україні істотно подорожчає вартість навчання на контракті і в магістратурі. З 2020 року Міністерство освіти і науки планує ввести індикативну шкалу собівартості навчання. Згідно з проектом постанови “Про деякі питання запровадження індикативної собівартості”, ціну на контракт прив’яжуть до витрат на бюджетників.

За словами чиновників, витрати за державним замовленням на фахівців набагато вищі, ніж платять студенти-контрактники. Щоб скоротити розрив, вартість навчання будуть піднімати в кілька етапів.

З 2020-го індикативна вартість контракту не може бути меншою, ніж 60% середнього розміру витрат з підготовки одного бюджетника у попередньому календарному році (без урахування стипендій).

З 2021-го — планку піднімуть до 70%;

з 2022-го — до 80%.

Як буде дорожчати

Разом з тим, вартість вечірньої форми навчання пропонують знизити на 25%, а для дистанційної та заочної — на 50%. А ось навчання на магістратурі зросте в ціні слідом за контрактами – на 30%.

Мінімальну вартість навчання встановлять для таких спеціальностей:

Право;

Культура і мистецтво;

Гуманітарні науки;

Соціальні та поведінкові науки;

Журналістика;

Управління та адміністрування;

Архітектура та будівництво;

Ветеринарна медицина;

Охорона здоров’я;

Сфера обслуговування;

Публічне управління та адміністрування;

Міжнародні відносини.

Це ті спеціальності, де частка контрактників досить висока. Тому виходить, що коли держава виділяє університетам гроші на бюджетників, то ті, по суті, йдуть на утримання контрактників. За прогнозами освітніх експертів, контактна форма навчання подорожчає від 60 до 100%. Найбільше від цього постраждають регіональні виші, де нижча платоспроможність студентів та їхніх батьків.

“За рахунок тих спеціальностей, які увійшли до переліку, вищі навчальні заклади реально виживають, абияк наповнюючи спецфонд. Подорожчання контрактів може призвести до фінансового краху регіональних вишів, насамперед педагогічних, технічних. В цих умовах їм треба або відмовитися від держзамовлення, або підняти ціну контракту. У першому і другому випадку наслідком стане зменшення спецфонду, і відповідно – неоплата комунальних послуг. Зараз із загального фонду фінансується тільки зарплата і до 30% комуналки. Решта (левова частка комуналки, поточний ремонт, придбання обладнання та витратних матеріалів) – за рахунок спецфонду. Тому ректори намагаються хоч якось наповнювати», — прокоментував ситуацію екс-перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець.

Почім студенти

Точні статистичні дані щодо вартості одного студента-бюджетника в Україні відсутні. Ці витрати можна оцінити хіба що за відповідною бюджетною програмою (єдиний офіційний документ, на який можна послатися).

Згідно з нею, в 2018 році бюджет виділяв в середньому на одного учня 38 тис. грн. рік. На 2019-й ця сума по загальному фонду бюджету-держзамовлення зросла приблизно до 44 тис. грн. Вартість контракту становить від 10-12 тис. у регіональних вишах, і до 50-60 тис. грн. в окремих столичних. Приватні задовольняються переважно сумами 14-20 тис. грн.

«Середня вартість контракту в українських вишах – близько 15 тис. грн. Розрив з бюджетниками дуже великий. Але є дуже великий розрив між регіональними і, наприклад, столичними вишами. Якщо взяти, приміром, фізиків, інженерів і математиків в регіоні, і юристів або міжнародників в Києві, то вартість може різнитися в рази. Зараз індикатива немає. Якщо зміни ухвалять, введуть мінімальну ціну для контрактів за позначеними напрямками. Але вона може бути і більшою. Виші на свій розсуд виставляють цінники і зараз, але їм дадуть нижню межу вартості. Верхньої межі не буде», — розповів експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин.

Менше куплять

Запропоновані зміни, на думку експертів, можуть призвести до того, що контрактників в українських університетах стане набагато менше. Не всі зможуть подужати нові цінники. Тому не виключено, що багато абітурієнтів переведуть свою увагу на більш дешеву заочну форму навчання, бюджетні витрати на яких на порядок менші.

А ось на магістрів витрати набагато вищі, ніж на тих самих бакалаврів. Вимоги до кадрового забезпечення вищі, потрібно більше професорів, більш серйозна матеріальна база та ін.. У середньому розрив у вартості між бакалавратом та магістратурою приблизно 30%. Отже, повна вища освіта теж буде не всім по кишені.

«Система вищої освіти потребує серйозного реформування. Держава утримує виші, а не оплачує освітні послуги. Ніяк не заохочується висока якість освітньої діяльності. Проект замість системного підходу до реформи економічних відносин пропонує дрібні часткові заходи. Подібні дії зазвичай тільки погіршують становище», — резюмував Володимир Ковтунець.

Денис Вергун

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua