0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

На темній стороні. Чому скорочення тіньової економіки України рано вважати досягненням


На темній стороні. Чому скорочення тіньової економіки України рано вважати досягненням

Близько 32% ВВП в Україні перебуває в тіні. Такі дані оприлюднило Мінекономрозвитку в звіті “Загальні тенденції тіньової економіки в Україні” за січень-вересень 2018 року. Фокус з’ясував, чому, незважаючи на помітне зниження частки тіні, Україна за цим критерієм залишається в компанії країн третього світу.

Перебування в тіні майже третьої частини економіки українська влада в 2019 році оцінила як успіх. За підрахунками Мінекономрозвитку (МЕРТ) частка тіньової економіки в 32% від ВВП виявилася найнижчою за останні 10 років. “Такий рівень детінізації економіки можна розглядати як один із критеріїв оцінки ефективності впроваджуваних реформ і сприйняття їх суспільством”, – прокоментували досягнення в повідомленні Мінекономрозвитку.

Нагадаємо, найвищий рівень тіньової економіки за минуле десятиліття – 43% від ВВПМЕРТ зафіксував в переломному 2014 році. Далі показник почав знижуватися. Так, в порівнянні з дев’ятьма місяцями 2017 року січні-вересні 2018 року частка тіні скоротилася на один процентний пункт.

Середня температура тіні

У МЕРТ рівень тіньової економіки розраховують на основі кількох методів і виводять якийсь інтегральний показник, який має оцінювати явище відносно об’єктивно. У числі таких методів – електричний, згідно з яким частка тіні становить 22%, монетарний – 27%, “збитковість підприємств” – 22%, “витрати населення – роздрібний товарообіг” – 49%.

“Тіньову економіку рахують на основі нормативно затверджених методичних рекомендацій зразка 2009 року, які вже давно пора переглянути, – коментує методологію МЕРТ Ігор Лавриненко, старший аналітик BRDO. – Незважаючи на це, щороку показник підрахують все тим же способом і в цьому році розмір тіньової економіки у нас найменший за останні п’ять років”.

Як зазначає В’ячеслав Черкашин, експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), на сьогодні наука налічує більше 10-12 методів оцінки рівня тіньової економіки, тоді як МЕРТ використовує далеко не найточніші і найсучасніші з них.

“З методів МЕРТ на сьогодні тільки “Витрати населення – роздрібний товарообіг” можна вважати більш-менш об’єктивним, – уточнює Черкашин. – Тому оцінки міністерства, як мінімум, надто оптимістичні, а методика розрахунку потребує модернізації”.

Середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%

Як йшлося вище, виходячи з критерію “Витрати населення – роздрібний товарообіг” частка тіньової економіки відповідає майже половині ВВП і становить 49%, проте за рахунок інших методів оцінки вага цього показника розмивається. Тому в цілому політику уряду щодо визначення рівня тіньової економіки Черкашин називає самозаспокоєнням і небажанням щось міняти.

В одному з найбільш авторитетних українських об’єднань бізнесу – Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) – також не поділяють оптимізм влади. “За нашими відчуттями рівень тіньової економіки в Україні трохи вище 32%, – говорить Анна Дерев’янко, виконавчий директор ЄБА. – Це офіційна статистика, але на практиці ситуація виглядає похмуро. Адже компанії – члени ЄБА з різних секторів поки не відчувають, що рівень тіньової економіки падає”.

Те, що оцінки української влади надто оптимістичні, також підтверджується їх розбіжністю з даними дослідження про тіньову економіку в різних країнах світу, яке нещодавно оприлюднив МВФ (Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years?).

У цьому документі середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%. Найгірше справи йшли в далекому 1998 році під час президентства Леоніда Кучми, коли тінь розрослася до рекордних 57%.

Найбільш благополучний період, з точки зору експертів МВФ, в Україні був при президенті Вікторі Ющенку напередодні світової фінансової кризи в 2008 році, коли неофіційний сектор економіки усох до історичного мінімуму в 36,6% ВВП.

На жаль, в дослідженні МВФ немає даних за 2016-2018 роки. Однак, рівень тіньової економіки в Україні в 2015 році в цьому документі оцінюють в 42,9%, тоді як в МЕРТ наводять показник 40%.

В поганій компанії

Навіть якщо спиратися на досить оптимістичну оцінку рівня тіньової економіки в 32% від ВВП, Україна за цим показником разюче контрастує з європейськими країнами. “Вважається, що близько чверті світової економіки перебуває в тіні, – узагальнює Ігор Лавриненко. – У країнах, що розвиваються, неформальний сектор становить від третини до половини економіки. Тож Україна має хороші показники в порівнянні з Кенією або Таїландом, і, при цьому, дуже погані навіть в порівнянні з Польщею”.

За критерієм співвідношення обсягу тіньової економіки до офіційного ВВП Україна дуже близька з країною-агресором – Росією, де в 2015 році, за даними МВФ, рівень “тіні” становив 33,7% від ВВП

Для порівняння ситуації в різних країнах через відсутність більш свіжої статистики доведеться оперувати даними з вищеназваного дослідження МВФ за 2015 рік. Тоді, наприклад, у сусідній Польщі рівень тіньової економіки становив 16,7%, Чехії – 10,5%, Словаччині – 11,2%, Латвії – 16,6%, Естонії – 18,5%, Литві – 18,6%, Угорщині – 20,5%, Болгарії – 20,8%, Румунії – 22%.

Західна і Північна Європа ще “біліші” – в Німеччині співвідношення рівня тіньової економіки до ВВП становить 7,7%, Швейцарії – 6,9%, Голландії – 7,8% Великобританії – 8,3%, Ірландії – 9,6%.

Як узагальнює В’ячеслав Черкашин, за показником рівня тіньової економіки України перебуває в передостанньому ешелоні (35-45%), що характерно для слаборозвинених країн третього світу. Наші сусіди по нещастю – Замбія, Уганда, Свазіленд, Шрі Ланка, Філіппіни, Нікарагуа, Сенегал, Чад, Гвінея, а з країн СНД – Киргизія, Казахстан, Таджикистан, Білорусь і Вірменія.

Чому так погано

Високий рівень тіньової економіки став для України якоюсь тривалою хворобою зростання, яку успішно змогли пройти балтійські країни і держави колишнього соцтабору – та ж Польща та ін. Адже, на відміну від України, ці країни успішно пройшли ринкову трансформацію і не загрузли в рентної моделі економіки. Так в економічній теорії прийнято називати систему, яка базується на отриманні вигоди за рахунок маніпулювання законодавчими або економічними умовами. Попросту кажучи, на корупції.

“Наша тіньова економіка – пряме логічне продовження корумпованості української влади і олігархічної моделі економіки, – говорить В’ячеслав Черкашин. – З іншого боку, для багатьох простих українців тіньова економіка дає можливість вижити без високих податків на працю, корупції, хабарів і бюрократичних процедур, бо в державі, де економічне зростання і добробут громадян не є базовим пріоритетом, людина змушена виживати сама”.

Виходить, що і владу, і громадян влаштовує якийсь статус-кво, який передбачає, з одного боку, механізми для збагачення за рахунок корупції для істеблішменту, а з іншого – можливість непомітного виживання в тіні для населення. Поки цей статус-кво залишається непорушним, тіньову економіку подолати практично неможливо.

Разом з тим, на думку В’ячеслава Черкашина, уряд все більше скочується на старі методи боротьби з тінню – каральні акції Держпраці, зростання штрафів, спроби реанімувати перевірочні функції Пенсійного фонду тощо. Така позиція може призвести не стільки до детінізації, скільки до втрати рейтингу влади. Адже для того, щоб бій з тінню став популярною ідеєю, влада повинна починати цей процес із себе.

Повільне просвітління

Справедливості заради варто відзначити, що детінізація в Україні відбувається не лише на папері в звітах МЕРТ. “Великий бізнес повільно і поступово приходить до розуміння, що платити податки потрібно в білу, – говорить В’ячеслав Черкашин. – Але це скоріше внутрішні зміни, а не заслуга держави, позаяк український бізнес в умовах війни і формування потужного волонтерського руху почав самостійно соціалізуватися і осучаснюватися”.

Як розповіла Фокусу Анна Дерев’янко, бізнес-співтовариство нещодавно звернулися до прем’єр-міністра України з пропозицією провести робочу зустріч з включенням силових відомств, щоб дати додатковий імпульс у боротьбі з тіньовою економікою – підробками, виробництвом такої техніки, контрабандою, нелегальною торгівлею, нелегальною зайнятістю тощо.

У свою чергу Ігор Лавриненко вважає, що можна досить швидко детінізувати галузі, які перебувають в тіні через неефективність законодавства. У зв’язку з цим в BRDO зараз зайняті детінізацією підключення електрики, розробкою дозвільних документів на будівництво та введенням нової процедури торгівлі надрами і лісом – адже ці ініціативи дозволять вивести з неформального сектору ринки обсягом у кілька десятків мільярдів гривень.

“Крім вирішення питання корупції в активі держави повинна з’явитися податкова реформа, що передбачає зниження податків на працю і амністію капіталів, обмеження втручання держави в бізнес і судову реформу. Адже без захисту закону активи економічно активних громадян не повернуться з офшорів і податкових гаваней”, – говорить В’ячеслав Черкашин.

За його словами величезні можливості для детінізації також надають процеси міжнародного обміну податковою і фінансовою інформацією. Адже коли світ стає фіскально прозорим – платити податки стане як мінімум розумно.

“Істотні покарання за порушення і їх невідворотність могли б зробити сплату податків більш вигідною, – розвиває думку Анна Дерев’янко. – Але поки існує ймовірність відкупу за скоєні злочини, і його сума часом істотно менша від вигоди від недотримання законодавства, люди, на жаль, можуть вибирати останнє”.

Однак, як зазначає співрозмовниця Фокусу, гра в несплату податків в кінцевому підсумку впирається у відсутність багатої держави та гідної інфраструктури. Тому не дивно, що через багато років після розвалу СРСР Україна виявилася найбіднішою державою.

Марія Бабенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування