На темній стороні. Чому скорочення тіньової економіки України рано вважати досягненням


На темній стороні. Чому скорочення тіньової економіки України рано вважати досягненням

Близько 32% ВВП в Україні перебуває в тіні. Такі дані оприлюднило Мінекономрозвитку в звіті “Загальні тенденції тіньової економіки в Україні” за січень-вересень 2018 року. Фокус з’ясував, чому, незважаючи на помітне зниження частки тіні, Україна за цим критерієм залишається в компанії країн третього світу.

Перебування в тіні майже третьої частини економіки українська влада в 2019 році оцінила як успіх. За підрахунками Мінекономрозвитку (МЕРТ) частка тіньової економіки в 32% від ВВП виявилася найнижчою за останні 10 років. “Такий рівень детінізації економіки можна розглядати як один із критеріїв оцінки ефективності впроваджуваних реформ і сприйняття їх суспільством”, – прокоментували досягнення в повідомленні Мінекономрозвитку.

Нагадаємо, найвищий рівень тіньової економіки за минуле десятиліття – 43% від ВВПМЕРТ зафіксував в переломному 2014 році. Далі показник почав знижуватися. Так, в порівнянні з дев’ятьма місяцями 2017 року січні-вересні 2018 року частка тіні скоротилася на один процентний пункт.

Середня температура тіні

У МЕРТ рівень тіньової економіки розраховують на основі кількох методів і виводять якийсь інтегральний показник, який має оцінювати явище відносно об’єктивно. У числі таких методів – електричний, згідно з яким частка тіні становить 22%, монетарний – 27%, “збитковість підприємств” – 22%, “витрати населення – роздрібний товарообіг” – 49%.

“Тіньову економіку рахують на основі нормативно затверджених методичних рекомендацій зразка 2009 року, які вже давно пора переглянути, – коментує методологію МЕРТ Ігор Лавриненко, старший аналітик BRDO. – Незважаючи на це, щороку показник підрахують все тим же способом і в цьому році розмір тіньової економіки у нас найменший за останні п’ять років”.

Як зазначає В’ячеслав Черкашин, експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), на сьогодні наука налічує більше 10-12 методів оцінки рівня тіньової економіки, тоді як МЕРТ використовує далеко не найточніші і найсучасніші з них.

“З методів МЕРТ на сьогодні тільки “Витрати населення – роздрібний товарообіг” можна вважати більш-менш об’єктивним, – уточнює Черкашин. – Тому оцінки міністерства, як мінімум, надто оптимістичні, а методика розрахунку потребує модернізації”.

Середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%

Як йшлося вище, виходячи з критерію “Витрати населення – роздрібний товарообіг” частка тіньової економіки відповідає майже половині ВВП і становить 49%, проте за рахунок інших методів оцінки вага цього показника розмивається. Тому в цілому політику уряду щодо визначення рівня тіньової економіки Черкашин називає самозаспокоєнням і небажанням щось міняти.

В одному з найбільш авторитетних українських об’єднань бізнесу – Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) – також не поділяють оптимізм влади. “За нашими відчуттями рівень тіньової економіки в Україні трохи вище 32%, – говорить Анна Дерев’янко, виконавчий директор ЄБА. – Це офіційна статистика, але на практиці ситуація виглядає похмуро. Адже компанії – члени ЄБА з різних секторів поки не відчувають, що рівень тіньової економіки падає”.

Те, що оцінки української влади надто оптимістичні, також підтверджується їх розбіжністю з даними дослідження про тіньову економіку в різних країнах світу, яке нещодавно оприлюднив МВФ (Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years?).

У цьому документі середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%. Найгірше справи йшли в далекому 1998 році під час президентства Леоніда Кучми, коли тінь розрослася до рекордних 57%.

Найбільш благополучний період, з точки зору експертів МВФ, в Україні був при президенті Вікторі Ющенку напередодні світової фінансової кризи в 2008 році, коли неофіційний сектор економіки усох до історичного мінімуму в 36,6% ВВП.

На жаль, в дослідженні МВФ немає даних за 2016-2018 роки. Однак, рівень тіньової економіки в Україні в 2015 році в цьому документі оцінюють в 42,9%, тоді як в МЕРТ наводять показник 40%.

В поганій компанії

Навіть якщо спиратися на досить оптимістичну оцінку рівня тіньової економіки в 32% від ВВП, Україна за цим показником разюче контрастує з європейськими країнами. “Вважається, що близько чверті світової економіки перебуває в тіні, – узагальнює Ігор Лавриненко. – У країнах, що розвиваються, неформальний сектор становить від третини до половини економіки. Тож Україна має хороші показники в порівнянні з Кенією або Таїландом, і, при цьому, дуже погані навіть в порівнянні з Польщею”.

За критерієм співвідношення обсягу тіньової економіки до офіційного ВВП Україна дуже близька з країною-агресором – Росією, де в 2015 році, за даними МВФ, рівень “тіні” становив 33,7% від ВВП

Для порівняння ситуації в різних країнах через відсутність більш свіжої статистики доведеться оперувати даними з вищеназваного дослідження МВФ за 2015 рік. Тоді, наприклад, у сусідній Польщі рівень тіньової економіки становив 16,7%, Чехії – 10,5%, Словаччині – 11,2%, Латвії – 16,6%, Естонії – 18,5%, Литві – 18,6%, Угорщині – 20,5%, Болгарії – 20,8%, Румунії – 22%.

Західна і Північна Європа ще “біліші” – в Німеччині співвідношення рівня тіньової економіки до ВВП становить 7,7%, Швейцарії – 6,9%, Голландії – 7,8% Великобританії – 8,3%, Ірландії – 9,6%.

Як узагальнює В’ячеслав Черкашин, за показником рівня тіньової економіки України перебуває в передостанньому ешелоні (35-45%), що характерно для слаборозвинених країн третього світу. Наші сусіди по нещастю – Замбія, Уганда, Свазіленд, Шрі Ланка, Філіппіни, Нікарагуа, Сенегал, Чад, Гвінея, а з країн СНД – Киргизія, Казахстан, Таджикистан, Білорусь і Вірменія.

Чому так погано

Високий рівень тіньової економіки став для України якоюсь тривалою хворобою зростання, яку успішно змогли пройти балтійські країни і держави колишнього соцтабору – та ж Польща та ін. Адже, на відміну від України, ці країни успішно пройшли ринкову трансформацію і не загрузли в рентної моделі економіки. Так в економічній теорії прийнято називати систему, яка базується на отриманні вигоди за рахунок маніпулювання законодавчими або економічними умовами. Попросту кажучи, на корупції.

“Наша тіньова економіка – пряме логічне продовження корумпованості української влади і олігархічної моделі економіки, – говорить В’ячеслав Черкашин. – З іншого боку, для багатьох простих українців тіньова економіка дає можливість вижити без високих податків на працю, корупції, хабарів і бюрократичних процедур, бо в державі, де економічне зростання і добробут громадян не є базовим пріоритетом, людина змушена виживати сама”.

Виходить, що і владу, і громадян влаштовує якийсь статус-кво, який передбачає, з одного боку, механізми для збагачення за рахунок корупції для істеблішменту, а з іншого – можливість непомітного виживання в тіні для населення. Поки цей статус-кво залишається непорушним, тіньову економіку подолати практично неможливо.

Разом з тим, на думку В’ячеслава Черкашина, уряд все більше скочується на старі методи боротьби з тінню – каральні акції Держпраці, зростання штрафів, спроби реанімувати перевірочні функції Пенсійного фонду тощо. Така позиція може призвести не стільки до детінізації, скільки до втрати рейтингу влади. Адже для того, щоб бій з тінню став популярною ідеєю, влада повинна починати цей процес із себе.

Повільне просвітління

Справедливості заради варто відзначити, що детінізація в Україні відбувається не лише на папері в звітах МЕРТ. “Великий бізнес повільно і поступово приходить до розуміння, що платити податки потрібно в білу, – говорить В’ячеслав Черкашин. – Але це скоріше внутрішні зміни, а не заслуга держави, позаяк український бізнес в умовах війни і формування потужного волонтерського руху почав самостійно соціалізуватися і осучаснюватися”.

Як розповіла Фокусу Анна Дерев’янко, бізнес-співтовариство нещодавно звернулися до прем’єр-міністра України з пропозицією провести робочу зустріч з включенням силових відомств, щоб дати додатковий імпульс у боротьбі з тіньовою економікою – підробками, виробництвом такої техніки, контрабандою, нелегальною торгівлею, нелегальною зайнятістю тощо.

У свою чергу Ігор Лавриненко вважає, що можна досить швидко детінізувати галузі, які перебувають в тіні через неефективність законодавства. У зв’язку з цим в BRDO зараз зайняті детінізацією підключення електрики, розробкою дозвільних документів на будівництво та введенням нової процедури торгівлі надрами і лісом – адже ці ініціативи дозволять вивести з неформального сектору ринки обсягом у кілька десятків мільярдів гривень.

“Крім вирішення питання корупції в активі держави повинна з’явитися податкова реформа, що передбачає зниження податків на працю і амністію капіталів, обмеження втручання держави в бізнес і судову реформу. Адже без захисту закону активи економічно активних громадян не повернуться з офшорів і податкових гаваней”, – говорить В’ячеслав Черкашин.

За його словами величезні можливості для детінізації також надають процеси міжнародного обміну податковою і фінансовою інформацією. Адже коли світ стає фіскально прозорим – платити податки стане як мінімум розумно.

“Істотні покарання за порушення і їх невідворотність могли б зробити сплату податків більш вигідною, – розвиває думку Анна Дерев’янко. – Але поки існує ймовірність відкупу за скоєні злочини, і його сума часом істотно менша від вигоди від недотримання законодавства, люди, на жаль, можуть вибирати останнє”.

Однак, як зазначає співрозмовниця Фокусу, гра в несплату податків в кінцевому підсумку впирається у відсутність багатої держави та гідної інфраструктури. Тому не дивно, що через багато років після розвалу СРСР Україна виявилася найбіднішою державою.

Марія Бабенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua