1135
Артем Ковбель: безготівка для України. Чи на правильному ми шляху?
— Фінтех і Картки
Україна давно прагне до безготівкової економіки. Про це свідчать як усні заяви ключових фігур уряду і Нацбанку, так і реально вжиті дії. Але чи потрібні зараз такі зміни країні – ось в чому питання.
Про старт
Про необхідність поширити в Україні безготівкові платежі вперше заговорили десь у 2004 році. Тоді ж магазини вперше зобов’язали приймати до оплати банківські картки. Але оскільки штрафів та інших санкцій за відсутність у продавця карткового терміналу не було передбачено, бізнес міг дозволити собі ігнорувати нововведення.
Ситуацію змінило Євро-2012. Потік туристів, що хлинув, відкрив підприємцям очі: вони зрозуміли, що безготівковий платіж – це зручно. Іноземний гість з більшим задоволенням піде в твоє кафе або магазин і навіть повернеться в нього повторно, якщо знає, що може без проблем розплатитися там карткою.
Можна сказати, Євро-2012 стало переломним моментом, що переконав бізнес впроваджувати безготівкові платежі з власної волі – тобто заради власної вигоди. Нацбанк натомість, зрозумівши тенденцію, закріпив ефект, ввівши систему штрафів для тих, хто не обзавівся картковим терміналом.
У 2013 році НБУ ввів обмеження на розрахунок готівкою. Згідно з постановою №210 від 6.06.2013, розплачуватися готівкою можна в розмірі: 150 тис. грн для фізичних осіб і 10 тис. грн на день — між підприємствами.
У 2017 році Про безготівкові платежі заговорили з ще більшим напором. У січні набула чинності постанова НБУ № 407 від 25.11.2016, згідно з якою ліміт на готівкові операції зменшувався втричі – зі 150 до 50 тис. грн.
Також в 2017-му році вперше заговорили про впровадження послуги Direct debit – сервіс, що дозволяє проводити автоматичне списання оплати за комунальні послуги.
Навіщо це потрібно?
В Україні багато чого роблять під гаслом «як в Європі». І дійсно, в Європі безготівкові платежі дуже популярні і саме з ними пов’язують майбутнє. Найбільш показовий приклад – Швеція. У цій країні ініціаторами переходу на безготівку стали самі банки, оскільки частка готівкових платежів у загальному потоці фінансових платежів становила всього 2%. Тобто перехід на безготівкову економіку тут – природний процес.
Здійснювався перехід за допомогою програми Swish. Його спільними зусиллями розробляли фахівці ключових шведських банків. На сьогодні в сервісі зареєстровано близько половини населення Швеції і, треба думати, ця цифра буде зростати, тому що…а чому ні?
Swish дозволяє за допомогою власного смартфона проводити платежі, причому за допомогою різних банків, оплачувати товари і послуги, платити податки, комунальні послуги та багато іншого. Причому все відбувається максимально швидко. Наприклад, для того, щоб перевести кошти з одного рахунку на інший, досить вказати номер телефону одержувача і суму.
Але все це стало можливим завдяки тому, що Швеція зуміла вибудувати надійну й ефективну банківську систему. Тут не було “банкопаду”, як в Україні, і рівень довіри населення до банків в цілому дуже високий.
Нарешті, в Швеції практично всі, включаючи громадський транспорт і вуличні кіоски, обладнані терміналами, та й рівень поширення інтернету високий. Сьогодні проникнення швидкісного мобільного інтернету перевищує 100%. Тобто, ви зможете без зусиль дзвонити в скайп, наприклад, з будь-якої точки країни. Це дуже важливий момент, адже без постійного доступу до мережі говорити про безготівкову економіку просто безглуздо.
Аналогічна ситуація і в багатьох інших країнах Європи – Данії, Норвегії, Фінляндії, Франції, Бельгії. За рахунок високого рівня розвитку банківської системи та фінансових технологій відмова від готівки там стала закономірним і природним кроком.
Хоча є і свої винятки. У Німеччині, наприклад, незважаючи на високий економічний і технологічний розвиток, як і раніше високий відсоток готівкових платежів. Готівка в пошані і в Італії, і за океаном – в США. Але це більше тому, що жителі цих країн самі ще не дозріли до безготівки.
Готівка для них – свого роду частина традицій. Так, опитування, проведене Євроцентробанком в 2017 році в Німеччині, показало, що більшість німців виступає за збереження готівкових платежів. Причиною вказувалася користь готівки «при навчанні дітей цінності грошей».
Але як би не зволікали німці або американці, банківські системи цих країн все ж готові до змін.
Відлуння «банкопаду»
Україна похвалитися цим не може. Криза і «банкопад» сильно підірвали довіру українців до банків, тому зараз всі зберігають гроші вдома, депозити в банках відкривають одиниці. Так, їх кількість за останні роки зросла, але загальна тенденція поки що незмінна.
Та й не сказати б, що вітчизняні банки пропонують якісь особливо вигідні умови для відкриття депозитів, що також не мотивує населення витягати гроші з-під матраців.
У нас як і раніше не всюди є доступ до Інтернету і не всюди приймається безготівка. У необласних містах, а тим більше в селах готівка взагалі життєво необхідна.
Успіхом можна вважати обладнання громадського транспорту терміналами для безготівкової оплати проїзду. Але! Це поки що тільки Київ модернізувався, та й то не весь: у столиці все ще десятки приватних візників, які працюють виключно за готівку.
Сама ідея впровадження Direct debit та інших подібних послуг вимагає наявності у громадян смартфона і/або комп’ютера. Здавалося б, в наш час з цим проблем не повинно бути, але вони є. В Україні величезна кількість пенсіонерів, які не вміють в принципі користуватися комп’ютерною технікою, та й смартфонів у них немає, в кращому випадку – якась стара «Нокіа». Для цих людей перехід на безготівку створить більше проблем, ніж вирішить їх.
Нарешті, інтернет-банкінг. В Європі цей сегмент більш “просунутий”. Він працює швидше. Так, згідно з дослідженням Mobile Banking Review Europe 2018, приблизно у третині банків Європи з різних країн (крім Фінляндії, Швеції та Італії) можна стати клієнтом безпосередньо через додаток.
Рахунок буде відкрито після віддаленої верифікації особи користувача, а картку можна отримати трохи пізніше поштою. У різних країнах використовуються різні методики верифікації клієнтів. Наприклад, в Данії для відкриття рахунку через мобільний банк достатньо ввести логін, пароль і код підтвердження від системи національної ідентифікації особи (близька до нашого ідентифікаційного коду).
З другої половини минулого року банки і платіжні сервіси в Європі активно переходять на режим миттєвих переказів 24/7/365-система в Pay by Bank app вже працює в додатку Pingit від Barclays. Така швидкість обробки дозволяє використовувати банківські перекази як альтернативу картковим при оплаті в інтернет-магазинах і в перспективі може використовуватися при офлайн-покупках.
Україна, звичайно, теж може похвалитися досягненнями в інтернет-банкінгу. Наші банки, наприклад, надають безліч послуг віддалено, але всі вони відносяться до категорії «базових»: переслати гроші на картку, заблокувати або відновити картку, виконати комунальний платіж. Якщо виникнуть більш складні питання, клієнту все одно доведеться їхати у відділення і сидіти в чергах.
Таким чином, на шляху до безготівкової економіки в Україні є низка проблем. Без їх усунення сенсу в ній взагалі не буде.
Так, відмова від готівки дійсно знижує тінізацію економіки, а ще знижує витрати на друк та перевезення грошей, зменшує кількість пограбувань банків. Швеція того приклад, там за 10 років кількість банківських пограбувань знизилася майже в 10 разів – до п’яти випадків на рік.
Але все це можливо тільки за наявності відповідної інфраструктури і готовності населення відмовитися від паперових купюр. Без належної підготовки всі обіцянки Нацбанку більше нагадують популізм.
Артем Ковбель, партнер і голова департаменту форензік Kreston GCG, член АПКБУ, ASIS, ACFE
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
