750
В Європу "на одній нозі": хто і що гальмує євроінтеграцію України
— Казна та Політика
2018 рік став проривним в контексті імплементації Україною Угоди про євроасоціацію. Однак ні в Києві, ні в Брюсселі повністю не задоволені взятими темпами: кажуть, є ще над чим працювати. Так загалом можна охарактеризувати настрої, що панували на конференції “Підсумки виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом”, яка відбулася напередодні в Києві. Про це пише Сьогодні.
Що зроблено
Як розповіла на конференції віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, минулий рік став, по суті, першим роком повноцінної реалізації Угоди: адже в повному обсязі договір набув чинності лише 1 вересня 2017-го. У підсумку минулого року українській владі довелося не тільки реалізовувати поточний план, а й підтягувати те, що не встигли зробити за попередній період.
“Порівняно з 2017 роком прогрес виконання запланованих завдань 2018 року зріс на 11%. Поступово виконуються пункти Угоди, які не були виконані попередніми роками. Зокрема, Україна виконала 16% зобов’язань, передбачених на 2017 рік”, – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Загалом минулого року Україна виконала 52% запланованого на рік плану імплементації Угоди. А загальний результат виконання поставлених завдань з початку дії Угоди становив 42%.
При цьому є сектори і напрямки, в яких виконання плану майже впритул підібралося до 100%-вої позначки. І є також ті, де реалізація відверто кульгала.
Так, наприклад, в сфері підприємництва показник реалізації становив 89%. Зокрема, як зазначається в підсумковому звіті Урядового офісу координації європейської і євроатлантичної інтеграції, завдяки затвердженню Кодексу про банкрутство підвищилася ефективність процедур банкрутства, захист прав кредиторів, виконання судових рішень. В цілому ж з моменту початку дії Угоди виконано 73% зобов’язань щодо наближення законодавства України в сфері підприємництва до правового поля ЄС.
Значні успіхи зафіксовані в сфері сільського господарства, де виконано 86% від запланованого. Насамперед йдеться про створення умов для експорту української агропродукції на європейський ринок.
Напрямок зменшення технічних бар’єрів в торгівлі перекрито в минулому році на 76% від запланованого. Віце-прем’єр нагадала, що в цій сфері було зроблено кроки щодо розроблення та затвердження технічних регламентів, необхідні для підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів для пріоритетних секторів промислової продукції. У розрізі реалізації цього напрямку Україна з 1 січня поточного року скасувала 90% стандартів, які дісталися нашій країні в спадок від Радянського Союзу.
Прогрес виконання Угоди в сфері соціальної політики і трудових відносин становив 70%, фінсектору – 67%. Питання, що стосуються санітарії та фітосанітарних заходів, врегульовані на 64% від запланованого, а енергетики – на 59%. Нарешті, в питаннях політичного діалогу, національної безпеки і оборони вдалося імплементувати половину від запланованого.
Стосовно напрямків, що відстають, то найменше вдалося зробити в сфері освіти – 13% від плану. Трохи більше – 15% – зроблено в сфері транспорту та поштових послуг, 16% – в сфері держзакупівель.
Хто відстає
Як зазначила у своєму виступі генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишин, офіс оцінював не тільки реалізацію плану за напрямками, але також за виконавцями.
З’ясувалося, що найкраще минулого року відпрацювали органи центральної виконавчої влади, які виконали 55% плану, найгірше – Верховна Рада, яка зуміла зробити лише 40% від запланованого. У самому Кабміні також є лідери з виконання: Міноборони та МінТОТ, навпроти яких значиться графа 100%. А є і ті, що відстають: наприклад, Мінприроди, Мінінфрастурктури і МОЗ.
Не обійшлося на конференції і без невеликого пікірування. Різні гілки української влади звинуватили одина одну в недостатніх, на їхню думку, зусиллях щодо реалізації євроінтеграції. Втім, більше це нагадує не взаємні уколи, а констатацію проблем і спробу знайти шляхи їх вирішення.
Так, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила що євроінтеграційний процес не повинен лягати лише на плечі одного Офісу з євроінтеграції – міністерства також повинні брати в процесі більш активну участь. Крім того, віце-прем’єр констатувала, що показник реалізації планів парламентом явно недостатній.
“Треба виховувати кадри, треба розуміти, що завдання євроінтеграції – це завдання не тільки для окремих департаментів у міністерствах або тільки віце-прем’єра, який координує цю діяльність. Це політичне завдання кожного міністра”, – сказала віце-прем’єр.
За її словами, у Верховній Раді необхідно запустити механізм, який не пропускав би законопроекти, які не відповідають букві і духу євроінтеграції. І загалом парламенту потрібно більше показувати реальну роботу.
“Потрібно нарешті ухвалити закон про уповноваженого економічного оператора. Законопроект уже в кількох редакціях лежить в парламенті. І, на жаль, того дня, коли там знайшлося 334 голоси за зміни до Конституції, якими затверджувався курс на євроінтеграцію, ми не могли знайти 226 голосів для внесення цього критично важливого законопроекту до порядку денного парламенту. Хотілося б, щоб, окрім гасел, ми бачили нормальну роботу”, – сказала віце-прем’єр.
У свою чергу, народний депутат, заступник голови Комітету з питань євроінтеграції Марія Іонова зазначила, що міністерства не демонструють активності в питаннях співпраці над необхідними законопроектами.
“Я не можу добру оцінку поставити уряду. Навіть сьогодні (на конференції, – авт.) ми бачимо заступників міністрів. А хотіли бачити самих міністрів. Але у нас на комітеті, крім Іванни Климпуш-Цинцадзе, ніколи жодних міністрів не було. І коли ми говоримо про прогрес асоціації, хочеться командної роботи і політичної волі. Ми дуже раді бачити заступників міністрів з питань євроінтеграції. Але коли постає питання, чому в парламенті не проходять ті чи інші необхідні для євроінтеграції законопроекти, я вважаю, що міністри також повинні рухати ці законопроекти”, – сказала Марія Іонова.
За її словами, ні офіс віце-прем’єра, ні комітет не в змозі глибоко проаналізувати з точки зору як відповідності євроінтеграції, так і наслідків для економіки країни понад 7000 парламентських законопроектів, поданих на розгляд парламенту. При цьому серйозну допомогу в цьому парламентаріям могли б надати міністерства.
Чого хоче Захід
Щодо Заходу, то загалом Брюссель задоволений темпами реалізації Угоди, взятими Україною. Як розповів в ході конференції голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі, за останні кілька років Україна зробила дуже багато для імплементації Договору.
“Ми знаємо, що було зроблено для фінансової стабільності, що було зроблено в плані структурних реформ. Адміністрація, судова влада, енергетична сфера, децентралізація та інші реформи. Також в таких сферах, як соціальна політика, освіта, охорона здоров’я. Можна зробити висновок, що зроблено було дуже багато”, – сказав Х’юг Мінгареллі.
За його словами, ЄС надає всіляку підтримку українській владі в просуванні реформ. В тому числі, комутуючи з Верховною Радою, урядом, посилюючи інституційні можливості міністерств.
“Звісно, є сектори, де прогрес був дуже обмеженим і розчаровує. Податки, транспорт, митний контроль, інтелектуальна власність. Ми трохи збентежені прогресом в цих сферах. Але думаємо, що немає нічого неможливого. І шукаємо причини, чому ми не можемо так рухатися, як хотілося б”, – сказав посол ЄС в Україні.
Х’юг Мінгареллі також назвав рішення України, які, на думку європейських партнерів, надають зворотну динаміку реалізації Угоди про асоціацію. Зокрема, це заборона на експорт необробленої деревини (на необхідності скасування мораторію ЄС наполягає вже давно). А також скасування ПДВ на експорт в митному режимі сої, соняшнику та ріпаку, що набуло чинності з 1 березня минулого року. За словами Мінгареллі, ці рішення ЄС розцінює як протекціоністські і такі, що не відповідають Угоді про Євроасоціацію.
При цьому посол закликав правильно розуміти Євросоюз, який, як і Україна, має власні інтереси і змушений їх захищати.
“Я б вас обдурив, якби сказав, що у ЄС немає інтересів, що немає інтересів наших компаній. Тому завдання полягає в тому, щоб знайти правильну модальність відносин, баланс, який дозволяв би враховувати інтереси всіх”, – сказав Х’юг Мінгареллі.
Як би там не було, поки і ЄС, і Україна тільки виграють від Угоди. Так, минулого року Україна продала до країн ЄС товарів на понад 20 млрд доларів США, що становить 42% від усього експорту нашої країни. У країни ЄС експортують свою продукцію майже 15 000 українських підприємств. І взаємна вигода від співпраці тільки зростатиме, упевнені як у Києві, так і в Брюсселі.
Віталій Рябошапка
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
