Тетяна Кузьмич: що Закон «Про валюту» змінює в державі для бізнесу
Сьогодні довгоочікуваний закон «Про валюту і валютні операції» набуває чинності, що обов’язково вплине на бізнес-клімат в державі.
Ідея закону полягала у запровадженні принципу «дозволено усе, що не заборонено».
Нагадаю, досі регулювання валютного питання здійснювалося на підставі Декрету Кабінету Міністрів 1993 року.
Згодом можливість регулювати максимальний термін повернення валютної виручки в державу надали Національному банку України як уповноваженому регулятору.
Згодом можливість регулювати максимальний термін повернення валютної виручки в державу надали Національному банку України як уповноваженому регулятору.
Перш за все зміни мають відчути експортери та інвестори, зміниться стан відносин останніх з контрагентами та банками.
Новим законом запроваджується максимальний термін у 180 діб.
Але бачимо у регулятора ринку – НБУ широкий набір повноважень із запроваджень «заходів захисту».
Ймовірно, надалі регулятор зможе досить вправно обґрунтовувати необхідність таких заходів підставами, і зафіксований строк лишиться номінальним у тексті закону.
Окрім того, закон скасовує рештки вимог нормативних актів щодо необхідності отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) на інвестування за кордон в межах встановлених лімітів.
Контроль за операціями з переказу змінено на функцію нагляду за дотриманням лімітів.
До позитивних новацій закону «Про валюту і валютні операції», безумовно, слід віднести:
- скасування обов’язкового продажу валютної виручки. Експортери зможуть вільно планувати розрахунки із зустрічними постачальниками, перестануть втрачати кошти на комісіях міжбанку та фінансових установ.
- скасовування необхідності реєстрації кредитів, отриманих від нерезидентів. Пригадаймо спекуляції банків та вкрай важкий рух належних виплат іноземним кредиторам з питань зволікання реєстрації як договорів позики, так і змін до них.
- суттєве послаблення санкцій за порушення валютного регулювання. Зокрема, скасування такої санкції як заборона провадження зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків по ЗЕД-договорах.
- спрощення відкриття рахунків іноземним громадянам та компаніям та проведення досить широкого спектра операцій по таких рахунках.
Для нас, юристів, важливим є закладена у статті 3 закону теза про виключність регулювання валютних питань власне цим законом. Про пріоритетність його застосування у разі конфлікту норм з рештою законів та інших актів.
Закон надає цікаві можливості та безумовно вплине на структуру розрахунків та відносини суб’єктів господарювання.
Тетяна Кузьмич, юрист, партнер KAC Group
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною