5008
Не долар, щоб усім подобатися. Як євро відзначив двадцятиріччя і чи варто українцям його зберігати
— Валюта
Роком народження єдиної євровалюти вважається 1999-й. Тоді її почали використовувати для безготівкових розрахунків в Австрії, Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурзі, Португалії, Фінляндії та Франції. В обіг різнокольорові банкноти з прапором Євросоюзу увійшли лише три роки потому – з січня 2002-го. Тобто, паперовій купюрі євро наразі лише 17 років.
За короткий період своєї історії валюта Євросоюзу переживала злети і кризи. Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради в Вашингтоні, ад’юнкт-професор Джорджтаунського університету, основними досягненнями євро вважає те, що вона вистояла, завоювала довіру і поширилася на 19 країн. На думку Аслунда, введення євро врятувало Європу від криз обмінних курсів, які розорили Європу на початку 1990-х років, викликавши великі фінансові кризи в кількох країнах.
“Всі основні успіхи євровалюти були досягнуті за перші кілька років існування, коли вона посіла місце серед резервних валют і її обсяг в резервах центральних банків досяг приблизно 20%, – зазначає Єгор Киян, експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень. – Далі євровалюта стійко утримувала позиції до настання 2010 року, коли відбулася криза єврозони, що показала недоліки функціонування такої системи”.
Як зазначає головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран, найгіршим періодом для єврозони стала боргова криза в країнах PIGS (Португалія, Ірландія, Італія, Греція та Іспанія) і подальше падіння економіки Греції з подальшою реструктуризацією боргів, яка була і залишається не особливо вдалою.
Історію євровалюти в контексті зміни її курсу до долара Дмитро Чурін, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Eavex Capital, умовно ділить на три затяжні періоди. Перший з них був на користь американської валюти, що призвело до зниження вартості євро до його абсолютного історичного мінімуму в 82 центи в середині 2000 року.
“Далі курс євро до долара почав впевнений висхідний рух, який закінчився лише в липні 2008 року піковим курсом в 1,60 доларів за євро, – продовжує Чурін. – Але потім світова фінансова криза 2008 року призвела до різких коливань пари євро/долар, в процесі яких європейська валюта так жодного разу і не змогла вийти на новий максимум”. Співрозмовник Фокуса називає цей період широким десятирічним низхідним трендом євро.
Не дочекаєтесь
Незважаючи на те що євровалюта вистояла і в фінансову кризу 2008-го, і в боргову кризу 2010-го, в останні кілька років у світових ЗМІ час від часу з’являються апокаліптичні прогнози щодо швидкого краху євро.
Втім, опитані Фокусом експерти вважають, що найгірше у євровалюти вже позаду. “Ризик розпаду єврозони дуже малий, тому що вона вже пережила свою першу і найгіршу кризу, – каже Андерс Аслунд. – Але тепер ЄС ввів значно суворіші фіскальні правила, розробив свій банківський союз і заснував великий фонд порятунку, Європейський механізм стабільності”. Ці механізми, створення яких стало реакцією на драматичні події 2010 року, роблять єврозону набагато стійкішою.
Тобто, негативні сценарії, що озвучуються в ЗМІ, скоріше схожі на домисли для залучення аудиторії. “Думаю, що це не більше ніж чтиво для довірливих читачів, – зазначає Віталій Шапран. – Економіка Німеччини і Франції створюють відмінну основу для єврозони, і цього цілком достатньо для утримання стабільності в цілому регіоні, включаючи країни, центробанки яких емітують валюти, що тісно корелюють з євро”.
У перспективі експерти прогнозують продовження плавного розширення європейського валютного союзу. “Єврозона буде розширюватися повільно, але неухильно, і наступними двома кандидатами на входження до неї, ймовірно, стануть Болгарія та Хорватія”, – вважає Андерс Аслунд. На його думку, найбільше хочуть приєднатися до єврозони малі країни з відкритою економікою.
Водночас Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК FOREX CLUB, переконаний, що до повного фінансового оздоровлення регіону і відновлення політичної єдності нове розширення єврозони малоймовірне. Співрозмовник Фокусу вважає, що поточна мета єврозони – витримати удари євроскептиків, пройти Брексит, і остаточно відновитися після кризових проявів. Тож бажаючим потрапити в зону євро, можливо, доведеться почекати.
Втім, далеко не для всіх країн вступ до європейського валютного союзу виглядає однозначно привабливою перспективою. Як зазначає Єгор Киян, одним з основних недоліків єврозони стає неможливість окремих держав проводити свою незалежну монетарну політику в разі зміни макроекономічної ситуації.
“Для країн Східної Європи введення євро виглядає нераціональним, оскільки управляти економікою і підлаштовуватися до зовнішніх обставин набагато легше, маючи власну валюту”, – продовжує Дмитро Чурін. На думку співрозмовника Фокусу, яскравим підтвердженням цьому служить приклад Польщі зі своєю валютою – злотим, в якій ВВП зростає більш ніж на 4% на рік при помірній інфляції.
Тобто для таких країн, як Україна вступ до європейського валютного союзу в найближчій перспективі навряд чи був би доцільним. “Для України вхід до єврозони не є вигідним протягом тривалого часу з трьох причин, – міркує Андерс Аслунд. – По-перше, Україна значною мірою залежна від експорту сировинних товарів, що вимагає гнучкості обмінного курсу. По-друге, економіка України сильно відстає від економік ЄС. По-третє, Україна – порівняно велика країна”.
Втім, поки що міркування про перспективи входження України до єврозони виглядають не більше ніж теорія. Навряд чи в найближчому майбутньому в ЄС захочуть приймати на себе численні ризики української економіки.
Україна рівняється на долар
Частина опитаних експертів вважає, що процеси, які відбуваються в єврозоні, впливають на Україну незначно. Як зазначає Антон Коваленко, директор департаменту казначейства і фінансових установ ОТП Банку, між економікою України і зміною курсу євро немає абсолютно ніякої кореляції через те, що гривня прив’язана до долара США і будь-яка зміна курсу гривні до євро йде через перерахунок курсу євро – долар.
Однак після 2013 року Україна планомірно переорієнтовує свій експортний потенціал на західний вектор. Замість Росії і СНД основним торговельним партнером країни стає Євросоюз і, згідно із заявами представників влади, на ЄС припадає вже 42,5% в загальному обсязі українського експорту товарів. На думку Віталія Шапрана, подібне зростання експорту в країни ЄС повільно, але впевнено рухає Україну під парасольку Європейського Центробанку (ЄЦБ).
“Те, що Європа – найбільший торговельний партнер України, визначає високий вплив динаміки курсу євро на зовнішньоторговельний оборот, – продовжує Андрій Шевчишин. – А гальмування економічного зростання ЄС б’є по активності українських поставок в регіон і притоку коштів від українців з-за кордону, що позначається на сповільненні зростання України”.
Структура українського банківського ринку також сприяє зближенню з фінансовою системою ЄС. “Багато банків, що представлені в Україні, – дочірні структури банків країн ЄС із зони обігу євро, – продовжує Віталій Шапран. – Цим дочкам доступне рефінансування ЄЦБ через їхні материнські банки за ставками та правилами, які встановлює ЄЦБ. Отже, для України зараз важливіша монетарна політика та процентні ставки, які встановлює ЄЦБ, а не інші центробанки”.
Частка євро становить 23-24% від загального обсягу валютних коштів українців, в той час як на долар припадає 75%
Здавалося б, географічне положення, безвізовий режим з ЄС і відповідний політичний і зовнішньоторговельний вектори України повинні сприяти зростанню популярності євровалюти серед українських громадян. Однак в країні як засіб для заощаджень та інвестицій традиційно віддають перевагу американському долару.
Згідно з підрахунками Михайла Демківа, фінансового аналітика ICU, частки строкових депозитів у європейській і американській валютах в українських банках становлять 12% і 87% відповідно. Така диспропорція пояснюється тим, що ставки за вкладами в євро помітно програють доларовим.
“Євровалюта не популярна в Україні, тому що гривня прив’язана до долара США і, купуючи євро для заощаджень, доводиться приймати два ризики: зміни гривні до долара і долара до євро”, – пояснює Антон Коваленко. За його словами, євро в основному купується для поїздок до Європи і, по суті, є утилітарною валютою, яка, втім, більш популярна від ще менш ліквідного золота.
Валюта для подорожей
Накопичення фізосіб в євро розподілені по українських банках досить нерівномірно. “У банків з європейським капіталом (Аваль, Укрсиббанк, ОТП, Креді Агріколь, Кредобанк і ПроКредит) в структурі депозитів євро має дещо більшу вагу (10%), ніж у інших банків (близько 7%), хоча ставки у дочок банків з ЄС, як правило, нижче середнього, – уточнює Михайло Демків. – Однак в абсолютному значенні найбільше депозитів у євро залучив Приватбанк – близько 37% від загального обсягу коштів населення в євровалюті, що вдвічі більше, ніж всі банки з європейським капіталом разом узяті”.
В цілому ж на валюту припадає близько 50% ($8,7 млрд) від усіх коштів фізосіб в українських банках, з яких $2,1 млрд становлять ресурси на поточних рахунках, в тому числі і карткових. Як зазначає Михайло Демків, частка євро становить 23-24% від загального обсягу валютних коштів, в той час як на долар припадає 75%. Решта 1-2% ділять інші валюти, що не надто популярні серед клієнтів українських банків – британський фунт, російський рубль, швейцарський франк, польський злотий.
Про привабливість євро для інвестицій опитані Фокусом експерти говорять з певним скепсисом. Як зазначає Антон Коваленко, з урахуванням від’ємної облікової ставки в єврозоні на рівні 0,4%, яка, за прогнозами аналітиків, збережеться включно до 2020 року, абсолютно не має сенсу вкладати в євро, в надії отримати високий відсоток.
Однак, Віталій Шапран, головний експерт Ради НБУ, рекомендує заощадження в євро, якщо вони здійснюються для купівлі активів, ціна на які формується в цій валюті. Тобто, на подорожі, освіту або купівлю нерухомості в ЄС краще акумулювати кошти на євровому депозиті.
У свою чергу Андрій Шевчишин радить розглядати депозити в євро з точки зору покриття девальваційних ризиків і диверсифікації вкладень, в зв’язку з чим в євровалюті цілком можна розмістити невелику частину заощаджень.
Марія Бабенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
