1421
Крістофер Дембік: позаду січень. Глобальний рецесійний тиск наростає
— Світ
США і Китай можуть дочекатися останнього моменту, щоб постаратися укласти найбільш вигідну угоду. Це може дати ринку полегшення в короткостроковій перспективі, але не варто очікувати чогось більшого.
Триває очікування торговельної угоди між США і Китаєм (хоч і не охоплює всі питання). Імовірність, що це станеться до китайського Нового року (5 лютого), за останні дні знизилася.
Переговори йдуть гладко: Китай зробив багато жестів на користь угоди, особливо обіцяючи закупити до 7 млн тонн американської пшениці. Намічена на 30 і 31 січня у Вашингтоні зустріч віце-прем’єра Китаю і секретаря казначейства США – це чіткий позитивний сигнал, і інвестори його не пропустили.
Однак, судячи з історії американо-китайських переговорів, здається все більш імовірним, що США і Китай можуть дочекатися останнього моменту, щоб постаратися укласти найбільш вигідну угоду. Для цього знадобиться ще одна зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна до 1 березня (що відповідає закінченню 90-денного торговельного перемир’я), щоб вирішити останні явні розбіжності.
Така угода не розв’яже всіх проблем. Твердо впевнений, що наступним полем бою в «холодній війні» США І Китаю стануть передові технології, особливо 5G – але вона може дати ринку довгоочікуване полегшення в короткостроковій перспективі.
Тим часом фактори ризику посилюються, особливо в макроекономіці, а це значить, що лютий може виявитися складним місяцем для фінансових ринків.
Дивлячись на малі відкриті економіки, що служать хорошим індикатором стану світової торгівлі і світової економіки – наприклад, на Південну Корею і скандинавські країни – можна побачити, як майже всюди запалюються попереджувальні вогники.
- IV квартал 2018 року було дуже несприятливим для країн, які сильно залежать від торгівлі. Південна Корея, яка добре відображає економіку Азії і особливо Китаю, показала падіння промислового виробництва на 1,7%, що виявилося гіршим від очікувань.
- Якщо подивитися на Японію (набагато більша економіка, але хороший барометр стану світової торгівлі), там може бути все набагато гірше. Експорт у грудні впав на приголомшливі 3,8% рік до року проти очікуваних 1,8%, а експорт з Японії в Китай виявився нижчим на цілих 7% р/р. Тяжко сумніватися, що дані за 2019 рік виявляться ще гіршими від загальних очікувань, якщо проти спаду, що починається, не будуть прийняті стратегічні заходи.
Зустрічний вітер
У світі все нерозривно взаємопов’язано. Нічого дивного, що зустрічний вітер починає дути також в вітрила Європи і Сполучених Штатів.
Випереджаючий індикатор ОЕСР щодо Єврозони, призначений для передбачення поворотних точок в економіці за час від шести до дев’яти місяців, в останні місяці різко впав, особливо щодо Німеччини і Франції.
За 11 місяців його зміна рік до року неабияк хитнулась: на початку 2018 року вона становила +0,5%, а тепер -1,4% – мінімальне значення з жовтня 2012 року, коли Єврозона була занурена в кризу суверенного боргу.
Спостерігається сильне зниження промислового виробництва в основних європейських економіках, але найгірше справи йдуть в Німеччині, на яку припадає третина всієї європейської промисловості.
Низький рівень настроїв в автомобільній промисловості, Китай і падіння кредитного імпульсу затьмарюють перспективи на I квартал 2019 року.
Надія залишається тільки на те, що очікуване в II кварталі пожвавлення споживання посилить економічну активність.
Прогноз в США псується, хоча і не так загрозливо, а ми ще навіть не можемо оцінити збиток економіці від найдовшого в історії призупинення роботи уряду.
Випереджаючий індикатор ОЕСР щодо США теж падає. Зміна рік до року погіршилася до -0,4%.
Цікаво, що з щойно оновленої Федеральним резервним банком Нью-Йорка моделі ризику рецесії випливає, що цей ризик значно збільшився всього за три місяці. У жовтні він становив 14,1%, в листопаді 15,8%, а в грудні підскочив до 21,4%, що, як видно з графіка нижче, найбільший рівень з літа 2008 року.
Зростання імовірності рецесії вплине на стратегічні рішення.
За останні тижні багато центральних банків намагалися заспокоїти інвесторів. Як часто буває на початку року, Народний банк Китаю вжив заходів для підвищення ринкової ліквідності, але більш несподіваним став дуже «голубиний» тон виступів глави ФРС Джерома Пауелла і глави ЄЦБ Маріо Драгі. Центробанки не розвертають свій курс монетарної політики, але всі вони взяли паузу в очікуванні нових даних.
На жаль, відновлення активності дуже малоймовірне, а значить, вони можуть ще довго залишатися в вичікувальній позиції, бо сповільнення зростання буде довшим і глибшим, ніж всі очікують.
Скоро ми отримаємо ще більш «голубині» сигнали від Драгі і Пауелла, які в лютому звітуватимуть відповідно перед Європарламентом і Конгресом США.
Наступним пострілом для глав центробанків буде оцінка можливих реакцій на різні напрямки політики в існуючих обмеженнях з метою стимулювання економіки. Принаймні, патрони у них поки явно не скінчилися.
Крістофер Дембік, глава відділу макроекономічного аналізу Saxo Bank
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
