Офіційна позиція АТ "Сбербанк" щодо штрафу НБУ

Як відомо, в грудні 2018 року Національний банк України оштрафував АТ «Сбербанк» на 94,737 млн. гривень за період 2015-2017 рр. з формулюванням «за повторне вчинення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу». У зв’язку з численними запитами з боку ЗМІ доводимо до загального відома офіційну позицію банку.

В АТ «Сбербанк» вважають вжиті стосовно банку заходи неринковими і частково протекціоністськими по відношенню до інших гравців українського фінансового ринку.

По-перше, претензії до банку не є обґрунтованими внаслідок того, що ще рік тому АТ «Сбербанк» провів цілий ряд внутрішніх заходів, спрямованих на посилення контролю, включаючи впровадження відмови клієнтові в проведенні операції. Відповідно, призначений регулятором штраф, як мінімум, непропорційний прийнятим банком заходам щодо посилення внутрішніх процедур у сфері фінансового моніторингу.

По-друге, в своїх документах НБУ використовує досить розмиті формулювання. Зокрема, «операції, що містять ознаки, які можуть бути пов’язані з відмиванням злочинних доходів». Сам по собі факт застосування умовного способу в справі, результатом якого планується штраф в 94,737 млн. гривень, вже досить спірний.

По-третє, експертне співтовариство неодноразово акцентувало увагу на тому, що правове регулювання фінансового моніторингу в Україні є недостатнім. Відсутність чітких правил гри створює передумови для неоднозначного трактування одних і тих же процесів і, відповідно, неоднорідним заходам їх запобігання. Мова по суті йде про непрямий податок на фінансову діяльність, посилений невиправдано високими штрафами. Така ситуація не сприяє розвитку фінансового сектора, і, відповідно, робить інвестиції в нього досить ризикованими та збитковими. З іншого боку, по відношенню до тих фінансових структур, які Національний банк України вважає «порушниками», розмір покарання встановлюється в ручному режимі. В результаті штраф, накладений на АТ «Сбербанк» (який точно не є злісним порушником), неспівмірний із сумами, які призначаються іншим фінансовим установам за подібні ж дії. Прямий взаємозв’язок між розмірами штрафу і статутним фондом конкретного банку неприпустима.

По-четверте, подібними діями НБУ створює невиправдане фінансове навантаження на банки, що очевидно не сприяє зміцненню стійкості фінансового сектора в Україні. У сукупності зі складнощами роботи судової системи та суб’єктивним підходом до трактування законодавства можемо констатувати зростання рівня ризиків для ведення бізнесу в Україні.

Підводячи підсумки, ми звертаємо увагу на те, що вищеописана ситуація не впливає на поточну діяльність АТ «Сбербанк», що має на даний момент один із найвищих показників достатності капіталу на українському ринку. Банк залишає за собою право оскаржити розмір призначеного регулятором штрафу в судових інстанціях.