Максим Пархоменко: дефіцит Пенсійного фонду. Чи той шлях обрала держава? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Максим Пархоменко: дефіцит Пенсійного фонду. Чи той шлях обрала держава?

Казна та Політика
2569
За твердженнями Володимира Гройсмана, дефіцит Пенсійного фонду буде ще зберігатися сім років. Чи можна якось прискорити процес, за рахунок яких реформ? І чи є сьогодні в Україні альтернативний ресурс для збільшення пенсій? Давайте спробуємо розібратися.
Ситуація з нашим Пенсійним фондом не вирішується вже дуже давно. Реформи тривають роками, але структура фонду так і не змінилася. В цілому, на мою думку, змінити її буде вкрай складно.
Для порівняння, в європейських країнах пенсія працює за трьома схемами: індивідуальна, накопичувальна і солідарна. У зв’язку з цим навантаження на бюджети не такі суттєві і пенсії вищі.
При цьому, відраховують до ПФ цих країн також роботодавці нарівні зі співробітником.
У нашому випадку функціонує тільки одна – солідарна. Це і формує дефіцит пенсійного бюджету, на якому хочуть “виїхати”.
Але дефіцит буде зберігатися і далі. Для його зміни нам потрібно збільшити дохідну частину даного бюджету або скоротити його витрати.
Нагадаю, що дохідна частина формується за рахунок ЄСВ, податок на який сплачує роботодавець за свого співробітника або підприємець сам за себе на регулярній основі і завжди.
Мінімальне його значення становить 819 гривень на місяць цього року, наступного вже 918 гривень.
Максимальний податок обмежений ставкою в 12 285,90 гривень в цьому році і 13 770 гривень в 2019 році.
Для ФОП цей збір в цілому становить 22% від їхнього доходу, але не менше мінімальних значень наведених вище для простих працівників.
На наступний рік мінімальна пенсія з першого січня становитиме 1497 гривень. Таким чином, для формування цієї суми без додаткових дотацій нам потрібно підвищити мінімальний оклад до значень 6800 гривень або збільшити сам податок.
З першого числа сума мінімального окладу має зрости до 4173 гривні, чого недостатнього для повного бездефіцитного покриття бюджету Пенсійного фонду.
При цьому, якщо звернутися до офіційної статистики, то середня зарплата в Україні становить близько 9218 гривень.
Це означає, що працюючі українці в середньому виплачують близько 2027 гривень.
У цифрах ми повинні отримати бездефіцитний бюджет, але його немає…
Сьогодні на 10 працюючих українців, які сплачують ЄСВ, припадає близько 11 пенсіонерів. У майбутньому ситуація особливо не зміниться, податкова база і далі буде знижуватися.
Важливо розуміти, що не існує реально простих і швидких механізмів для вирішення цього завдання. Вони всі за собою будуть приносити складнощі для уряду, оскільки будуть змінювати структуру розподілу коштів в економіці.
Збільшення доходу спричиняє збільшення податків, зниження витрат спричинить зниження пенсії – це замкнуте коло, вийти з якого можна радше за рахунок більш швидкого виведення зарплат з тіні і підвищення мінімальної зарплати.
Наразі уряд зробив ставку на підвищення пенсійного віку і збільшення стажу для отримання пенсій – у майбутньому це дозволить змінити витрати ПФ.
Підвищити податки до понад 22% можна, але, як ви розумієте, це не призведе до поліпшення стану пенсіонерів.
У довгостроковій перспективі кожен повинен розуміти, що пенсії з боку держави будуть дуже маленькими і не зможуть повністю покривати потреби кожної людини.
Думаю, враховуючи загальну практику роботи зі страховими компаніями і пенсійними фондами в світі, наразі єдиний варіант пристойної старості – це в примусовому порядку зобов’язати використовувати страхування життя, приватні або квазідержавні пенсійні фонди, які сформують відповідну пенсію.
Тоді доля майбутньої старості, як і самої пенсії, залежатиме від самого громадянина, а не важкої неповороткої державної машини.
Максим Пархоменко, аналітик Альпарі
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас