Нафта стрімко дешевшає. Україна буде змушена знизити тарифи на газ


Нафта стрімко дешевшає. Україна буде змушена знизити тарифи на газ

Нафтові котирування впали за останні 3 місяці на 25%. Якщо на початку вересня діжка марки Brent торгувалася біля річних максимумів на рівні $86, то до 27 листопада її ціна впала до трохи більше $60. В останній раз такі ціни фіксувалися в жовтні 2017 року. Правда, тоді котирування зростали. З одного боку, це незабаром приведе до зниження цін на автомобільне пальне. З іншого, поставить український уряд перед складною дилемою.

Річ у тім, що світові ціни на нафту побічно пов’язані з вартістю трубопровідного газу. А нинішній ціновий крах несе нестабільність Україні, влада якої задумала в кілька етапів підвищити роздрібні газові та електричні тарифи. У 2019-2020 роках їх планують збільшити ще на 5-8% і 14% відповідно. При цьому тариф на електроенергію для населення в наступні 3 роки мають намір підвищувати зі швидкістю 25% на рік.

Але якщо таке підвищення раніше виправдовувалося світовою кон’юнктурою, то в світлі стрімкого падіння цін на енергоресурси воно все більше схоже на абсурд. Якщо нафтові ціни сповзуть ще нижче або навіть залишаться на нинішньому рівні, вже наступного року комусь в Києві доведеться переглянути плани підвищення. Тим часом, хороша на перший погляд новина здатна призвести до серйозних неприємностей. І потребуватиме перераховувати бюджет і знову придумувати, як закрити нові фінансові діри. Наприклад, тільки завдяки планованому зростанню газових цін уряд розраховує заробити в 2019 році додаткові 9 млрд. грн. на рентних платежах.

А поки в Україні вагаються з вибором інструментів гармонізації внутрішніх цін зі світовими, найбільші економіки світу занурилися в черговий затяжний період низьких цін на нафту. А країни-експортери розгорнули запеклу демпінгову боротьбу за ринки збуту.

До чого тут Канада

Величезний внесок у нинішнє падіння нафтових котирувань внесла Канада, яка восени нинішнього року в боротьбі за китайський ринок почала відвантажувати з терміналів у Ванкувері нафту бітумного гатунку за ціною $10/бар. Спекулянти, які роблять погоду на світовому ринку, не змогли витримати такого удару, і ціни більш дорогих марок нафти різко пішли вниз.

Межею падіння стала позначка $59/бар за суміш Brent. Потім котирування скорегувалися до $61, але рости поки не думають. Інші марки нафти впали ще сильніше: WTI на піку торгувався біля $50/бар. Що дало підстави експертам говорити про наближення цінового краху масштабів 2014-16 років.

Причина канадського цінового випаду побічно стала частиною глобальної торговельної війни, яку розв’язав американський президент Дональд Трамп. Ще навесні 2018 року уряд Канади витратив $6 млрд на викуп з приватних рук «експортного» нафтопроводу TransMountaine, маючи намір вкласти в націоналізовану трубу ще близько $3 млрд, а потім продати.

Всі ці витіюваті махінації тільки на перший погляд виглядають абсурдними. Справа в тому, що нафтопровід мав подвоїти свою потужність ще 5 років тому. Однак американська компанія, що володіє трубою, затягувала роботи. То лісові пожежі заважали, то екологи виставляли пікети по 10-20 осіб, то кредити оформлялися неправильно. Так могло б тривати і далі, але до середини 2018 року ці зволікання почали грати з Канадою злий жарт.

США вийшли на фінішну пряму в будівництві з’єднаних з Канадою нафтопроводів Keystone XL і Dakota Acces – їх мають намір ввести в дію в 2019-2020 роках. Якщо канадці не встигнуть з розширенням потужностей власного експортного трубопроводу, пристойну частину валютної виручки від продажу канадської нафти кілька років стане отримувати американський Техас, а не Ванкувер.

Побічно всі ці будівельні трубопровідні перипетії між США і Канадою дають підставу говорити про перспективу експортного нафтового демпінгу між країнами в віддаленому майбутньому. Хто запропонує покупцям кращі ціни, той і продасть більше.

Втім, поки у Канади і без цього вистачає причин торгувати своєю нафтою по $10/бар. У 2016 році Дональд Трамп анулював пакт вільної торгівлі NAFTA – на зміну йому прийшла нова канадсько-мексикансько-американська торговельна угода USMCA. Реакцією КНР на цей договір стало введення загального 10%-го мита на імпорт з США. В результаті чого у вересні експорт американської нафти в Китай повністю припинився.

Американська нафта пішла сусіднім з КНР Японії і Південній Кореї, але на китайському нафтовому ринку утворився величезний вакуум об’ємом в десятки мільйонів тонн. Саме цю діру і поспішили заповнити канадці своєю важкою нафтою. Користуючись нерозторопністю російських і арабських конкурентів, вони опустили ціни до мінімуму. Канадська спритність особливо добре спрацювала на тлі зростаючого в Китаї попиту на автодорожній бітум.

Санкції проти Ірану

У нинішнього цінового обвалу є і ще одна причина. Це американський Винятковий список, який доповнив прийняті в листопаді санкції США проти Ірану. До недавнього часу саме загроза американських санкцій проти Тегерана штовхала ціни сорту Brent до позначок $73-80/бар. Аналітики очікували, що обмеження викличуть нафтовий дефіцит. Але після того, як Вашингтон зробив виняток для 7 держав, в тому числі для КНР, Тайваню, Південної Кореї і Японії, цей фактор тривоги перестав працювати.

А прогнози трейдерів Glencore і Gunvor, які перепродують російську нафту, що обіцяли ринку ще на початку осені котирування на позначці $100/бар за Brent до кінця 2018 року, не справдилися. Зате оцінки інших великих торговців, таких, наприклад, як Vitol, які обіцяли нафту по $60/бар, почали справджуватися.

Звісно, канадська нафта, хоч вона і має хороший потенціал зниження собівартості видобутку, не зможе обвалити ринок і потягнути за собою інші сорти. Попит на них буде стійким хоча б тому, що вони необхідні, щоб розбавляти в’язку бітумну нафту Канади і Венесуели в спеціальну суміш, зручну для транспортування.

Михайло Старостін

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування