ВТБ Україна: чи зможе Гудіні вилізти з ящика під судовим наглядом?


ВТБ Україна: чи зможе Гудіні вилізти з ящика під судовим наглядом?

Судові перипетії навколо українських банків давно стали частиною української економічної і політичної реальності.

Скорочення в останні роки «поголів’я» банківських фінустанов всіх типів – незалежно від розміру або походження – супроводжується скандальними історіями усіх масштабів – від бурі в склянці до цунамі.

Свіжий кейс стосується банку ВТБ, керівництво якого намагається утримати його на плаву в архітоксичному зовнішньому середовищі. Ми поцікавилися у провідних вітчизняних експертів, як вони оцінюють ситуацію.

Почнемо з історії. 12 вересня 2018 року, Київський апеляційний суд задовольнив клопотання групи компаній, пов’язаних з екс-бенефіціаром «Приватбанку», заарештувавши акції, майно і активи ВТБ Україна. Звісно, юристи банку роблять відчайдушні спроби домогтися відновлення його нормальної життєдіяльності, а менеджмент, як і належить за класикою банківської справи, ввів обмежувальні заходи на зняття готівки. На правовому фронті є тактичний успіх – вдалося домогтися скасування постанови приватного виконавця на здійснення ліквідації або реорганізації фінустанови.

19 листопада Київський апеляційний суд виніс відповідну постанову, частково задовольнивши клопотання банку. Разом з тим, питання правомірності арешту акцій, майна і активів ВТБ ще розглядається.

Донедавна ВТБ був структурою, яка стабільно працювала, посідала 16 позицію за активами в українській банківській системі і благополучно виконувала вимоги НБУ. Менеджмент дотримувався генеральної лінії згортання діяльності та підтримував ліквідність шляхом продажу активів, однак після задоволення суддями позову «приватівців» втратив цю можливість, не маючи одночасно доступу до фінансування з боку материнської структури в зв’язку рішенням РНБО про застосування санкцій.
 
Нічого особистого – тільки політика?

Перспективи ВТБ, перш за все, визначатиме політика і геополітика – переконані експерти. На думку директора Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, основний акцент ситуації, що склалася – політичні ігри. «Навколо ВТБ відбуваються звичайні політичні інтриги. Думаю, що рішення ситуації з ВТБ перенесуть на після виборів, коли вся ця політична дуристика стихне, а у Верховній Раді стане менше міських божевільних», – вважає експерт.

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, нагадав також про те, що: «Коли були тяжкі часи, коли в 2015-16 роках банківська система України сипалася, перший, хто підтримав свої банки на території України, були не українські власники, а, перш за все, іноземці. І коли ми в 2016 році отримали $3,4 млрд прямих іноземних інвестицій, то $2,5 млрд були тими грошима, які іноземці витратили на рекапіталізацію своїх банків в Україні. Всі банки з іноземним капіталом, і російські, в тому числі – це банки, які працюють в Україні і підтримують українську банківську систему. Вони не могли спертися на український Нацбанк. Вони не очікували милості від природи і змушені були діяти самостійно. І ні в кого думки навіть не виникало, що це погано».

Експерт підкреслює, що в цьому сенсі ВТБ не відрізняється від інших банків, представлених в Україні, але, каже він, «зараз в ситуацію втрутилися політичні моменти».
 
Суди чесно, і не судимий будеш

Сумнівів у тому, що ВТБ буде оскаржувати рішення Київського апеляційного суду у вищих інстанціях, не виникає. Підстави для цього є, оскільки дане рішення виглядає в очах експертів політично заангажованим.

«Саме рішення Апеляційного суду Києва по ВТБ абсолютно божевільне. Тому, що позов до Російської Федерації і позов до ВТБ визначають абсолютно різних відповідачів. І те, що суд наклав арешт на майно та активи ВТБ – це божевільна, неправове рішення, якого в цій країні міг домогтися тільки Коломойський. Тому, тут навіть нічого обговорювати. І якщо через це рішення Україна матиме якісь проблеми і банк впаде, то це надасть величезну послугу Росії і обернеться великими проблемами для України. ВТБ повинен подавати апеляцію до вищих судових інстанцій, які мають скасувати це рішення. Після цього суддею, який виніс неправове рішення, має займатися Національне антикорупційне бюро України», – говорить інвестиційний аналітик Сергій Фурса.

Проблема полягає в тому, що судова тяганина може тривати роками, а діяльність банку тим часом паралізована, хоча процесуальні терміни розгляду апеляційної скарги банку Верховним судом закінчилися ще в жовтні 2017 року.

До того ж зовсім не факт, що ВТБ зробить спробу «покарати» Україну в міжнародних інстанціях. Але стягнути заподіяний фінансовий збиток буде досить проблематично.

«Ясна річ, що ВТБ буде домагатися скасування рішення апеляційного суду у вищих інстанціях, аж до міжнародних судів. Але, хто буде відповідачем? Держава Україна? Ні. Рішення виносила не держава, а незалежний суд. Притягнути до відповідальності і стягнути з суду першої інстанції, який виніс неправове рішення? Теж не реально. Суди не подають позови проти судів. Виходить якесь замкнуте коло», – говорить експерт банківського ринку Павло Крапівін.

На думку аналітиків, вийти з проблемної ситуації можна було б, почавши паралельні судові процеси проти недобросовісних позичальників. Наприклад – підприємств груп Fozzy, Веста, тієї ж «Укрзалізниці» або позову про зустрічне забезпечення до групи Приват. Але як при цьому забезпечити поточну платоспроможність банку, не зрозуміло. Чинні домовленості про продаж майна банку або боргів потенційним інвесторам неможливо виконати.

Зокрема на сайті АМКУ у вересні 2018 опубліковано дозвіл 446-р на продаж об’єкта нерухомості ВТБ банку, великого бізнес-центру по вул. Лепсе, але угода через заборону не відбулася. Простіше кажучи, наскільки б ефективно зараз не працював менеджмент банку, подальша доля фінустанови і його клієнтів буде вирішуватися аж ніяк не в стінах ВТБ, а в коридорах влади. Навіть великому ілюзіоністу Гудіні навряд чи було б під силу вибратися неушкодженим з чорного ящика, що перебуває під пильним наглядом судів, виконавців і Коломойського.

Продадуть, але пізніше?

Базова стратегія Нацбанку стосовно банків з російським капіталом: дати піти, згорнувши діяльність (цим шляхом, по суті, йшов ВТБ), або знайти інвестора-покупця. Прогнозуючи можливі варіації подальшої долі ВТБ, Олександр Охріменко допускає два сценарії. Перший – банку дозволять після виборів провести реструктуризацію, після чого установа отримає статус фінансової компанії, яка обслуговує певну групу юридичних осіб. Другий варіант – продаж. Хоча це – більш незручний для влади варіант.

«Ясна річ, що в разі якщо банк буде проданий, то проблемних позичальників змусять повернути борги. Тим більше, що серед великих проблемних позичальників – державні корпорації, та ж «Укрзалізниця». Якщо говорити про потенційних покупців ВТБ, я думаю, що в купівлі банку були б зацікавлені білоруські інвестори. У разі продажу, вони змінять вивіску і банк продовжить нормально працювати», – вважає Охріменко.

Одночасно Павло Крапівін підкреслює принципову неможливість підтримки ліквідності шляхом продажу активів і згортання діяльності за таким алгоритмом при арештованому майні.

«Чи зможе ВТБ продати свої активи? Якби мова йшла про це 2 роки тому, я б сказав, що це – єдиний правильний варіант. Сьогодні ситуація складна», – говорить експерт.

Хоч як би там було, аналітики припускають ймовірність того, що і після виборів ВТБ продовжить залишатися заручником політичних ігрищ. Банк можуть спробувати розіграти в вузькому колі зацікавлених українських «інвесторів». «Думаю, що банк буде продаватися українським інвесторам, хоча не відкидаю, що в кінцевому підсумку український власник виявиться іноземним громадянином», – сказав Олег Устенко.

Олександр Єльцов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:ВТБ Банк
В Контексті Finance.ua
Опитування