1320
Василь Голян: індустрія поводження з відходами
— Казна та Політика
Надмірне накопичення на полігонах і звалищах твердих промислових та побутових відходів, а також не завжди вчасна утилізація вторинної сировини на полях фільтрації й надалі ускладнюють екологічну ситуацію у переважній більшості населених пунктів України.
Кардинально вирішити цю проблему може суттєве збільшення інвестиційних потоків в модернізацію індустрії поводження з відходами.
За період 1996-2017 рр. в динаміці номінальних капітальних інвестицій у поводженні з відходами за всіма джерелами фінансування спостерігався висхідний тренд (рис. 1).
Просідання домінуючого тренду мало місце у 2011-2015 роках. На декілька порядків капітальні інвестиції у поводження з відходами виросли у 2016 та 2017 роках порівняно з попередніми періодами у зв’язку з усуненням наслідків трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі (Львівська область) та додатковим фінансуванням окремими муніципалітетами превентивних заходів щодо недопущення «грибовицького» рецидиву.
Зокрема у 2017 році сума капітальних інвестицій у поводження з відходами порівняно з 2015 роком виросла більш ніж у 3 рази.
Однак, якщо прослідкувати динаміку капітальних інвестицій в модернізацію індустрії поводження з відходами у порівняних цінах 1996 року, то чітко окресленої тенденції зростання капітальних витрат не спостерігається.
Навіть збільшення на декілька порядків номінальної суми капітальних інвестицій у поводження з відходами у 2016 та 2017 роках не дозволило досягти максимуму реального обсягу даного виду інвестицій за період 1996-2017 рр., який спостерігався в 2011 році.
Також у 2017 році порівняно з початком 2000-х років значно збільшилася питома вага капітальних інвестицій у поводження з відходами в загальному обсязі природоохоронних інвестицій. Якщо у 2000 році цей показник становив 2,8%, у 2010 – 17,2%, то у 2017 – 22,4%.
Така динаміка питомої ваги капітальних інвестицій у поводження з відходами в загальних природоохоронних інвестиціях свідчить про те, що нарощення обсягів фінансування проектів модернізації та реконструкції індустрії поводження з відходами відбувається більш прискореними темпами, ніж інших складових природоохоронної інфраструктури.
Але навіть такі темпи зростання є недостатніми для того, щоб сформувати у переважній більшості населених пунктів принципово нову техніко-технологічну базу поводження як з промисловими, так і побутовими відходами.
Реальне збільшення капітальних інвестицій у розміщення, захоронення, спалення та утилізацію відходів стане можливим на основі кардинального переформатування інституціонального середовища інвестування проектів модернізації індустрії поводження з відходами, яке дозволить диверсифікувати джерела та методи залучення інвестицій.
Сьогодні можливості публічних фінансів стосовно інвестування проектів поводження з відходами є надто обмеженими, щоб забезпечити хоча б критичний мінімум фінансування проектів регіонального та муніципального масштабу.
Квінтесенцією здатності публічних фінансів модернізувати та реконструювати індустрію поводження з відходами є динаміка видатків Зведеного бюджету України та місцевих бюджетів на утилізацію відходів.
Динаміка видатків Зведеного бюджету України на утилізацію відходів в період 2007-2018 рр. фактично прямо корелює з темпами економічного зростання (спаду) (рис. 2).
Зокрема у 2008-2010 рр., коли найбільш болісно глобальна фінансова криза відобразилась на ситуації в національній економіці, видатки Зведеного бюджету України на утилізацію відходів зменшилися майже у 2 рази.
Відносна економічна стабілізація у 2012 році призвела до збільшення даного виду видатків більш як в 1,5 разу порівняно з 2010 роком.
У 2017 році видатки на утилізацію відходів із Зведеного бюджету України порівняно з відповідним показником 2016 року зросли на 169,2 млн грн, що пов’язано з необхідністю усунення аварійних ситуацій на полігонах побутових відходів, в першу чергу на Західній Україні.
За 9 місяців 2018 року сума капітальних інвестицій на утилізацію відходів, профінансована бюджетами всіх рівнів, склала 590,5 млн грн. Це більше річних обсягів 2015 та 2016 років.
Знову ж таки, наявні темпи зростання видатків Зведеного бюджету України на утилізацію відходів не забезпечили реального збільшення даної складової фінансування проектів, пов’язаних з поводженням з відходами.
Реальна сума видатків у 2017 році порівняно з відповідним показником 2012 року є меншою в 3 рази.
Незважаючи на позитивні тенденції у фінансуванні проектів утилізації відходів в 2014-2017 рр., які пов’язані із збільшенням видатків місцевих бюджетів на цю складову природоохоронної діяльності (у 2017 році порівняно з 2016 роком сума видатків збільшилася майже на 100 млн грн), за 9 місяців 2018 року видатки місцевих бюджетів на утилізацію відходів склали всього 64 млн грн. Це лише 10,8% від загальної суми видатків Зведеного бюджету України за даною статтею (рис. 3).
Отже, в поточному році має місце надмірне скорочення видатків місцевих бюджетів в розбудову індустрії утилізації відходів.
Скорочення видатків в утилізацію відходів свідчить про те, що на місцевому рівні не отримують належної уваги не лише проекти упорядкування системи складування побутових та промислових відходів, а й проекти виробництва газоподібного біологічного палива, що не сприятиме скороченню потреби закладів комунальної соціальної інфраструктури та домогосподарств більшості населених пунктів в дорогих вуглеводневих ресурсах.
Значною мірою це пов’язано з відсутністю належних стимулів для місцевого самоврядування стосовно реалізації проектів модернізації індустрії поводження з відходами, зокрема їх утилізації.
За нинішніх політико-правових та соціально-економічних умов таким стимулом може стати надання численних преференцій для муніципалітетів, які реалізують проекти модернізації та реконструкції індустрії поводження з відходами, через прийняття законодавчого акту, який визначатиме перелік проектів поводження з відходами, щодо яких можуть укладатися угоди публічно-приватного партнерства, надаватися муніципалітетами гарантії інвесторам, здешевлюватися кредитні ресурси комерційних банків.
На мій погляд, в разі створення державою відповідних стимулів для місцевої влади, з часом можна забезпечити поступове перетворення полігонів твердих побутових відходів та полів фільтрації промислових виробництв у надійне джерело виробництва біологічного палива. Це в свою чергу дозволить зменшити потребу у викопних вуглеводнях (природному газі) і здешевити вартість тепла як для об’єктів соціальної інфраструктури, так і для домогосподарств.
Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
