734
Олена Булгакова: в яких випадках банк має право закрити рахунок компанії
— Фондовий ринок
В епоху боротьби з такими видами зла, як тероризм і відмивання злочинно нажитих коштів, а часто просто для пошуку втікачів від оподаткування капіталів тенденція до загальної прозорості тільки набирає обертів.
Будучи ініційованими на найвищому міжнародному рівні: Світовий банк (World bank), Міжнародний валютний фонд (International Monetary Fund), ФАТФ (FATF) та МАНІВЕЛ (MONEYWAL), – вимоги до більшої прозорості транслюються на регіональний і локальний рівні.
Впроваджуються в національні законодавства країн і чинять безпосередній вплив на реальний бізнес, в першу чергу через фінансові інститути і, зокрема, банки.
Відповідно до національних законодавчих актів по боротьбі з легалізацією злочинно нажитих коштів, відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, а також до законодавства, що регулює банківську діяльність, банки зобов’язані перевіряти своїх клієнтів і моніторити їхню щоденну діяльність.
Ще до встановлення ділових відносин банки зобов’язані ідентифікувати свого клієнта, в тому числі з’ясувати, хто є вигодонабувачем (бенефіціаром). Суть і економічний сенс діяльності і документувати отриману інформацію.
Крім того, банки зобов’язані оцінити потенційний рівень ризику кожного конкретного клієнта і відстежувати його подальшу діяльність відповідно до присвоєного рівня ризику на предмет підозрілих операцій.
Причому останнім часом оцінюється не тільки ризик відмивання грошей і тероризму, але також моніторяться і податкові питання.
Такий посилений контроль не може не позначатися на щоденній роботі. Все частіше бізнес стикається з проблемою відмови банку в здійсненні будь-яких операцій (зарахування коштів або списання коштів з рахунку) без надання та перевірки підтвердних документів.
Позаяк підготовка і перевірка можуть займати деякий час, є сенс заздалегідь готувати підтверджуючі документи, щоб мати можливість направити їх в банк на першу вимогу, не затримуючи робочий процес.
Фахівці банку зобов’язані провести детальний аналіз як клієнта самого, так і його партнерів і угод. Всім відомий принцип KYC (know your client) або «Знай свого клієнта» вже давно перетворився на принцип KYCC (know client of your client) або «Знай клієнта свого клієнта».
Все для того, щоб виявити високоризикові операції, ухилення від сплати податків, «відмивання» злочинних доходів.
В результаті основне завдання фахівця банку – підтвердити, що всі кошти, які проходять через рахунок клієнта, зароблені легально.
У разі відмови в наданні документів банк має право відмовити в здійсненні транзакції, а при наявності маркерів підозрілих операцій – заблокувати рахунок.
Мова йде не тільки про щоденний моніторинг (перевірка транзакцій), але і про планову поглиблену верифікацію клієнта.
Частота проведення такої верифікації визначається присвоєним рівнем ризику клієнта, який залежить від різних чинників, в тому числі країни реєстрації клієнта і місця ведення бізнесу, сфери бізнесу, ділових партнерів і бенефіціарів.
За практикою, верифікація проводиться від одного до трьох разів на рік і включає актуалізацію даних і аналіз проведеної клієнтом діяльності із запитом підтверджуючих документів. Список необхідних документів залежить від внутрішніх інструкцій банку, від виду бізнесу і обсягу угод.
Крім планової верифікації, в деяких випадках можлива також і позачергова поглиблена перевірка.
Причинами цього можуть бути зміна структури компанії (особливо зміна бенефіціара), значне відхилення обороту від задекларованої на початку суми, підозрілі операції або, в деяких випадках, запити з боку банків-кореспондентів.
Важливо розуміти, що в окремих випадках банк може заблокувати рахунок на час проведення верифікації для аналізу наданих інформації та документів, особливо, якщо клієнт проходить верифікацію із затримкою або за рахунком присутні ознаки підозрілих операцій.
Якщо клієнт з яких-небудь причин відмовляється пройти верифікацію, банк зобов’язаний відмовитися від відкриття рахунку такому клієнту. Якщо рахунок уже відкрито, то в разі відмови в проходженні повторної перевірки банк блокує рахунок до надання коректної інформації та, за відсутності інформації в подальшому, рахунок закриває.
Важливо розуміти, що в разі закриття рахунку за ініціативою банку при наявності ризик-факторів (наприклад підозрілих операцій) банки зобов’язані повідомляти про це свої наглядові органи. Наприклад, Центральний банк або інші перевіряючі організації, в залежності від юрисдикції банку.
Відмова в проходженні верифікації – не єдина причина можливого закриття рахунку. До закриття рахунку може призвести також:
- надання в процесі верифікації недостовірної або незрозумілої банку інформації;
- виявлення негативної публічної інформації про клієнта;
- наявність прямих або непрямих зв’язків з високоризиковими партнерами. Наприклад, з санкційними компаніями та фізичними особами;
- в деяких випадках навіть рекомендації банку-кореспондента.
Таким чином, з урахуванням поточних реалій бізнесу важливо відповідально підходити до питання комунікації з банком, вчасно готувати коректні документи і бути готовим надавати необхідні коментарі.
Зниженню ризику нелояльного ставлення банку може також сприяти співпраця з декількома банками, а для міжнародного бізнесу актуально мати рахунки в банках різних юрисдикцій.
Олена Булгакова, Керівник напрямку зі співпраці з закордонними банками ICF Legal Service
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
