Як українцям отримати пеню із зарплатних боргів, і що їм ще належить — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як українцям отримати пеню із зарплатних боргів, і що їм ще належить

Особисті фінанси
680
Український бізнес хочуть суворіше карати за несвоєчасну виплату зарплати. Карати пенею — не менше одного розміру облікової ставки Нацбанку, зараз це 18%, за кожен день прострочення. Одночасно на всю суму боргу нараховуватиметься офіційний індекс інфляції (у січні-вересні 2018 р. — 8,9%). І всі ці гроші отримає сам працівник. Це прописано в законопроекті Мінсоцполітики, опублікованому для громадського обговорення: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав працівників на своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати у разі неплатоспроможності роботодавця».
За цим документом, людина взагалі не зобов’язана працювати, якщо прострочення із зарплати досягло 15 днів. Вона може перестати виконувати свої посадові обов’язки і залишити підприємство. Щоб її не вважали прогульником, достатньо за 2 дні до цього написати відповідну заяву своєму керівництву. При цьому начальник не має права звільнити такого працівника, а навпаки — повинен його відновити, щойно розрахується з усіма боргами, і знову почне вчасно платити зарплату. При цьому роботодавець зобов’язаний виплатити людині компенсацію за пропущені дні — не менше ніж 2/3 окладу.
Щоправда, з цього правила є кілька винятків. Не можуть залишати свої робочі місця при зарплатних боргах працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, безпеки та правопорядку, військові. А також люди, чия бездіяльність створює загрозу життю і здоров’ю, навколишньому середовищу. І перешкоджає запобіганню стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій.
Для роботодавця законопроектом передбачена лише одна поступка: він може уникнути штрафів за несвоєчасну виплату зарплати (11 169 грн.), якщо сам виплатить вищеописану пеню і компенсацію, і встигне врегулювати взаємовідносини з працівниками до перевірки Держпраці.
Зовсім інша історія, якщо у роботодавця просто немає коштів, і на підприємстві запущена процедура банкрутства. В цьому випадку, людина може розраховувати на компенсацію в розмірі 3 своїх окладів, але не більше 12 мінімальних зарплат на 1 січня відповідного року (зараз це 44,7 тис. грн.). Для отримання такої виплати потрібно бути в офіційному списку кредиторів та подати до суду письмову заяву з виплати зарплатних боргів.
Щоб отримати цю виплату, людина повинна протягом 3 місяців після потрапляння в список кредиторів звернутися в територіальний підрозділ «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».
«Це і є Мінсоцполітики, тобто виплатами повинні зайнятися його територіальні підрозділи. Але відразу потрібно зрозуміти, з яких фондів можуть робитися такі виплати. Швидше за все, їх почнуть формувати після введення нових податків для бізнесу, тобто посилиться і без того чимале податкове навантаження. Надто вже великі суми доведеться платити. Суди завалені позовами через невиплачені зарплати. І більшість з них стосуються саме підприємств-банкрутів (на другому місці позови через невиплату бонусів топ-менеджерам). І в таких історіях заборгованість перед людьми накопичена не за 3 місяці, а за 12 і більше”, – прокоментував UBR.ua документ старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери” Ростислав Кравець.
До речі, чиновники також підтвердили актуальність цієї проблеми. Як повідомив UBR.ua головний спеціаліст відділу з питань дотримання законодавства про працю Держпраці Артем Д’яковський, найчастіше при перевірках бізнесу виявляють два порушення трудового законодавства. Це неоформлені офіційно працівники та несвоєчасна виплата зарплати. Борги тут справді зростають.
За даними Держстату, загальна сума зарплатної заборгованості підприємств перед працівниками збільшилася за вересень на 6,5%, а з початку 2018 року — на 22%. До 1 жовтня вона досягла просто грандіозного розміру — 2,9 млрд. грн.
“Сума боргу зростає, як сніжна куля. І це тільки сума “білих” зарплат, про те, що платять в конвертах, взагалі не йдеться. Хоча всі чудово розуміють, що більшість зарплат в нашій країні, на жаль, виплачують саме в тіні. І цю проблему законопроект Мінсоцполітики взагалі ніяк не вирішує”, – підкреслив Кравець.
Єдине, що може спровокувати новий документ, якщо буде ухвалений і реально запрацює – це невелике зростання кількості відмов на роботу за зарплату в конвертах. Але, звичайно, в тих галузях, де у людей буде альтернатива і вони зможуть знайти кращі місця.
«Нові санкції за несвоєчасну виплату заробітної плати можуть призвести до зростання зацікавленості працівників легально працевлаштуватися і отримувати білу зарплату», — підтвердила UBR.ua експерт з питань працевлаштування Тетяна Пашкіна. Зростатиме кількість компаній, здатних надати таку форму роботи – експерти поки що не беруться передбачати.
Олена Лисенко, Володимир Цхведіані
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас