Кредит довіри: як Україна домовляється про нову програму з МВФ


Кредит довіри: як Україна домовляється про нову програму з МВФ

Україна домовилася з МВФ про нову програму stand-by на 3,9 млрд доларів. Перший транш в резерви НБУ надійде тільки після ухвалення держбюджету на 2019 рік. Другу, не менш важливу умову, чиновники вже виконали, піднявши тарифи на газ для населення з листопада на 23,5%. Тепер, не чекаючи ухвалення бюджету та затвердження програми радою директорів Фонду, уряд починає підготовку до розміщення єврооблігацій і розраховує на гроші від Єврокомісії і Світового банку.

Влада України домовилася з Міжнародним валютним фондом про нову програму stand-by з кредитною лінією 3,9 млрд доларів. Остаточне рішення Про затвердження програми, розрахованої на 14 місяців, має ухвалити рада директорів Фонду. Але це станеться не раніше, ніж Верховна рада ухвалить держбюджет з урахуванням рекомендацій аналітиків Фонду, заявили в МВФ. Ще одна умова – збільшити тарифи на газ і тепло для населення “відповідно до змін на ринку й із забезпеченням захисту домогосподарств з невисокими доходами”.

Тарифний переполох

У п’ятницю, 19 жовтня, за кілька годин до заяви МВФ про нову програму Кабінет Міністрів ухвалив рішення підвищити вартість газу для населення на 23,5% з 1 листопада. Чи то виправдовуючись, чи то втішаючи громадян, прем’єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що спочатку переговори з Фондом починалися з умови про 60-відсоткове зростання тарифів. Іншими словами, прем’єр дав зрозуміти, що ціни на енергоресурси могли злетіти ще більше, не прояви уряд наполегливість.

Гройсман пообіцяв, що влада подбає про найменш забезпечених громадян, надавши їм житлові субсидії. Вже у понеділок, 22 жовтня, Президент Петро Порошенко заявив, що доручив Кабміну “розширити програму субсидій” і “збільшити кошти на виконання цієї програми”. При тому, що в проекті держбюджету на 2019 рік передбачено на 16 млрд гривень субсидій менше, ніж цього року – 55 млрд гривень.

Після перегляду урядом вимог до доходів і майна субсидіантів кількість пільговиків, ймовірно, скоротиться. За різними оцінками, в новому опалювальному сезоні до двох мільйонів сімей, що раніше оформили субсидії, вже не отримають знижку при оплаті комунальних послуг. У МВФ неодноразово звертали увагу на необхідність вдосконалення програми субсидій. Фонд рекомендував виключити з неї тих українців, які приховують реальні доходи і насправді в змозі платити за рахунками за послуги ЖКГ.

Ті, кому субсидії не належать, будуть платити за новими тарифами вже з наступного місяця. Але якщо ціна на газ для побутових споживачів зросте з листопада, то вартість теплової енергії належить розрахувати національному регулятору – НКРЕКП – з урахуванням нової вартості газу. На це може знадобитися близько місяця. Враховуючи, що роздрібний тариф на опалення затверджує місцева влада, процес займе ще приблизно місяць. Таким чином, підвищення тарифів на тепло і гарячу воду варто очікувати не раніше 1 січня. А це означає, що оплачувати ці послуги за підвищеними тарифами населення почне лише з наступного року.

Перезріле рішення

Підвищити тарифи на газ з нового опалювального сезону майже на 23% влада була готова вже у вересні, запевняли співрозмовники видання в уряді. Як писало РБК-Україна, цей варіант обговорювався з кредитором ще до приїзду місії МВФ.

На початку вересня Володимир Гройсман прогнозував, що результати переговорів з місією будуть відомі через два тижні після початку її роботи в Києві. Але експерти Фонду залишили Україну, так і “не вдаривши по руках” з урядом. Переговори продовжилися на рівні київського офісу МВФ і в режимі відеозв’язку з Вашингтона.

“Газове” питання стало каменем спотикання у відносинах України з МВФ влітку минулого року. Фонд послідовно вимагав від уряду виконання умов меморандуму, який Україна підписала в 2015 році. Останні два перегляди програми – у 2016 і 2017-му – закріпили в меморандумі про співпрацю з Фондом умову, згідно з якою ціна на газ для населення повинна розраховуватися і коригуватися з урахуванням цін на газ на європейському ринку. Якби Кабмін виконав ці умови, зараз ціна на газ повністю відповідала б ринковій і була б однаковою для всіх категорій споживачів.

Нагадаємо, ринкова ціна для України відповідає імпортній і формується з урахуванням середньорічної вартості газу на європейському хабі NCG. Для того щоб зараз зрівняти вартість газу на внутрішньому і зовнішньому ринку, тарифи для населення довелося б підвищити майже на 50-60%, про що і говорив Гройсман.

МВФ, зрозуміло, про свою рекомендацію перейти на ринкові механізми формування ціни газу не забув. І явно Фонд не задовольнить разовий перегляд цін на 23,5%. За інформацією РБК-Україна, виконуючи положення нової програми, уряду до кінця 2019 року все ж таки доведеться підвищувати тарифи як мінімум ще двічі – у квітні та жовтні. Таким чином, якщо імпортна ціна газу не буде значно змінюватися протягом наступного року, до 2020 року тарифи на газ в Україні повинні відповідати ринковій вартості палива.

Але існує ризик, що вже до кінця опалювального сезону наступний етап підвищення може бути зірваний. Причина – політична. На 31 березня запланований перший тур президентських виборів. Є сумніви, що влада погодиться напередодні виборів “вдарити по своєму рейтингу” і підвищити тарифи на газ з 1 квітня, а отже, і на тепло.

Опозиційні політики вже звинуватили владу в особі Президента мало не в “тарифному геноциді”, повісивши всю відповідальність за це рішення на Порошенка. Президент, відповідаючи на критику, сказав, що найбільше обурюються ті, хто був раніше при владі і набрав позик. Тепер, за словами глави держави, нинішня влада змушена їх віддавати, йдучи на компроміси з кредиторами.

Джерела, знайомі з перебігом переговорів з МВФ, запевнили видання, що “домовитися про нову програму не вдалося б, якби у Фонду не було розуміння, що влада готова виконувати її умови”. Втім, ще в березні 2015 року, підписуючи меморандум з Фондом, і прем’єр Гройсман, і Президент Порошенко запевняли МВФ, що будуть виконувати його положення. А вже влітку 2017 року уряд відмовився виконувати взяті на себе зобов’язання і підвищити тарифи на газ на 17-19% з опалювального сезону.

Якщо схожа ситуація повторитися в березні 2019 року, не виключено, що нова програма буде також зупинена, як і попередня. Тобто, формально Україна все ще буде перебувати в програмі, але фінансування не отримає. Втім, вже ввечері в понеділок Гройсман в ефірі телеканалу ІCTV виключив можливість наступного етапу підвищення тарифів для населення.

Нові борги

Яким буде розмір першого траншу в рамках нової програми, сторони поки що не повідомляють. Навіть у неформальних розмовах учасники переговорів не готові називати цифри, рекомендуючи дочекатися рішення ради директорів МВФ.

Але поки що для уряду важлива не стільки сума, скільки сам факт відновлення співпраці з кредитором. По-перше, всі транші за програмою stand-by надійдуть в золотовалютні резерви НБУ, а не в держбюджет. Це дозволить пом’якшити великі виплати за зовнішніми позиками в 2019 році. По-друге, прогрес у відносинах між Україною і МВФ відкрив нашій країні двері для отримання інших позик, які можна буде направити до держскарбниці вже в цьому році. Йдеться про розміщення єврооблігацій та отримання макрофінансової допомоги від Єврокомісії та кредиту Світового банку.

Ймовірно, вже найближчим часом Україна намагатиметься випустити єврооблігації, не чекаючи затвердження нової програми радою директорів. До кінця року Мінфіну потрібно залучити в казну як мінімум близько двох мільярдів доларів, що еквівалентно 56 млрд гривень. Саме стільки, згідно з даними Держказначейства, становить недобір уряду за зовнішніми позиками за підсумками 8 місяців. На яку суму будуть випущені папери, чиновники поки що не повідомляють.

Ризики для програми

Зараз подальше продовження співпраці з МВФ багато в чому залежить від парламенту. Депутатам належить виконати основну вимогу Фонду – ухвалити збалансований бюджет з реальними доходами. МВФ неодноразово підкреслював, що баланс держбюджету і скорочення дефіциту – так звана умова за замовчанням. Простіше кажучи, Фонд не співпрацює з країнами, які не ведуть зважену фіскальну політику.

Минулого року, голосуючи за держбюджет-2018 року, парламент фактично проігнорував зауваження експертів МВФ про необґрунтовано “роздуту” видаткову частину, яка не підкріплена доходами. У Кабміні, переглянувши макропрогноз на 2018 рік, запевняли Фонд у спроможності своїх розрахунків. Прем’єр Володимир Гройсман переконав кредитора, що бюджет буде збалансований, і у разі потреби, за результатами першого кварталу відбудеться секвестр. Але цього так і не сталося. Навпаки, Кабмін збільшив мінімальну зарплату і пенсійні виплати. Враховуючи і без того не прості переговори з МВФ через ціни на газ, ситуація з бюджетом посилила кризу довіри у Фонді по відношенню до України.

Як раніше писало РБК-Україна, перше читання бюджету-2019 – так звані бюджетні висновки – Рада проголосувала з мінімальними правками в урядову редакцію документа. Але депутати направили Кабміну низку рекомендацій, частину з яких доведеться врахувати для успішного проходження документа в сесійній залі. У комітеті Ради з питань бюджету бачать як мінімум 36 млрд гривень додаткового ресурсу, який можна буде направити на “депутатські хотілки”. Тепер слово за Міністерством фінансів.

Головного болю уряду додасть і законодавча ініціатива, внесена Президентом. Йдеться про податок на виведений капітал (ПнВК), яким пропонується замінити податок на прибуток. Суть НнВК в тому, що підприємство платить податок тільки, якщо прибуток розподіляється між акціонерами, у тому числі у вигляді дивідендів. Якщо ж зароблений прибуток залишається в обороті, він не підлягає оподаткуванню.

На початку листопада відповідний законопроект планують винести на розгляд в залу. На цьому, серед інших, наполягає голова комітету Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, яку вважають близькою до оточення Президента. Якщо законопроект буде ухвалено хоча б у першому читанні, уряду доведеться перерахувати держбюджет, виключивши з дохідної частини податок на прибуток. Які компенсатори для бюджету запропонує влада, поки що сказати складно. У МВФ, як запевняють у Мінфіні, просять почекати з істотним переглядом податкової системи і оцінити ризики, пов’язані з введенням НнВК замість податку на прибуток.

Ростислав Шаправський, Марія Цатурян

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика Енергетика
Все, що ми знаємо про:Кабмін
В Контексті Finance.ua
Опитування