903
Невидимий прорив. Чи вдасться Україні піднятися в рейтингу Світового банку
— Світ
Останніми днями жовтня Світовий банк оголошує результати рейтингу Doing Business. В рамках цього проекту починаючи з 2003 року експерти банку оцінюють держави в залежності від легкості ведення бізнесу. Перші позиції в дослідженні Doing Business традиційно займають країни з найбільш дружнім діловим кліматом (Нова Зеландія, Сінгапур, Данія, Південна Корея, Гонконг, США, Великобританія та ін.). Замикають рейтинг держави з найменш сприятливими умовами для підприємництва (Сомалі, Еритрея, Венесуела, Південний Судан, Ємен, Лівія та ін.)
В останньому рейтингу Doing Business 2018, оприлюдненому восени минулого року, Україна посіла 76-у позицію з 190. Тобто розмістилася трохи вище середнього рівня по сусідству з Панамою, Киргизстаном, Китаєм, Бутаном і Узбекистаном. У порівнянні з результатом Doing Business 2017 Україна поліпшила позиції на чотири пункти. А всього з 2012 року, коли країна продемонструвала найгірший показник (152-е місце), нам вдалося відіграти 76 пунктів.
В Україні поліпшення позицій в рейтингу Doing Business – справа державної ваги. Просування в проекті служить одним з ключових індикаторів реалізації затвердженої в 2015 році президентської Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”. Кожен відвойований у країн-конкурентів пункт влада підносить як досягнення.
Чи вдасться чиновникам напередодні виборчої кампанії знову відрапортувати про успіхи – питання відкрите і разом з тим вже вирішене. “Укладачі рейтингу Doing Business відправляють опитування для збору даних в січні-лютому і збирають повний список реформ, які можуть вплинути на рейтинг Doing Business, до кінця червня, – каже Дарина Михайлишина, економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС). – Тому відбитися на позиції України в рейтингу зможуть лише реформи, які вдалося провести з червня 2017 року по червень 2018-го”. Щоб зробити попередній прогноз щодо місця України в рейтингу Doing Business 2019, Фокус попросив експертів проаналізувати досягнення і провали зазначеного періоду.
Без різких рухів
Якщо простежити динаміку просування України в рейтингу Doing Business з 2012 року, стає помітним її сповільнення. Дарина Михайлишина пояснює: чим вищі позиції держави в рейтингу, тим складніше дається подальше підвищення. Отже, на радикальний прорив розраховувати навряд чи варто. До того ж Україна змагається не тільки з собою торішньою, але і з іншими країнами, які можуть значно краще досягти успіху в реформах і вирватися вперед.
В останньому рейтингу Doing Business 2018, оприлюдненому восени минулого року, Україна посіла 76-у позицію
Зміни, що вплинули на бізнес-клімат в досліджуваний рейтингом період, експерти оцінюють досить стримано. “За останній рік не відбулося ніяких подій, які могли б кардинально змінити позицію України в рейтингу, – вважає партнер юридичної фірми JN Legal Ігор Опадчий. – Слабким місцем продовжує залишатися відсутність ефективного захисту прав компаній, які постраждали від діяльності несумлінних контрагентів. Також не покращився доступ бізнесу до кредитних ресурсів”.
Рейтинг Doing Business оцінює ситуацію в десяти напрямках: “Реєстрація підприємств”, “Отримання дозволів на будівництво”, “Підключення до системи електропостачання”, “Реєстрація власності”, “Отримання кредитів”, “Захист міноритарних інвесторів”, “Оподаткування”, “Міжнародна торгівля”, “Забезпечення виконання контрактів” і “Вирішення неплатоспроможності”.
За оцінкою експертів Офісу ефективного регулювання (BRDO), позиція України може покращитися в таких розділах рейтингу, як “Отримання дозволів на будівництво”, “Міжнародна торгівля”, “Розв’язання суперечок” і, можливо, трохи просунеться в компоненті “Захист міноритарних акціонерів”.
У числі змін, які забезпечать цей результат, Денис Малюська, заступник глави BRDO, називає полегшення процесу оформлення будівництва простих об’єктів (не потрібно отримувати в Держслужбі з надзвичайних ситуацій технічні умови для проектування тощо) і спрощення експорту та імпорту автозапчастин (вже не потрібен документ, що підтверджує, що це не товар військового призначення). Також за рахунок набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу спрощується врегулювання незначних суперечок (в основному позовів про стягнення боргу до 500 прожиткових мінімумів). Терміни розгляду таких справ судом скорочуються, оцінка справ проводиться тільки за письмовими матеріалами без дебатів сторін і т. п. В інших шести компонентах рейтингу в BRDO очікують падіння або, в кращому випадку, збереження колишніх позицій.
“Наш підрахунок показує, що Україна сьомий раз поспіль посилить позиції в Doing Business, але зростання не буде дуже великим і навряд чи перевищить кілька пунктів, – каже Малюська. – Тобто наша країна, як і раніше, перебуватиме в восьмій десятці рейтингу”. Незважаючи на те, що практично всі опитані експерти висловлюють аналогічний стриманий оптимізм, не можна відкидати, що негатив переважить успіхи і Україна все ж втратить кілька балів у загальному заліку.
Спритність рук
Дворазове поліпшення позицій в рейтингу Doing Business з 2012 року на перший погляд виглядає значним досягненням. Справді, подібну динаміку зумовили реформи, які помітно полегшують життя бізнесу. У їх числі Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), називає запуск дерегуляції та електронізації сервісів у державних відомствах і структурах, розв’язання проблеми відшкодування ПДВ експортерам, зміни в банківській сфері та енергетиці.
Однак заради просування в Doing Business влада часто робить лише точкові або локальні зміни, які хоч технічно і підвищують позиції України, але радикально на стан справ не впливають. Для прикладу Денис Малюська назводить зменшення Київрадою розміру пайової участі для забудовників, які зводять будівлі на ділянках, що належать їм на підставі права власності (не орендування). “Така пільга не має ніякого розумного обґрунтування – це було зроблено виключно під методологію рейтингу з метою зменшити пресинг, пов’язаний з необхідністю повного скасування пайової участі по всій території країни”, – стверджує він.
По суті, пайова участь – це додатковий збір з інвестицій в розмірі 10% від загальної кошторисної вартості для нежитлових будівель та 4% – для житлових. За інформацією Малюськи, пайова участь перетворилася на корупційний “договірний” пункт, який заважає розвитку конкурентного ринку – місцева влада вирішує в ручному режимі, кому платити його повністю, кому – знизити розмір, а кому не платити зовсім”.
Варто нагадати, що Doing Business враховує тільки ситуацію в найбільшому діловому центрі країни. Через це багато нюансів, що впливають на стан бізнесу в регіонах, залишаються “за кадром”.
За словами Дарини Михайлишиної, список реформ, наведений укладачами рейтингу Doing Business, крім іншого включає такі порівняно дрібні поліпшення, як скасування необхідності виготовлення печатки для започаткування бізнесу. Багато в чому за рахунок незначних змін Україні якраз і вдалося зміцнити позиції в авторитетному рейтингу “малою кров’ю”.
Також експерти зазначають, що враховані при складанні рейтингу деякі позитивні зміни в українських реаліях часто можуть давати негативний побічний ефект. “Поява недержавних реєстраторів призвела до підвищення кількості махінацій і зловживань з реєстрами, що, відповідно, обернулося зростанням проблем із захистом права власності”, – зазначає Ігор Опадчий.
Не побачили слона
Ще одна проблема Doing Business в тому, що аналіз змін за 10 напрямами не відображає повноти картини умов ведення бізнесу в країні. “Зрілість фінансової системи, макроекономічна стабільність і рівень корупції безпосередньо не входять до числа елементів рейтингу Doing Business, але їх значення для бізнесу складно переоцінити, – каже Шаміль Мусаєв, партнер, керівник галузевої практики транспорту та інфраструктури компанії KPMG в Україні. – Ці чинники особливо актуальні і безпосередньо впливають як на інвестиційну привабливість для зовнішніх гравців, так і на внутрішній бізнес-клімат”.
Денис Малюська з BRDO головним фактором, який залишається поза радарами Doing Business, вважає корупцію і підкреслює, що методологія рейтингу не враховує корупційні платежі. Тобто чиновницьке здирство, яке створює навантаження на бізнес і перешкоджає входу на ринок міжнародних гравців, благополучно існує на тлі семимильними просування в авторитетному рейтингу.
На думку Ігоря Опадчого, методологія рейтингу Doing Business не враховує якість роботи правоохоронних органів, що безпосередньо впливає на ведення бізнесу і його прогнозованість. А незаконне втручання силовиків у роботу підприємців триває й надалі і створює для них значні труднощі.
У числі основних проблем країни, які не відображені в рейтингу, Анна Дерев’янко також називає корупцію, так само як недовіру до судової системи і відсутність земельної реформи. “Щоб бізнес усвідомив, що у нас є свобода підприємництва і безперешкодний доступ до різних сегментів діяльності, потрібна якісна і ефективна боротьба з корупцією і верховенство права, – підкреслює Дерев’янко. – Але сьогодні не всі законодавчі документи працюють, а контрабанда і тиск правоохоронних органів не сприяють розвитку прозорого бізнесу в країні”. Напевно, на ці фактори інвестори звертають куди більше уваги, ніж на позицію України в Doing Business та її зміну.
“Україна сьомий раз поспіль поліпшить позиції в Doing Business, але зростання не буде дуже великим”
Денис Малюська, заступник глави BRDO
“Більшість інвесторів передусім вивчають, чи гарантує держава єдині і зрозумілі правила гри, – розповідає Роман Марченко, старший партнер юридичної фірми “Ільяшев і Партнери”. – Але в нашій країні правила гри часто регулюються не законами, а діями бюрократів, іноземних інвесторів відлякує те, що чиновники можуть змінювати умови заднім числом, наприклад, вимагаючи доплатити податки п’ятирічної давності або скасовуючи раніше видані дозвільні документи”.
Великі підприємці в разі виникнення подібних проблем можуть шукати захисту у бізнес-асоціаціях або на найвищому державному рівні і часто завдяки цьому знаходити компроміс. Однак показове створення в ручному режимі тепличних умов важливим для країни інвесторам аж ніяк не підтверджує повсюдне поліпшення бізнес-клімату.
Прекрасне майбуття
Експерти не бачать передумов для прориву і в наступному рейтингу Doing Business 2020 року – перш за все в силу політичних чинників. “В 2019 року в нашій країні будуть проходити дві виборчі кампанії: в березні – президентська, в жовтні – парламентська, – пояснює Роман Марченко. – Тому політики і чиновники вважатимуть за краще концентрувати зусилля на виборах, а не на проведенні реальних перетворень в державі”. Тобто важливі реформи, схоже, стоятимуть на паузі.
Разом з тим увійти до топ-50 рейтингу Doing Business, на чому акцентував увагу президент Петро Порошенко під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі взимку поточного року, для України цілком реально. За оцінкою Дениса Малюськи з BRDO, при ідеальному збігу обставин для цього вистачило б півтора роки. Тобто теоретично опинитися в топ-50 Україна зможе в рейтингу Doing Business 2021, який оприлюднять восени 2020 року.
Ключовими кроками для входження до топ-50, за оцінкою Малюськи, має стати посилення захисту міноритарних акціонерів, вдосконалення процедури банкрутства, спрощення оформлення земельних ділянок під лініями електропередачі, скасування пайової участі в інфраструктурі населеного пункту, імплементація “єдиного вікна” на митниці тощо.
“Продемонструвавши значний прогрес в таких сферах, як “Початок бізнесу”, “Отримання кредиту”, “Міжнародна торгівля”, “Примусове виконання контрактів” і “Реєстрація власності”, Україна може забезпечити істотне просування в рейтингу Doing Business”, – говорить Шаміль Мусаєв з KPMG. Але, на його думку, результат залежатиме від продовження реформ і політичної волі усіх гілок влади.
Зокрема, мова йде про дієздатність парламенту, який часто блокує реформи. “Потрібні і важливі ініціативи зустрічають опір у Верховній Раді, – жалкує Денис Малюська. – Більша частина перетворень, що впливають на рейтинг цього року, реалізована за допомогою однієї комплексної постанови Кабміну. Але потенціал для рішень на підзаконному рівні залишається невеликим, а для відчутних результатів потрібні закони”. На підтвердження своїх слів експерт наводить для прикладу законопроект про поліпшення інвестиційного клімату (№8124), який вже двічі вносився урядом до парламенту, але за кілька років так і не був прийнятий навіть у першому читанні. Якщо ситуація не зміниться, увійти до топ-50 навіть до 2021 року буде проблематично.
Втім, входження до топ-50 Doing Business не повинно ставати самоціллю. Навіть якщо Україні і вдасться прорватися в перші п’ять десятків за рахунок законодавчих змін, без зниження рівня корупції та досягнення макроекономічної стабільності бізнес навряд чи почуватиметься набагато краще, ніж сьогодні.
Марія Бабенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
