В ФГВФО планують наблизити принципи вітчизняної системи гарантування до стандартів ЄС
За перші 20 років свого існування система гарантування вкладів фізичних осіб в Україні пройшла непрості випробування: дві банківські кризи, 93 млрд грн виплаченого гарантованого відшкодування, необхідність створення системи управління та продажу активів неплатоспроможних банків.
Про це розповів Костянтин Ворушилін, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Читайте також: ФГВФО залишилося повернути вкладникам близько 3 млрд грн
«Сьогодні, відповідаючи за виведення з ринку понад 90 неплатоспроможних банків, Фонд гарантування ставить перед собою нові, амбітніші цілі – наближення принципів вітчизняної системи гарантування до стандартів Директив ЄС», – каже Костянтин Ворушилін.
Так, підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, наша держава взяла на себе зобов’язання гармонізувати власне законодавство із нормами трьох Євродиректив – 2001/24/ЄС/, 2014/49/ЄС, 2014/59/ЄС.
Останні дві є ключовими для реформування системи гарантування вкладів в Україні. Їхніми нормами, зокрема передбачено:
- набуття іншими, ніж банки, кредитними установами участі у Фонді;
- підвищення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами: сьогодні в країнах ЄС цей показник становить 100 тис. євро, питання – якою має бути ця сума для України;
- скорочення строку початку виплат відшкодування коштів вкладникам до 7 робочих днів – зараз виплати починаються не пізніше 20 робочого дня з дати початку виведення неплатоспроможного банку з ринку;
- зміна системи фінансування Фонду – відмова від запозичень у держави та створення фонду (окремого рахунку) фінансування врегулювання неплатоспроможності за рахунок коштів учасників;
- забезпечення Фондом безперебійного виконання кредитною установою її ключових функцій під час застосування механізму врегулювання;
- розширення повноважень Фонду у питанні підготовки планів врегулювання для життєздатних кредитних установ, які є важливими для фінансової системи України;
- удосконалення діючих і запровадження нових способів врегулювання, у тому числі – механізмів «bail-in» (списання або конвертація зобов’язань);
- право Фонду розпочати підготовку до управління активами кредитної установи до початку врегулювання шляхом здійснення їх оцінки та моніторингу їх стану;
- обмеження результатів оскарження судових рішень регуляторів лише можливою компенсацією власникам кредитних установ за професійну помилку.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною