Яна Квасниця: навіщо «єдине вікно» на митниці?


Яна Квасниця: навіщо «єдине вікно» на митниці?

Запровадження системи «єдиного вікна» є частиною так званої «європейської інтеграції», оскільки Європейська економічна комісія ООН в своїй Рекомендації № 33 (Женева, липень 2005 року) з метою поліпшення здібностей ділових і адміністративних організацій ефективно проводити операції з обміну товарами і пов’язаними з ними послугами рекомендувала створити систему «єдиного вікна».

Створення системи «єдиного вікна» також є частиною реалізації Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом (DCFTA — Deep and Comprehensive Free Trade Areas).

Фактично в Україні така система почала діяти ще в 2016 році з прийняттям 25 травня Кабінетом Міністрів України Постанови № 364, якою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

З ухваленням законопроекту № 7010 сама процедура ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, а також переміщення транзитом товарів, які підлягають митному та іншим видам державного контролю, яка діє з
2016 року, кардинально не зміниться.

Процедура проходження митного контролю для підприємств, що ввозять на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) живих тварин, рослин, відповідних товарів, по яким встановлено заборону, є ускладненою у порівнянні з іншими, бо потребує залучення уповноваженого органу, який проводить заходи офіційного контролю.

Посадова особа відповідного уповноваженого органу протягом 12 годин з моменту внесення відповідної інформації до єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі” зобов’язана виконати такі процедури та внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі” інформацію про їх виконання.

У разі необхідності проведення огляду (інспектування) товарів, взяття проб (зразків) товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження, нанесення відповідного маркування тощо), термін проведення відповідних процедур у рамках заходів офіційного контролю узгоджується з використанням механізму “єдиного вікна” між декларантом, відповідним уповноваженим органом та органом доходів і зборів за принципом вибору найближчого можливого терміну, але не пізніше ніж через вісім робочих годин від терміну, запропонованого декларантом (уповноваженою ним особою).

Тобто, максимально виключена бюрократична складова при проходженні митних формальностей. Паперові документи замінені даними, що вносяться до інформаційної системи, максимально скорочено строки, необхідні для вчинення дій контролю.

Вказаним законом забезпечується скорочення кількості контролюючих органів на кордоні за рахунок:

1). Покладення на посадових осіб митниць обов’язків щодо перевірки дозвільних документів, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;

2). Покладення на посадових осіб Державної прикордонної служби обов’язків щодо перевірки рівня радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України, які на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції;

3). Скасування санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон, який на сьогодні фактично зведений до отримання «висновку» – дозвільного документа, що видається на підставі заяви з доданими документами та жодним чином не свідчить про проведення реальної перевірки конкретного товару. Більше того, такий висновок має строк дії до 5 років.

Даний Закон покликаний:

• забезпечити оптимізацію та спрощення процедур проведення державних видів контролю під час здійснення зовнішньоекономічних операцій;

• зменшити кількість контролюючих органів в пунктах пропуску через державний кордон України та в місцях митного оформлення товарів і транспортних засобів всередині країни;

• покращити експортний потенціал України;

• зменшити витрати суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що експортують товари з України;

• зменшити кількість дозвільних документів, які подаються при митному оформленні товарів та їх пропуску через митний кордон України;

• зменшити державні видатки на утримання посадових осіб органів Держекоінспекції, розташованих в пунктах пропуску та у внутрішніх митницях, за рахунок їх можливого скорочення;

• зменшити адміністративний тиск та фінансові витрати для бізнесу завдяки зменшенню кількості контролюючих органів, з якими взаємодіють суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності;

• зменшити ризик корупційних дій за рахунок впровадження безпаперової взаємодії між посадовими особами державних органів та суб’єктами господарювання;

• підвищити позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, що здійснюється експертами Світового банку.

Яна Квасниця, юрист ЮФ «Місечко та Партнери»

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Архiви:2020 2019 2018 2017 2016 2015
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua