0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

Ксенія Мельник: траєкторії «розквіту» Африки


Ксенія Мельник: траєкторії «розквіту» Африки

Африканський континент, що складається з понад 50 держав з населенням понад 1,2 млрд осіб, має безліч природних багатств і переваг.

З одного боку, регіон є найперспективнішим з ринків, що розвиваються. Але з іншого – вимагає подолання величезної кількості проблем, пов’язаних з бідністю і військовими конфліктами, корупцією, неефективним державним управлінням.

Головна мета всіх перетворень в будь-якій країні-поліпшення рівня життя її жителів. Для бідних регіонів, які знаходяться на етапі розвитку економік, таких як Африка, конкретний результат вкрай важливий.

Африка – найбідніший регіон планети. Має стабільні, хоч і вкрай низькі темпи зростання ВВП.

Прогрес є, але низка факторів, які не можуть подолати уряди, не дозволяють прискорити темпи зростання. Забезпечити стійкість до криз і наростити ресурси для подальших перетворень.

У 2010-2015 роках зниження темпів економічного зростання Африки в порівнянні з 2000-2010 роками було більше, ніж в країнах Азії та Близького Сходу. “Арабська весна” (Єгипет, Туніс, Лівія) і падіння цін на ресурси, в першу чергу на нафту (Нігерія, Алжир, Ангола, Судан), призвели до уповільнення економічного зростання.

Експортери нафти і країни Північної Африки давали 3/5 ВВП континенту.

У 2010-2015 роках в Єгипті, Лівії і Тунісі взагалі було відсутнє економічне зростання (2000-2010 року воно становило в середньому 4,8%).

Економічне зростання Алжиру, Анголи, Нігерії і Судану знизилося з 7,3% до 4,0%. Водночас інші країни континенту зберегли темпи зростання в середньому 4,4% (у 2000-2010 роках – 4,1%).

Прогнози щодо зростання економіки регіону залишаються позитивними – від 2,2% в 2016 році до 4,3% в 2018 році.

Найбільш швидкими темпами розвиваються країни Східної Африки – в 2016 році зростання становило 5,3%, а зростання в Північній Африці склало 3%, Південній Африці – 1,1%, Центральній Африці – 0,8%, Західній Африці – 0,4%.

З 2010 року в половині з 30 найбільших економік регіону зростання ВВП прискорилося: в Ботсвані, Камеруні, Кот-д’Івуарі, ДР Конго, Ефіопії, Габоні, Гані, Кенії, Мадагаскарі, Намібії, Сенегалі, Танзанії, Зімбабве, у другій половині – навпаки, сповільнилося, зокрема, у 6 найбільших економіках – Нігерії, Єгипті, ПАР, Алжирі, Марокко та Анголі.

Падіння цін на ресурси, яке тривало до початку 2016 року, стало серйозним тестом на стійкість економік континенту, через що в 2016 році зростання ВВП склало всього 2,2% (в 2015 році – 3,4%).

Падіння цін на нафту сильно вплинуло на Нігерію, яка створювала 29,3% ВВП континенту. Без урахування Нігерії зростання ВВП континенту склало 3,0%. З 2015 року темпи зростання континенту без Нігерії стабільні і трохи вищі, ніж континенту в цілому (3,6%). Це свідчить про стабільне зростання економік країн – неекспортерів нафти.

Водночас зростання експортерів нафти, таких як Алжир, Ангола, Нігерія І Судан, в 2016 році склало всього 1,6%, знизившись удвічі в порівнянні з 2015 роком.

Боротьба з бідністю в Африці є однією з ключових цілей. З 1990 року по 2013 рік кількість людей, що проживають в екстремальній бідності (на менш ніж 1,9 дол. США на день), скоротилася більш ніж в 2 рази – з 1841 млн до 766 млн осіб. При цьому населення планети збільшилося з 5,26 до 7,16 млрд осіб.

Скорочення кількості людей, що проживають в екстремальній бідності, відбулося завдяки реформам в країнах Південно-Східної Азії, перш за все в Китаї.

Темпи приросту населення були приблизно однаковими в країнах Азії та Африки, а рівень життя відрізняється кардинально. Незважаючи на те, що в процентному співвідношенні кількість людей, які проживають у екстремальній бідності, в тропічній Африці скоротилася з 54 до 41%, в зв’язку зі зростанням кількості населення в регіоні в абсолютному значенні людей, які проживають у екстремальній бідності, збільшилася з 276 до 389 млн осіб.

Половина людей, які проживають в екстремальній бідності, живе в суб-Сахарній Африці, при тому що, згідно з прогнозами, населення Африки до 2050 року збільшиться з 1,2 млрд до 2,45 млрд осіб.

Найбільше людей, які проживають в екстремальній бідності, в Нігерії – їх кількість збільшилася з 51 млн в 1990 році до 86 млн в 2013 році; ДР Конго – з 24 млн до 55 млн; Ефіопії – скоротилася з 29 млн до 20 млн.

Аналогічний показник в той самий період в Китаї скоротився з 756 до 25 млн осіб, в Індонезії – з 104 до 25 млн осіб, в Індії – з 338 до 218 млн осіб, в Бангладеші – з 45 до 18 млн осіб.

Стримує економічне зростання континенту високий рівень насильства у всіх його проявах, включаючи військові конфлікти, злочинність, тероризм, корупцію.

Становище з безпекою, миром на континенті поліпшується, але вкрай повільно, а втрати економік залишаються суттєвими.

Значно применшує реальний розмір економіки Африки рівень тіньової економіки, який є найвищим у світі.

У різних країнах суб-Сахарної Африки він варіюється від 25 до 65% ВВП і вище в країнах, де нижчий рівень доходу. Зайнятість в тіньовій економіці становить від 30 до 90% від загальної кількості тих, хто працює в несільськогосподарській сфері.

За оцінками МВФ, найменший рівень тіньової економіки (20-25% ВВП) в ПАР, Намібії і на Маврикії, найвищий (від 50 до 65% ВВП) – в Танзанії і Нігерії.

У країнах Північної Африки рівень тіньової економіки значно нижчий, близько 25% ВВП, водночас середній рівень у країнах суб-Сахарної Африки становить 38% ВВП.

У країнах з низьким доходом він досягає в середньому 40%, у порівнянні з 1991-1999 і 2000-2009 роками, показник збільшується.

У країнах із середнім доходом рівень тіньової економіки становить 35% ВВП. А країни – експортери нафти, як здається, заохочують тіньову зайнятість, бо з 1991 року рівень тіньової економіки практично не знизився і становить 50% ВВП.

Зростання Африки залежить від зовнішнього фінансування. Допомога донорських організацій замінюється прямими іноземними інвестиціями. У 2016 році в Африці було заявлено реалізацію 602 проектів з інвестиціями у розмірі 92,3 млрд дол. США, в регіон інвестувало 470 компаній.

Обсяг ПІІ в Африку склав 12% від загальносвітового обсягу ПІІ.

Лідером за обсягом залучених інвестицій в 2016 році став Єгипет – 40 млрд дол. США (43% від усіх ПІІ в регіон). Так само збільшили кількість реалізованих проектів Кот-д’Івуар, Алжир і Туніс.

У 2016 році найбільша кількість інвестицій надійшла до країн Північної Африки – 184 проекти на суму 54,3 млрд дол. США. У Східній Африці – 143 проекти на суму 19,4 млрд дол. США, Західній Африці – 135 проектів на суму 9,0 млрд дол. США, Південній Африці – 112 проектів на суму 7,9 млрд дол. США (з них 105 на суму 7,0 млрд дол. США в ПАР), Центральній Африці – 28 проектів на суму 1,5 млрд дол. США.

У 2016 році приріст по відношенню до 2015 року капітальних інвестицій в Єгипет склав 173%, в Алжир – 876%, Ефіопію – 296%, Марокко – 52%, ПАР – 51%, Танзанію – 38%, Мозамбік – 23%.

Водночас цей показник зменшився в Нігерії на 25%, Кенії – на 55%, Руанді – 20%, по решті країн – на 63%.

Інвестиції з Європи і США зменшуються, а з Близького Сходу і Азії – зростають. Найбільшим інвестором в Африканський континент є Китай, який називають новим «колонізатором» Африки.

У 2016 році частка Китаю в загальній кількості інвестицій в нові проекти склала 39% на суму 36,1 млрд дол. США. Це найбільша сума за всю історію китайських інвестицій в Африці (максимум був у 2008 році – 9 млрд дол. США).

Ці інвестиції допомогли створити 38 тис. нових робочих місць. Китайські інвестиції диверсифіковані в проекти в нафтовій, транспортній, будівельній галузях, легкій промисловості.

Якщо Африці вдасться поступово подолати фундаментальні проблеми своїх регіонів, стимулювати внутрішній попит, диверсифікувати економіку, підвищувати ефективність державного управління, створювати умови для малого і середнього бізнесу – все це дозволить їй впевнено нарощувати темпи свого процвітання і долати статус найбіднішого регіону планети.

Ксенія Мельник, кандидат географічних наук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Світ
Архiви:2019 2018 2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua
Опитування