4460
Марія Золотарьова: ухилення від податків. Злочин і покарання
— Казна та Політика
Якщо говорити про ухилення від податків, то створюється враження, що на думку фіскальних органів це є звичайним явищем. На думку ж більшості представників бізнесу сумлінний платник скоріше є вигадкою, ніж реальністю. Платити податки в повному обсязі просто неможливо через непомірні суми, законодавство, корупцію і т. д.
Податкових правопорушень безліч: починаючи від неподання обов’язкової податкової звітності, закінчуючи відчуженням майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди податкового органу.
В цій же колонці ми зупинимося на відповідальності за ухилення від податків, тобто на тих порушеннях, які прямо призвели до несплати податків в бюджет або в наслідок яких такий бюджет отримав податки несвоєчасно. Всі інші правопорушення залишаються поза зоною нашої уваги.
Наявна система покарань за ухилення від сплати податків базується на визначенні видів юридичної відповідальності за податкові правопорушення. Так, за загальним правилом, встановленим Податковим кодексом України (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування застосовуються такі види відповідальності:
- фінансова
- адміністративна
- кримінальна.
- адміністративна
- кримінальна.
Фінансова відповідальність. «Масштабність».
Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових санкцій) та/або пені. Податковий кодекс містить наступний перелік фінансових санкцій за ухилення від податків:
- штрафні санкції у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ).
Цей вид санкцій застосовується за підсумками податкових перевірок, в результаті яких виявлено несплату податків до бюджету. Розмір штрафу – 25 відсотків від проведених податкових донарахувань. Штраф за повторне порушення (за одним і тим самим податком протягом 1095 днів від раніше застосованого штрафу) – 50 відсотків від донарахувань;
- штрафна санкція за порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою-підприємцем (ст. 122 ПКУ).
Застосовується до “єдинників” першої та другої групи за несплату обов’язкових авансових платежів з єдиного податку у розмірі 50 відсотків відповідної ставки єдиного податку;
- штрафні санкції за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.
Йдеться про фінансову відповідальність податкових агентів з податку на доходи фізичних осіб та платників податку на прибуток за несплату «податку на репатріацію» з доходів нерезидентів.
Розмір штрафу становить 25 відсотків від суми податку, що підлягає сплаті в бюджет; при повторному порушенні штраф збільшується до 50 відсотків. Якщо ж порушення скоєно три і більше разів протягом 1095 днів, то штраф становить 75 відсотків від суми несплаченого податку;
- штрафні санкції за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПКУ).
Фактично йдеться про фінансову відповідальність за несвоєчасну сплату податкового боргу.
Розмір штрафу залежить від таких обставин: розміру несплаченого боргу та дати його погашення платником. Максимальний розмір становить 20 відсотків від суми погашеного податкового боргу.
Окремим рядком хотілося б відзначити пеню. Це покарання визначено як один із видів фінансової відповідальності, що вже викликає питання, оскільки передбачає подвійну відповідальність за одне і те саме правопорушення – несвоєчасну сплату податкового боргу. Ця обставина – пряме порушення загальновизнаного принципу права «non bis in idem», закріпленого в Конституції України, ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Проте законодавець мав, радше, інше бачення цього питання, і на сьогодні пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку НБУ, що діє на кожен такий день. В окремих випадках ставка пені становить 100 відсотків річних (ст. 129 ПКУ).
Адміністративна відповідальність. «Архаїчність».
По суті, є індивідуальною відповідальністю фізичних осіб – посадових осіб платників податків та фізичних осіб зі статусом підприємця і без.
Норми Кодексу України Про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) містять кілька статей, присвячених порушенням, пов’язаним з ухиленням від сплати податків:
- порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб та подання даних про виплачені доходи (ст. 163-4 КУАП).
Максимальний штраф – 85 грн.
- порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1 КУАП).
Максимальний штраф – 255 грн.
- неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Максимальний штраф також становить 255 грн.
На що звернути увагу при цьому виді відповідальності:
- порядок притягнення до відповідальності – особливий, передбачений КУАП;
- існують терміни притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КПАП), після закінчення яких особа не притягується до відповідальності або справа про притягнення до адміністративної відповідальності закривається.
- існують терміни притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КПАП), після закінчення яких особа не притягується до відповідальності або справа про притягнення до адміністративної відповідальності закривається.
Якщо ж охарактеризувати адміністративну відповідальність, то правове регулювання скоріше “архаїчне”, що не відповідає наявним реаліям. Так, наприклад, строки притягнення до адміністративної відповідальності не враховують процедуру узгодження податкових зобов’язань, результати якої в цілому і визначають, чи винні особи в порушенні порядку ведення податкового обліку, чи ні.
Кримінальна відповідальність. «Біч» для платника».
Умисне ухилення від сплати податків може бути кримінально караним діянням. У вигляді покарання передбачені альтернативно: штрафи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; додатково – конфіскація майна.
Враховуючи ст. 212 Кримінального кодексу України, необхідно враховувати суму несплачених податків (за вирахуванням штрафних санкцій та/або пені). Станом на 2018 рік мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 881 тис. грн несплачених податків. Якщо сума перевищує 2,64 млн грн – це кваліфікується як ухилення від податків у великому розмірі, а сума, що перевищує 4,4 млн грн – в особливо великому розмірі, що впливає на тяжкість інкримінованого податкового злочину і покарання.
Якщо говорити про практику, то кримінальна відповідальність – швидше інструмент залякування платників податків, ніж ефективний засіб боротьби з податковими злочинами.
За даними єдиного реєстру судових рішень, у першій половині 2018 року було винесено лише 15 вироків у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, а саме: 6 виправдувальних вироків, 4 обвинувальних і 5 вироків на підставі угод про визнання винуватості.
Каменем спотикання в цьому випадку є можливість порушення кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків до закінчення процедури адміністративного та/або судового оскарження. Законопроект № 3448 від 10.11.2015 року, що передбачає заборону на кримінальне переслідування за ст. 212 Кримінального кодексу України у разі виявлення факту неузгодження грошових зобов’язань в адміністративному/судовому порядку, визнання їх протиправними або скасування, не був ухвалений Верховною Радою України.
На сьогоднішній день ми маємо велику кількість порушених кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків, а ось пов’язаних з ними фактів цього ж ухилення набагато менше.
При цьому кількість слідчих дій у цих кримінальних провадженнях: тимчасовий доступ, обшуки, виїмки і т. д. – іноді просто «зашкалює», що, безсумнівно, викликає особливе побоювання навіть у цілком сумлінних платниках.
Чи варто змінювати наявну систему покарань за ухилення від сплати податків?
Міняти доцільно, в першу чергу, не систему покарань, а підхід до підстав для їх застосування.
Необхідно законодавчо визначити, що податкове правопорушення є винним порушенням і вина, як наслідок, повинна розглядатися як необхідна ознака вчинення будь-якого порушення з питань дотримання законодавства про податки.
Базисом при цьому мають бути нормативно визначені критерії «сумлінності» та «недобросовісності» платника податків при отриманні ним, у тому числі, «податкових вигод».
На сьогодні фактично ці питання, поза «правовою регламентацією», стають предметом розгляду в судових інстанціях при вирішенні податкових суперечок, і успіх для платника визначається лише позицією суду і ефективністю надання юридичної допомоги.
Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права АО “Вдовічен і Партнери”, адвокат, к. ю.н.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
