1912
Рік свободи. Що змінила зона вільної торгівлі з ЄС
— Казна та Політика
За даними Держстату, за перше півріччя 2018-го Україна експортувала в країни ЄС товарів на $9,8 млрд, що на 19% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Найбільші обсяги продажів у Європу припали на агропромисловий і харчовий комплекси – майже 26% в грошовому вираженні від загальної кількості експорту товарів. Недорогоцінні метали та вироби з них – близько 24%, механічні та електричні машини – майже 15%. Станом на першу половину 2018 року на країни Європейського союзу припадало 42% українського експорту.
Але позитивна динаміка простежується лише в процентах. Поки зона вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ) не може замінити російські ринки. Якщо в 2013-му Україна продала на експорт товарів і послуг більш ніж на $63 млрд, то в 2017 році показник склав приблизно $43 млрд. Але і це значно краще, ніж в 2016-му. Тоді українські компанії змогли продати на зовнішні ринки товарів лише на $36 млрд.
Що веземо
У світі Україну знають насамперед як одного з лідерів поставок аграрної сировини. За оцінкою Ольги Трофімцевої, заступника міністра аграрної політики і продовольства, за сім місяців поточного року оборот агропродукції між Україною і ЄС склав приблизно $4,6 млрд. При цьому вітчизняних товарів продано на $3,1 млрд. Найактивніше українську аграрну продукцію купують Нідерланди – 15,5% від загального обсягу світового експорту, Польща – 14,5% і Італія – 13,8%.
Один з головних плюсів ЗВТ з ЄС для українських компаній – можливість без сплати мит ввозити і вивозити певний обсяг товарів. Квоти вибираються за лічені місяці. Так, станом на середину цього року повністю використані квоти на вивезення пшениці, кукурудзи, яблучного і виноградного соку, солоду, томатів, меду, вершкового масла. Але українські виробники агропродукції, як і раніше, не можуть зробити достатні для заповнення безмитних квот обсяги нішевих культур.
Так, до кінця не використані квоти на часник, овес, цукор, гриби, продукцію з обробленого молока, цукрові сиропи. Часто це відбувається через те, що компанії або не готові займатися сертифікованим вирощуванням нішевих культур, або їм достатньо покупців всередині країни, або вони не готові отримувати необхідні дозволи для торгівлі на європейському ринку. Нагадаємо: відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС протягом п’яти років розміри квот повинні збільшуватися на 10% щорічно.
“За сім місяців поточного року оборот агропродукції між Україною і ЄС склав приблизно $4,6 млрд”
Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства
Тим часом в 2018 році експорт аграрної продукції став менш активним. Сьогодні найбільше зростання темпів продажів показують промислові товари, зокрема, вироби з металу, а також машини та обладнання. Тут спрацювало кілька чинників: зменшення поставок зернових і соняшникової олії через зниження їх урожаю минулого року, а також те, що українські компанії поступово починають виробляти товари, якість яких відповідає очікуванням європейських покупців.
Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, наводить для прикладу зростання експорту автомобільних свічок запалювання. Поставки цієї продукції в ЄС зросли на чверть і зайняли другу позицію з експорту в грошовому еквіваленті після кукурудзи. Мовчан зазначає, що це стало можливим після залучення інвестицій в підприємства, орієнтовані на виробництво запчастин для автомобілів. Починаючи з 2015 року в Україні відкрили дев’ять нових заводів з виробництва автомобільної кабельної продукції, ще кілька будуються.
Втім, як і раніше, в ЄС затребувані лише українські товари, виробництво яких вимагає ручної праці, але не технологій (як вищезгадане виробництво автокабелів, де «технологія» зводиться до ручного скручування проводів і скріплення їх пластиковими стяжками). Поки експортом спраді технологічної продукції ми похвалитися не можемо. Підприємства, які продають в Євросоюз готову високотехнологічну продукцію на зразок дронів і електровелосипедів, – лише невеликі стартапи, що експортують дрібні партії товарів.
Зворотний бік Європи
Сьогодні право експортувати продукцію в країни ЄС мають понад 700 українських підприємств. Для порівняння: на початку 2016-го таких було близько 230. Щоб отримати жадані сертифікати відповідності продукції стандартам Євросоюзу, кожній з цих компаній довелося впровадити у себе міжнародну систему аналізу ризиків та контролю критичних точок НАССР.
Більше того, деякі підприємства, зокрема тваринницькі господарства, отримували індивідуальні дозволи на ввезення продукції на територію ЄС після тривалих перевірок їхньої діяльності. Ті, хто бажає зайти на ринок Євросоюзу, повинні бути готові вкладати гроші в створення представництва, наймання співробітників і систему дистрибуції в Європі.
Та й загалом, незважаючи на те, що українські підприємства показують прогрес в освоєнні європейських ринків, торговельне сальдо між країнами залишається мінусовим. У 2016 році в грошовому вираженні український імпорт перевищував експорт на $3,6 млрд, а в 2017-му – на $3,3 млрд. За 6 місяців поточного року імпорт товарів з ЄС перевищив експорт на $1 млрд ($10,8 млрд проти $9,8 млрд). Найактивніше з країн Євросоюзу Україна завозить алкогольні напої, насіння олійних та зернових культур для посіву, корми для тварин і тютюн. В основному товари імпортуються з Німеччини, Польщі, Італії та Франції.
Торговельний захист
Зона вільної торгівлі передбачає рівні можливості країн-учасниць при продажу своєї продукції за кордон, але захист внутрішніх ринків ніхто не скасовував. Так, європейська політика протекціонізму активно вдарила по українській металургійній продукції. Її експорт в країни ЄС становить трохи більше 16% загального обсягу. 19 липня цього року стало чинним рішення Єврокомісії про захисні заходи в рамках розслідування щодо металовиробів. До 23 видів продукції вводяться тарифні квоти терміном на 200 днів. Це пов’язано з тим, що ЄС зробив дзеркальні захисні заходи на ввезення металопрокату з будь-яких країн після введення США загороджувальних мит, що призвело до перенасичення ринку металопродукції в Європі.
Нелегальна торгівля
Ще одна проблема вітчизняної зовнішньої торгівлі – високий рівень тіньового експорту та імпорту з країнами ЄС. Одна з основних товарних груп незаконного експорту – деревина. За оцінками Володимира Гройсмана, обсяги контрабанди українського лісу становлять від 6 млрд до 8 млрд грн. А за оцінками британської недержавної організації Earthsight, в європейські країни нелегально надходить понад 70% деревини.
При цьому за останні чотири роки обсяг її експорту зріс приблизно на 75%. На початку вересня Верховна Рада підтримала законопроект №5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів», погодившись із пропозицією Петра Порошенка не вводити мораторій на експорт дров.
Також Україна одна з провідних країн – постачальників в ЄС контрабандних сигарет. За даними консалтингової компанії KPMG, на нашу країну припадає близько 11% контрабанди в європейські країни, через що бюджет Євросоюзу втрачає понад 1 млрд євро акцизних надходжень. Наприкінці вересня уряд пообіцяв відзвітувати про заходи, спрямовані на боротьбу з контрабандою. Поки ж прийнятий закон, за яким за незаконний експорт загрожує тюремний термін до 10 років.
Одним словом, щоб реалізувати потенціал української зовнішньої торгівлі та вийти хоча б на показники початку 2010-х років, Україна має чимало потрудитися. Основним експортним товаром в найближчій перспективі, схоже, залишиться агропродукція. Але якщо невеликі українські виробники навчаться працювати системно, дотримуватися домовленостей, готувати вчасно необхідні замовнику партії преміальних продуктів, наприклад органічної сільгосппродукції, показники експортних торгових операцій зростуть. Для цього знадобляться інвестиції і готовність працювати на довгострокову перспективу. Саме те, чого бракує українському бізнесу.
Ольга Прядко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
