Продовольча безпека: як держдотації зміцнюють агросектор


Продовольча безпека: як держдотації зміцнюють агросектор

До кінця 2018 бюджетного року Кабінет Міністрів України планує закрити борги перед аграріями за державними дотаціями. Наразі із запланованих 6,3 млрд грн освоєно лише 10%. Експерти закликають суб’єктів господарської діяльності поквапитися з оформленням і подачею заявок на державну допомогу.

Як відомо, у лютому 2018 року уряд вніс принципові зміни в низку постанов, що визначають механізми отримання та порядок використання бюджетних дотацій на підтримку і розвиток аграрного сектору економіки. Згідно зі світовим досвідом в Україні створені рівні можливості отримання державної допомоги для всіх виробників сільгосппродукції – як малих і середніх фермерських господарств, так і великих підприємств галузі АПК.

Провідні експерти прогнозують, що більшу частину фінансової допомоги сконцентрують агрохолдинги. Це дозволить захистити вітчизняних виробників від недобросовісної конкуренції імпортерів, стримати зростання цін на внутрішньому ринку.

Кожному за потребами

Основна мета чотирьох постанов Кабінету Міністрів від 6 лютого 2018 року (№№106,86,104 і 107) – надати векторність розподілу, визначити чітке цільове призначення використання держдотацій аграрного сектору. На основі багаторічного успішного досвіду США Мінагрополітики України розділило закладені в бюджет дотаційні фінансові обсяги між малими, середніми і великими сільгоспвиробниками. Встановлено конкретне цільове використання освоєння державних коштів, визначені жорсткі вимоги до претендентів. Основна з них – прозорість фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до постанови КМУ №106, уряд затвердив порядок отримання дотацій фермерськими господарствами.

Постановою №86 виділено окремий рядок витрат на часткову компенсацію вартості придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання. Причому розмір компенсації збільшено з 20% до 25%.

Норматив під №104 істотно спрощує процедуру державної підтримки виноградарів, виробників плодово-ягідної продукції та хмелю, що за задумом уряду створить додаткові потужності для збереження вирощених фруктів і винограду, мінімізує сезонні коливання роздрібних цін, створить стимули для нарощування експортних можливостей.

Нарешті, постанова №107 визначає механізм держпідтримки тваринницької галузі.

За словами виконавчого директора “Асоціації птахівників України” Сергія Карпенка, в останні роки програми Мінагрополітики носять у цілому послідовний стимулюючий характер відповідно до міжнародного досвіду. І хоча в 2018 році логіка держпідтримки АПК під тиском окремих “груп впливу” не досягла досконалості, фундаментальна вимога залишилася незмінною: хто працює прозоро, той отримує бюджетну допомогу.

“Головний критерій отримання коштів державної підтримки – суб’єкт господарювання повинен бути цілком і повністю легальним: мати офіційно зареєстровані права на виробничі активи, землю, прозоро нараховувати та сплачувати податки, офіційно працевлаштовувати працівників. Чіткі правила гри дуже важливі, оскільки державні програми лише тоді лягають у русло практичної реалізації, коли бізнес розуміє механізми надання бюджетних коштів”, – говорить Сергій Карпенко.

Точку зору колеги поділяє і генеральний директор Української корпорації з виробництва м’яса на промисловій основі “Животноводпром” Сергій Гнатюк.

“Варто відзначити, що в цілому, держпідтримка АПК в 2018 році виглядає збалансованою, враховуючи різні напрямки підтримки. Передбачені програми стимулювання розвитку фермерства, часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки, посадкового матеріалу, надається допомога на утримання худоби як домогосподарствам, так і суб’єктам господарювання. Простіше кажучи, право на держпідтримку отримали всі: від окремих домогосподарств та дрібних товаровиробників до суб’єктів великотоварного виробництва”, – констатує Сергій Гнатюк.

Основні принципи зміни урядової політики дотування аграрного сектору економіки акумулював на своїй сторінці в Facebook президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець. Експерт закликав операторів сільгоспринку не зволікати і напередодні завершення бюджетного року подавати до Кабінету Міністрів заявки на отримання держдотацій.

В цілому, у державному бюджеті 2018 року закладено 6,3 млрд грн дотацій: 4 млрд грн – на підтримку тваринництва, 1 млрд грн – допомога фермерам, 945 млн грн – компенсація вартості сільськогосподарської техніки, 300 млн – на розвиток садівництва і виноградарства.

Лідери не змінюються

Експерти передбачають, що в поточному році істотну суму державних субвенцій отримають великі українські аграрні корпорації. Однак, передбачаючи можливі маніпуляції і невдоволення з боку опонентів, називають подібні перспективи досить логічними і економічно обґрунтованими. Дані Держстату за останні 2,5 роки красномовно свідчать про те, що основним рушієм економіки аграрного сектору є саме великі гравці ринку, що забезпечують найбільшу частку валового внутрішнього продукту і стабільні податкові надходження.

Якщо в 2016 році індекс обсягів виробництва тваринницької продукції великими підприємствами пішов у мінус 1,9%, вже в 2017-му, завдяки державним дотаціям, показник вийшов у плюс 0,7%. А вже в першому півріччі поточного року тваринники спрацювали з показником +2,8%. Разом з тим виробництво тваринницької продукції домогосподарствами продовжує показувати негативний баланс. І цю тенденцію Сергій Карпенко пояснює тим фактом, що більшість домогосподарств вирощує худобу і птицю в основному для власних потреб.

Взяти, приміром, ринок птиці. На цьому ринку існує традиційний лідер – холдинг МХП, який з року в рік нарощує власне виробництво. Не дивно, що два підприємства холдингу – Вінницька та Миронівська птахофабрики – увійшли до переліку 100 найбільших платників податків, перерахували до бюджету 906 і 699 млн грн відповідно. Третім великим платником податків став агрохолдинг “Авангард”, що спеціалізується на виробництві курячих яєць – 433 млн грн. Тому цілком логічно, що в 2017 році ці підприємства отримали найбільші обсяги державної підтримки.
“Ключова суть державних програм досить проста: сплачуй податки – отримуй дотації. Які б суперечки не велися сьогодні навколо розподілу дотацій, факт залишається фактом: завдяки фінансовій допомозі держави аграрному сектору, в 2017 році вдалося стабілізувати негативну динаміку скорочення поголів’я худоби і обсягів виробництва м’ясної продукції. На даний момент реалії такі, що драйверами в напрямках великотоварного виробництва у тваринництві залишаються МХП і “Авангард” (птахівництво), “Глобино” та “Даноша” (свинарство), агрофірма “Маяк” і Українська молочна компанія (молочне тваринництво)”, – говорить Гнатюк.

У свою чергу, Сергій Карпенко проводить цілком переконливі паралелі з американською моделлю субсидування аграрного сектору.

“На американському ринку аграрної продукції ось уже протягом декількох років монопольне становище утримує корпорація Tyson Foods з часткою присутності в 50%. Протягом усіх років свого існування зі сторінок американської преси не сходять гнівні статті із звинуваченнями компанії в монопольному становищі та істотних обсягах одержуваної від держави фінансової підтримки. Разом з тим місцеві експерти і профільні асоціації змушені визнати, що державна підтримка тваринництва є одним з базових принципів економіки США. Крім того, критики не знаходять законних підстав для звинувачень Tyson Foods, оскільки корпорація виконує всі вимоги держави до ведення бізнесу, справно сплачує податки, створює нові робочі місця, впроваджує передові енергозберігаючі технології, дотримується екологічних стандартів виробництва, постачає на ринок безпечні та якісні продукти харчування. В цілому, щорічно США витрачають з бюджету близько $8 млрд на субсидії аграрного сектору. При цьому допомога надається за принципом єдиного ринку через встановлені законодавством загальні правила для всіх. Обмежень за розмірами підприємств і обсягами доходів не існує. Подібний принцип діє і в країнах ЄС. І хоча обсяги дотацій в українському бюджеті незрівнянно менші, затвердження єдиних і прозорих для всіх суб’єктів господарської діяльності в секторі АПК правил вселяє оптимізм”, – вважає Карпенко.

На захист продовольчої безпеки

Фахівці констатують, що в непростих економічних умовах на тлі проблем з наповненням бюджету, агрогосподарчий сектор здатні тримати на плаву великі компанії. Хоча не варто недооцінювати потенціал фермерських господарств, на підтримку яких в бюджеті закладені кошти окремим рядком.

“На відміну від всіх програм дотацій, які були раніше, чинний порядок більш лояльний. Гроші йдуть не через Держказначейство, бо в такому випадку коштів доводилося б чекати дуже довго. Відшкодування йде через аграрний фонд, тому виробники отримують кошти в напівавтоматичному режимі. Бюрократії стало набагато менше, тому державною програмою наші клієнти охоче користуються. Великим гравцям ринку, в силу їхніх обсягів виробництва, обсягів закупівель обладнання, дістається велика частка фінансового пирога. Але це логічно. Це звичайна математика, а не якийсь злий умисел. Логічно, якщо ти купуєш техніки в рази більше, то і отримуєш більший відсоток компенсації. Але при цьому наші клієнти-фермери, точно так само отримують компенсації. І я б не сказав, що тут є якийсь бар’єр. Я не стикався в спілкуванні з фермерами зі скаргами на те, що їх гноблять або ставлять палиці в колеса при отриманні компенсацій. Навпаки, з моменту подачі заявки ті ж фермери отримують гроші протягом півтора місяця”, – говорить заступник генерального директора з комерційних питань провідного виробника елеваторних комплексів в Україні KMZ Industries Борис Рибачук.

Враховуючи ж стрімку експансію на український ринок імпортного продовольства, держпідтримку великого аграрного бізнесу, на думку голови Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, слід розглядати як питання національної продовольчої безпеки.

“Дотації на сільськогосподарську продукцію введені в багатьох країнах – США, Європі. Це не ми придумали. І, як правило, це робиться для зміцнення конкурентної спроможності вітчизняного виробника як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках”, – констатує експерт.

Володимир Фесенко додав, що для України підтримка вітчизняного виробника наразі більш ніж значуща. За офіційними даними ДФСУ, у 2017-му частка експорту України збільшилася у порівнянні з 2016 роком на 19%. І переважно за рахунок поставок аграрної продукції. Разом з тим стрімко зросла частка імпорту – 27,4%. Таким чином, негативне сальдо торгівлі українськими товарами в 2017 році склало $6,27 млрд.

Експерти зазначають, що для виправлення ситуації Уряду необхідно реалізовувати ключові меседжі в питаннях підтримки товарного виробництва.

“Передумовами до отримання дотацій з державного бюджету повинні стати наступні принципи: прозора діяльність виробників, чесна сплата податків, “білі” доходи працівників та соціальна відповідальність. Прямі дотації підприємствам, які не виконують ці вимоги або є хронічно збитковими, призведуть до неефективності сільського господарства в загальній структурі національної економіки. Наслідками може стати наводнення внутрішнього ринку низькосортною імпортною продукцією, яка не вживається в країні її виробництва, поступове перетворення України на сировинний придаток в галузі аграрного господарства, скорочення податкових надходжень, скорочення припливу валюти від експорту, додатковий тиск на курс національної валюти”, – підсумував Сергій Карпенко.

У свою чергу, Сергій Гнатюк додав, що для Мінагрополітики на наступний бюджетний рік вкрай актуальним питанням є реалізація довгострокової програми, яка передбачала б компенсацію постраждалим племінним господарствам від епідемій хвороб тварин, зокрема – африканської чуми свиней.

“У країнах ЄС у випадках, коли епідемії завдають матеріальних збитків тваринницьким господарствам, а особливо виробникам свинини і м’яса птиці, які є стратегічно важливими для споживачів, з бюджету виділяються компенсаційні кошти. Епізодична ситуація в Україні з поширенням африканської чуми свиней чинить украй негативний вплив на продовольчу безпеку держави, істотно скорочуючи виробництво і реалізацію свинини. Наразі в Україні взагалі відсутня компенсація суб’єктам підприємництва за вимушено забитих племінних свиней, здешевлення реалізації спермопродукції і так далі. Тому племзаводи гостро потребують особливого захисту з боку держави”, – резюмував Гнатюк.

Олексій Алтинов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Аграрний ринок
Все, що ми знаємо про:Кабмін
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування