574
Серен Кюхль: навіщо банкам освоювати економіку спільного споживання
— Кредит&Депозит
Практично щодня з’являються новини про новий фінансово-технологічний стартап, який намагається використовувати технології для поліпшення якості обслуговування, або відомий банк запускає новий проект у сфері IT, щоб іти в ногу з розвитком технологій.
Однак ефективний і орієнтований на клієнта перехід на цифрові технології у фінансовій галузі вимагає не тільки інвестицій в IT, а й радикальної зміни бізнес-моделей.
Історично склалося так, що банки і фінансові установи прагнуть створити такі технології, які б поширювалися на весь ланцюжок створення вартості.
Наявність продуктів, технологій і взаємин з клієнтами мала сенс, коли робота банків була обмежена регулюванням і технологіями, які не можна було назвати гнучкими.
Але для того, щоб не відстати від нових технологій і зуміти задовольнити зростаючі очікування клієнтів, банкам необхідно усвідомити дух економіки спільного споживання, вийти за рамки цих обмежень і максимально зосередитися конкретно на своїх основних компетенціях в ланцюжку створення вартості.
Основною діяльністю багатьох банків є обслуговування клієнтів та створення відповідних продуктів. Вони рідко розробляють продукти або технології, необхідні для надання послуг клієнтам. Тому робота через партнерства – це ключовий момент.
Важкий тягар застарілих технологій
Багато банків відкрито визнають, що застаріла інфраструктура пов’язує їх по руках і ногах. У деяких з спагетті-систем основа була закладена ще в 1970-х роках, і велика кількість зовнішніх систем ніби скріплені за допомогою жуйки або скотча.
Згідно з дослідженням, звичайний європейський банк витрачає до 80 відсотків бюджету, що виділяється на IT, тільки на обслуговування старих систем. Тобто на те, щоб кожен день знову заводити старий двигун.
Через те, що значна частина ресурсів іде на обслуговування, для розробки нових рішень, спрямованих на задоволення потреб клієнтів, що постійно змінюються, залишається мало можливостей.
Наявність застарілих систем не обов’язково означає, що банк сьогодні не зможе надати клієнтам гідне цифрове обслуговування. Але в довгостроковій перспективі така ситуація не зовсім прийнятна, адже це означає, що такому банку бракує ефективності, гнучкості та можливостей для масштабування.
У підсумку банк настільки заплутається в складнощах власної системи, що ризикує відстати від конкурентів і програти тим, хто може пропонувати більш якісне і комплексне цифрове обслуговування.
Першою реакцією керівництва і правління може бути глобальний перегляд усієї інфраструктури. Таке рішення може на якийсь час впоратися з «симптомами хвороби», проте не усуне основну проблему.
Якщо сьогодні ви вирішите створити банк «з нуля», у вас нічого не вийде. Однак вам доведеться займатися УСІМА питаннями.
Ви можете зібрати всі необхідні технології та інфраструктуру за принципом конструктора Lego, щоб досягти своєї головної мети – обслуговування клієнтів. Це хороші новини для банків, які «загрузли» в проблемах, пов’язаних із застарілими технологіями: рішення вже існують.
Використання замість володіння
Говорячи про спільне використання технологій, ми маємо на увазі не просто купівлю програмного забезпечення у постачальника. Фінансова галузь – це складна і жорстко регульована сфера, і постачальникам програмного забезпечення не завжди вдається маневрувати в цих умовах швидко і продуктивно.
Тому партнерство з іншими фінансовими організаціями, компетенції яких полягають в роботі за принципом Banking-as-a-service (банк як послуга) – дуже актуальне рішення.
Airbnb, найбільший майданчик для пошуку і оренди житла в усьому світі, не володіє ніякою нерухомістю; найпопулярніша у світі соціальна мережа Facebook не створює ніякого контенту, а найбільша світова компанія за викликом таксі Uber не володіє ніяким транспортом.
Це лише показує, що перехід від володіння активами до їх використання істотно змінив багато галузей. Тепер він має підтримку і в сфері банківського обслуговування.
Якщо ми подивимося на CRM-системи, 15 років тому компанії створювали свої.
Сьогодні ніхто так вже не робить, і майже всі купують такі системи як послугу у кількох світових спеціалізованих компаній, таких як Microsoft або Salesforce. Те саме стосується і операторів телефонного зв’язку, систем бухгалтерського обліку та інших ключових функцій.
Якщо аналізувати галузь телекомунікацій, то чітко видно схожість в тому, як торгові посередники створили унікальну пропозицію крім існуючої інфраструктури, що надається тими, хто в основному був їхніми конкурентами.
Замість того, щоб прагнути до володіння повним ланцюжком створення вартості, вони вирішили витратити ресурси і енергію на роботу в своїй сфері: рішення, орієнтовані на конкретну аудиторію, з відмінною якістю обслуговування і хорошими цінами.
Освоюючи партнерства і спільне використання технологій, банки можуть в результаті отримати такий же мережевий ефект.
Саме це і роблять багато фінансово-технологічних компаній. Наприклад, замість створення цілої інфраструктури для управління роботом-консультантом вони застосовують партнерські технології і доступ до ринку в якості основи.
Таким чином, вони отримують необхідний сервіс і можуть зосередитися на відмінностях своєї пропозиції.
На нашу думку, через п’ять або десять років фінансова галузь дуже сильно зміниться.
Технології, регулювання та очікування клієнтів будуть сприяти тому, що всім фінансовим установам доведеться усвідомити свою роль в ланцюжку створення вартості, освоїти економіку спільного споживання і приготуватися до роботи з партнерами, щоб мати можливість запропонувати клієнтам унікальний сервіс.
Серен Кюхль, старший операційний директор Saxo Bank
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
