Роман Коробчан: державні банки України і боргова яма


Роман Коробчан: державні банки України і боргова яма

Необхідність реформування держбанків в Україні можна охарактеризувати з іронічністю такої от ситуації:

«Звернення приватного позичальника до свого банку з питання про неможливість своєчасного погашення кредиту:
– Мої витрати перевищують мої доходи. Реструктуруйте мій борг або я оголошую дефолт».

Для мене як для фізичної особи таке звернення в банк неприйнятне. Мене вважатимуть за божевільного. Але для держави все можливо.

Глибоко сидимо

Боргова яма, в якій сидять державні банки, формувалася досить давно. І для держави, і для топ-менеджменту, який керує цими банками, не було сюрпризом те, що боргова яма стає глибшою і «засипати» її буде вкрай складно.

Насправді така ситуація склалася досить просто. Ситуація, коли державний банк кредитує бізнес зацікавлених або близьких осіб, наприклад, колишні власники або великі партнери, дуже часта. Як правило, на ефективність цього бізнесу, прибутковість і, як наслідок, здатність бізнесу в майбутньому повернути кредит, закривалися очі.

В результаті таким банкам поступово доводилося запитувати докапіталізацію коштів.

Портфель дефолтних кредитів постійно зростав. У свою чергу гроші банкам держава видає облігаціями в обмін на акції банку. І природним чином частка володіння державою банківським сектором країни зростає.

Вимоги про докапіталізацію або про залучення коштів від зовнішніх інвесторів таким банкам отримати вкрай складно. Жоден інвестор не купить частку в структурі, де члени наглядової ради призначаються або президентом, або парламентом.

Такий банк вкрай вразливий і чутливий до політичних ризиків. У зв’язку з цим реформа держбанків з необхідністю зміни корпоративного правління стоїть на порядку денному надзвичайно гостро.

У чому складність

Складність ухвалення такого законопроекту пов’язана з конфліктом інтересів. Ні для кого не секрет, що в політичних колах є багато осіб, які мають приватний бізнес. І забезпечувати грошима свій бізнес набагато простіше через банки, які контролює держава, ніж через банки, що належать приватним особам.

Отримати позику у держави, якщо ти частина держави, під свій малоефективний бізнес набагато простіше, ніж просити позику у комерційного банку, який запитає, яка прибутковість твого бізнесу і коли ж ти зможеш покрити свої борги?

Держава завжди знає «як» і завжди є «чим» покрити борг своїх фінансово неефективних підприємств. Завжди ж можна підняти податкові збори з населення і бізнесу.

Слід зазначити, що сьогодні банки з державною часткою – це АТ “Укрексімбанк”, АТ “Ощадбанк”, ПАТ КБ “Приватбанк”, АБ “Укргазбанк”, ПАТ “Розрахунковий Центр”, згідно з даними НБУ. Всі ці банки знаходяться в зоні підвищеного політичного ризику.

В найвищій зоні ризику зараз знаходиться ПАТ КБ “Приватбанк”. За результатами 2017 року три з чотирьох державних банків отримали прибуток, лише “Приватбанк” завершив рік зі збитками 23 млрд грн.

Також сума витрачених коштів державою на капіталізацію держбанків в 2016-2017 році становила 189,6 млрд гривень, при цьому на один “Приватбанк” пішло 153 млрд грн.

Відповідь на запитання «чи Потрібна реформа?» очевидна – «Так!». Але рішення вкрай складне. Дуже великий конфлікт інтересів, а також дуже легко зацікавленим особам блокувати ухвалення такого закону. Дискусія часто переходить від бізнес-ефективності в поле «політичної лайки» і «популізму».

Кілька кроків

Перший необхідний крок, який найчастіше обговорюється, в законопроекті реформування державних банків – це формування незалежної наглядової ради. Звучить дуже просто, але в українських реаліях дуже складно сформувати управлінський менеджмент банку, який був би незалежним від держави.

Другий необхідний крок – вирішити, що робити з боргами цих банків, як їх погасити.

Велика ймовірність, що деякі банки будуть поглинені іншими. Ті, хто має депозитні рахунки у цих банках, пам’ятайте про такі можливі ризики як: заморожування депозитів на невизначений період, перегляд процентних ставок на депозит.

Тим, хто має кредит, також можна очікувати таких ризиків як перегляд ставки погашення позики, зміна валюти кредиту.

Необхідно додати, що розробку цієї реформи розпочато ще в 2014 році. У лютому цього року Міністерство фінансів опублікувало план стратегії реформування, саме формулювання вже досить хитке…

Ідея така, що до 2022 року буде досягнуто скорочення частки активів державних банків у банківській системі з 55% до 24%. Слід пам’ятати, що для реалізації такого сценарію закладено умову подальшого зростання ВВП і помірного зростання інфляції в Україні.

Роман Коробчан, аналітик Альпарі

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Архiви:2019 2018 2017 2016 2015
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua