934
Як торговельні війни вдарили по металургії України і чим це відгукнеться для гривні
— Казна та Політика
Торговельні санкції, «безглузді і нещадні», якими продовжують обмінюватися найбільші учасники світового ринку сталепродукції, вже змусили українських металургів зменшити темпи виробництва. Однак, запас міцності, отриманий з початку року, дає підстави розраховувати, що 2018 рік вони закінчать не гірше, ніж минулий.
У липні виробництво сталі і прокату в Україні помітно знизилося: дані об’єднання «Укрметалургпром» свідчать про скорочення обсягів виплавки чавуну на 2%, сталі – на 7%, а готового прокату – на 10% (в порівнянні з липнем 2017 року).
Цей факт у об’єднанні пояснюють проведенням капітальних ремонтів та планово-попереджувальними роботами на низці агрегатів. Однак, річний спад збігся із загостренням глобальних торговельних воєн.
Якраз в липні Єврокомісія ввела попередні захисні заходи щодо 28 видів металопродукції, незалежно від країни походження. Українських експортерів торкнулися 11 з них. Але саме на ці позиції припадає 86% нинішнього сталевого експорту нашої країни в ЄС. Це гарячекатаний лист і смуга, холоднокатані листовий прокат, прутки, нержавіюча арматура і сталеві секції, катанка з нелегованої та легованої сталі, куточки і спеціальні профілі, профільні секції, труби для газопроводів, безшовні нержавіючі труби і нелегований дріт.
За даними Європейської асоціації сталі Eurofer, торіік Україна була шостим експортером металопродукції в ЄС, поставивши в цей регіон понад 2,2 млн. тонн. своєї продукції. У загальному обсязі імпорту це 8,48%.
Поряд з Україною, обмежувальні заходи по основних позиціях, таких як гарячекатаний плоский прокат, торкнуться Індіїю, Туреччини, Бразилії та Єгипту. Загальна квота на даний вид сталевого прокату складе 4,269 млн. тонн. Після її вичерпання експорт буде обкладатися митом 25%.
Основні конкуренти України по холоднокатаному плоскому прокату – Бразилія, Туреччина, Індія і В’єтнам. Квота – 1,319 млн. тонн. Умови ті ж.
Товстий лист з легованої та нелегованої сталі в ЄС найбільше постачають Бразилія, Індія, Індонезія і Македонія. Квота – 1,443 млн. тонн.
Щодо сталевого дроту встановлена квота – 1,058 млн. тонн. Крім України вона змусить похвилюватися турецьких і молдавських виробників.
Для інших позицій введені квоти в обсязі від 23 тис. тонн (безшовні труби) до 715 тис. тонн. (будівельна арматура). У поставках цих товарів в ЄС найбільше зацікавлені всі вищезгадані країни, а також китайські металурги, на які припадає виплавка половини світової сталі.
Поки захисні заходи, введені Європою, не дають приводу для особливого занепокоєння. Моніторинг використання глобальної тарифної квоти щодо імпорту металопрокату в ЄС, розпочатий об’єднанням «Укрметалургпром» показав, що майже за місяць дії найбільшу квоту в процентному співвідношенні вибрали постачальники газопровідних труб – 10,16%. По інших позиціях на ринку затишшя. Мабуть, позначається період літніх відпусток.
Проте, найбільші побоювання для українських експортерів зараз викликає не європейський, а турецький напрямок. Після підвищення США мит на турецький прокат до 50%, металурги з цієї країни спішно шукають, на яких ринках розмістити замовлення більш ніж на 2 млн. тонн продукції, що виготовляється, в тому числі, з української заготовки.
«Для залучення покупців на альтернативних ринках турецькі компанії вимушено знижують ціни, що негативно позначається на кон’юнктурі ринку і чинить тиск на експортні українські ціни», – стверджує UBR.ua експерт держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Олег Гнітецький.
За його словами, інформація з ринків надходить суперечлива, тому робити прогнози про підсумки року рано. У тоннажі галузь йде практично так, як торік. Але цінова кон’юнктура зараз значно краща.
Якщо в першому кварталі 2017 року ціна на ключовий продукт українського експорту – заготовку становила $390/т, то в першому півріччі 2018 року – піднялася до $517/т. Аналогічна картина і по інших видах прокату, що і визначило зростання валютної виручки за перше півріччя 2018.
«При цьому треба враховувати, що в минулому році кон’юнктура була поганою тільки в першому півріччі. Потім ціни пішли вгору і тримаються такими ж високими зараз. Якщо ціни почнуть знижуватися, а передумови до цього є, то виручка підприємств у другому півріччі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року також знизиться, але наскільки саме, сказати складно», – вважає Олег Гнітецький.
Заробляють більше
У нинішньому році українська металургійна галузь помітно поліпшила показники діяльності, в порівнянні з 2017 роком. Сприятлива цінова кон’юнктура дозволяє непогано заробляти навіть без підприємств, що залишилися на окупованому Донбасі.
За даними Держуправління статистики, тільки за 5 місяців 2018 року металурги дали країні на $1,32 млрд. Більше, ніж за аналогічний період минулого року, заробивши в цілому $5,144 млрд.
У загальній структурі товарного експорту з України частка недорогоцінних металів та виробів з них за цей період збільшилася на 3,6%, і склала 26,4%.
У тоннажі, за даними ОП «Укрметалургпром», за 7 місяців 2018 року підприємства галузі виробили: 11,75 млн. т чавуну (112% порівняно з аналогічним періодом 2017 р. без урахування підприємств на неконтрольованих територіях), 11,99 млн. т сталі (105% без урахування НКТ), і 10,636 млн. т прокату (109% без НКТ).
Ще на початку року експерти прогнозували, що закриття ринку США для імпортної металопродукції вплине на зниження експорту українського металопрокату з високою доданою вартістю, але не вплине на експорт чавуну і заготовки.
Після обміну основних гравців зустрічними санкціями ситуація виявилася більш заплутаною, ніж передбачалося. І зараз всіх цікавить відповідь на ключове питання: як скоро і чи вдасться взагалі США і Туреччині залагодити торгово-політичні протиріччя?
Для України кількість і вартість проданого за кордон металу – одн ез ключових питань підтримки стабільності гривні. На експорт, традиційно, йде близько 80% виробленого чавуну, заготовки та прокату, а валютна виручка від сталевих продажів є однією з головних складових зовнішньоторговельного балансу.
«Пожвавлення попиту після сезону літніх відпусток буде. Сильного провалу не очікується. У Європі зараз хороший попит на довгий, плоский прокат і труби. Від китайських металургів також не очікують великих несподіванок. У Китаї – сильний внутрішній ринок з високою маржею і проводиться політика посилення екологічних вимог, яка не дозволить викинути на зовнішні ринки великий обсяг дешевого металу. Крім того, проти китайських поставок на багатьох регіональних ринках (зокрема в ЄС, США, Туреччині) вже були введені загороджувальні антидемпінгові мита, зауважив Олег Гнітецький.
«Цілком можливо, що у металургів трохи скоротилася виручка, але це не привід обвалювати гривню», – підкреслив UBR.ua головний редактор порталу Ukrrudprom.ua Олег Богатов, який давно стежить за новинами гірничо-металургійного ринку.
Він пропонує дивитися на проблему ширше.
«У ситуації з валютним курсом є три складові – НБУ, уряд і експортери. І кожна з цих сторін по-своєму зацікавлена в девальвації. Уряд хоче закрити рік з мінімальним дефіцитом. Експортерам вигідно скоротити витрати, виплачуючи зарплату в гривні, а заробляючи в валюті. Нацбанк не готовий витрачати резерви на підтримку курсу. Але це дуже недалекоглядна політика, яка знову втягує нас в інфляційну спіраль, підвищуються ціни і знижуються життєві стандарти. Металурги продовжують вести себе як монополісти ринку праці мономіст, вважаючи, що завжди знайдуть робочу силу. Однак, черговий обвал курсу рано чи пізно змусить кваліфікованих фахівців шукати роботу за кордоном і кадрова криза зачепить і цю галузь», – додав Богатов.
Невеликий спад металургійного виробництва цієї осені дійсно дуже можливий. Але якщо відбудеться черговий обвал гривні, то зовсім не металурги стануть його головною причиною.
Андрій Суховий
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
