1056
Угода дорожча за газ. У що Україні обійдеться відновлення співпраці з МВФ
— Енергетика
6 вересня в Україну прибуде чергова місія МВФ для продовження переговорів про надання кредиту в $1 млрд. Однією з умов отримання грошей є виконання зобов’язання Києва щодо запуску вільного ринку газу, законодавство для якого вже готове, але поки не виконується.
Фактор корупції
Сьогодні в Україні діють дві процедури купівлі газу. Першу використовують промислові компанії, які купують газ за європейськими цінами з урахуванням логістичних витрат. “Обсяг газу, споживаний індустріальними абонентами, становить близько 35% від загальної кількості”, – говорить Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики.
Друга процедура застосовується для постачання приватних споживачів, паливо для яких поставляється за спеціальними цінами і розподіляється через облгази. Однак статистики щодо другої процедури немає. Як і точних даних, скільки людей реально мешкає в домогосподарствах, які споживають газ.
“МВФ каже: у нас велика підозра, що це джерело корупції, тому що різниця в ціні велика, база абонентів не розкривається, хто скільки спожив перевірити неможливо”, – озвучує побоювання міжнародних кредиторів Олександр Харченко та додає, що за рік, за його розрахунками, на непрозорих операціях відмивається близько $500 млн.
Цінова різниця породжує корупційні схеми. “Газ, який був спочатку призначений для населення, реалізується промисловим споживачам за ринковими цінами”, – пояснює проблему Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій компанії ICU. Крім того, втручання держави в розрахунки за газ робить їх менш ефективними і веде до накопичення простроченої заборгованості перед газовими компаніями.
Мартиненко додає, що різниця між цінами на газ призводить також до зниження прибутку газових компаній, в той час як ці гроші можуть бути спрямовані на збільшення видобутку НАК “Нафтогаз” і на оновлення розподільчих мереж.
На екстрений випадок
Варто сказати, що в європейському законодавстві є норми, що дозволяють в екстрених випадках вводити спеціальні умови для продажу газу певним групам споживачів. Але вони застосовуються вкрай рідко і на дуже обмежений термін. “У нас же вони діють 3 роки. Для міжнародних партнерів це означає, що Україна не виконує закон і свої зобов’язання в рамках реформи і об’єднання свого ринку газу з європейським”, – пояснює Олександр Харченко.
Експерти зазначають: облгази є регіональними природними монополіями. Незважаючи на те, що вони де-юре розділилися на компанії з транспортування та постачання газу, ринок залишається неконкурентним, оскільки нові гравці зайти в регіони не можуть.
Щоб задовольнити вимоги МВФ, Україні необхідно зробити ринок конкурентним і встановити користувачам індивідуальні лічильники газу. Однак облгази, на які покладено обов’язок забезпечити населення приладами обліку, в даний момент займаються встановленням тільки загальнобудинкових лічильників.
“У нас була програма встановлення лічильників за рахунок облгазів, але навіть якщо вона відновиться, ці витрати все одно будуть перекладати на споживача”, – говорить Андріан Прокіп, експерт програми “Енергетика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього”.
Почесна капітуляція
Уряд України опинився в непростій ситуації. З одного боку, чиновники розраховують на транш МВФ, з іншого – запуск вільного ринку газу буде означати підвищення цін для споживача за пару місяців до початку передвиборчого року. І це не найкращий спосіб зберегти прихильність електорату.
Експерти, з якими поспілкувався Фокус, вважають, що уряду все ж доведеться піти на умови Міжнародного валютного фонду і підняти ціни. Все питання в тому, як саме це відбуватиметься.
“МВФ говорить про ринкову ціну, але не диктує, як саме її встановлювати. Наприклад, можна прив’язатися до цін німецького хаба – це найближчий для нас ринок зі зрозумілими умовами ціноутворення”, – вважає Олександр Харченко.
Олександр Мартиненко додає, що в залежності від узгодженої між урядом України і МВФ методики розрахунку ринкової ціни підвищення тарифів на газ для населення може скласти від 10% до 60%. “Найбільш ймовірно, що уряду вдасться переконати МВФ прийняти методики, які призведуть до підвищення тарифів на 20% або 30%”, – зазначає експерт.
Але навіть при таких серйозних змінах захмарних цін в платіжках не з’явиться. “60% населення підвищення цін не відчує, оскільки отримує субсидію. Для них нічого не змінюється. Для тих же, хто оплачує послугу повною мірою, ціна в платіжці підніметься з умовних 2 тис. грн до 2,4 тис. грн”, – пояснює Олександр Харченко.
За словами Андріана Прокіпа, не варто відкидати, що підвищення відбуватиметься поступово. “Питання не стоїть настільки гостро, щоб міняти ціни прямо сьогодні”, – вважає експерт.
Прейскурант реформ
Якщо уряд вирішить виконати вимоги МВФ і скасувати ПСО (поставки за спеціальними цінами), то зі зростанням цін на газ значно підвищиться навантаження на фонд субсидій. Андріан Прокіп передбачає, що їх монетизацію, яка запланована на початок 2019 року, швидше за все, будуть пов’язувати зі скасуванням ПСО. “Щоб спростити розрахунки між компаніями”, – пояснює експерт.
Закупівля газу для населення за ринковими цінами повинна підштовхнути чиновників до того, щоб розбиратися з системою обліку споживання палива. Тут в черговий раз виникає питання про необхідність встановлення лічильників і перегляду норм споживання газу. “Облгази чинять опір встановленню поквартирних лічильників з тієї причини, що норми споживання газу завищені мінімум на 40%”, – стверджує Олександр Харченко, зазначаючи, що ця цифра підтверджена дослідженнями, які проводилися за рахунок Світового банку і USAID.
Експерти констатують, що скасування ПСО затягнулося і уряду це варто було зробити ще навесні, а не перед початком опалювального сезону. Важливо й те, що Україна обіцяла кредиторам відкрити ринок газу ще в 2016 році і отримала під це зобов’язання один з траншей.
Ольга Прядко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
