Тривале піке: куди падає гривня і скільки коштуватиме долар


Тривале піке: куди падає гривня і скільки коштуватиме долар

Українська національна валюта продовжує падіння. Її курс вже подолав психологічну позначку 28 гривень за долар. І якщо на початку цього піку Нацбанк запевнив, що ситуація контрольована, тимчасова і традиційна для цієї пори року, то тепер регулятор заявив, що стримування курсу не входить в його обов’язки, він буде лише згладжувати надмірні коливання.

Курс гривні продовжує круте піке, яке почалося в липні, коли національна валюта різко девальвувала до долара – на 2,2%. 28 серпня котирування гривні на міжбанківському валютному ринку перевалили за психологічну позначку 28 гривень за долар, слідуючи курсом до історичного максимуму, зафіксованого в лютому 2015 року – 30,01 гривень за долар.

На початку нинішнього падіння гривні Національний банк заявляв, що всьому виною підвищення попиту на валюту з боку імпортерів енергоносіїв, операції корпоративного сектору з перерахування дивідендів за кордон і вихід нерезидентів з гривневих облігацій внутрішньої держпозики, а також значні обсяги повернення ПДВ і зростання попиту на іноземну готівку, зокрема, з боку тіньового аграрного сектору у зв’язку з початком сезону.

При цьому регулятор запевняв, що «уважно стежити за станом валютного ринку і, в разі необхідності, готовий і в подальшому згладжувати надмірні коливання шляхом проведення інтервенцій». Що він і робив. Крім того, Міністерство фінансів для задоволення потреб у валютній ліквідності провело приватне розміщення короткострокових облігацій зовнішніх державних позик на 725 мільйонів доларів з терміном погашення в 2019 році.

Кошти вже надійшли на рахунки. Але, мабуть, ситуація не змінюється на краще, бо риторика НБУ змінилася, хоча інтервенції на міжбанку з мільйонними обсягами тривають. Тепер у Нацбанку заявляють, що не будуть утримувати курс гривні на певному рівні, продовжуючи дотримуватися політики гнучкого курсоутворення, займуться тільки згладжування надмірних коливань. «У нас вже 3,5 року плаваючий курс. Національний банк не відповідає за курс ні за законом, ні за Конституцією. Мета Національного банку – це досягнення низької стабільної інфляції, а не досягнення якогось курсу», – заявив заступник голови Національного банку Олег Чурій.

За його словами, ідея підтримки курсу в корені неправильна, оскільки Нацбанк не друкує долари і євро, а підтримувати курс можна лише набираючи валютні борги або витрачаючи резерви. «З 2011 по 2014 рік для підтримки курсу на певному рівні Національний банк витратив 40 млрд дол. Наш борг в іноземній валюті – 46 млрд. Так от, порахуйте – 40 млрд ми витратили для утримання курсу на рівні 8, і це не призвело ні до чого хорошого», – прокоментував ситуацію Чурій, нагадавши при цьому, що після того, як нашій країні перестали давати гроші в борг, а резерви були витрачені, розгорілася криза, що обернулася стрімкою і глибокою девальвацією.

Він підкреслив, що на сьогодні курс гривні відповідає рівню на початок року і коливання, що відбуваються – нормальне явище, у порівнянні, наприклад, з російським рублем, який з початку року девальвував на 16%. Ідея підтримки курсу в корені неправильна, оскільки Нацбанк не друкує долари і євро

Насторожує і дослідження Мінфіну щодо спроможності валютного ринку з урахуванням майбутніх виплат за держборгом, який на сьогодні становить майже 76 мільярдів доларів, а погашення зобов’язань знижує обсяг резервів – вже до 17,7 мільярда доларів, що майже на 6% нижче показника на початок року. Всі фінансові ризики пов’язані з тим, що досі не вирішено питання продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (через неврегулювання питання підвищення ціни на газ для населення), що ставить під сумнів отримання майже 2 мільярдів фінансової допомоги МВФ і можливість виходу на зовнішні ринки позик.

Відомство вивчило п’ять альтернативних сценаріїв, всі вони негативні. Але основний з них – «Валютний шок» – передбачає девальвацію гривні на 20% протягом 2018 року в порівнянні з валютним курсом 30,1 гривні за долар. Тобто, ймовірність девальвації до 36 гривень за долар. Ситуація патова.

Журналіст з’ясовував у експертів, що, на їхню думку, чекає національну валюту в найближчій перспективі. Голова експертно-аналітичної Ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук:

В Україні, в силу статусу сировинної економіки – ми більшою мірою експортуємо сировину і напівфабрикати, а імпортуємо готову продукцію -склалася досить стійка курсова динаміка протягом року.

Є два цикли, коли гривня слабшає і зміцнюється. Знецінюється вона в серпні, протягом вересня до середини жовтня, потім ситуація стабілізується і триває до початку грудня. Потім знову починається дестабілізація курсу. Гривня падає до кінця січня. Після цього починається етап зміцнення нацвалюти, який триває до серпня. Ця динаміка діє протягом багатьох років, і у неї є своя природа. Коли збільшується обсяг закупівель імпорту за кордоном, що пов’язано із зростанням ділової активності, гривня в цей період знижується.

Наші основні експортери – аграрії і металурги – добре знають цю особливість і повною мірою її використовують. Тому вони, як правило, затримують повернення в Україну валютної виручки, що провокує дисбаланс – попит перевищує пропозицію валюти. Як це відбувається зараз. Саме в цей момент значно погіршується торговий баланс. І перерахованих циклів, на жаль, ми не можемо позбутися. Але в цьому році додалися ще якісь особливості. По-перше, Україну чекають погашення боргів, як і в 2019-2020 роках.

Причому мова йде про мільярдні суми, що створює додаткове негативне очікування. А це, в свою чергу, провокує збільшення обсягу скупки валюти, її продаж скорочується. Додає нервозності невизначеність з отриманням траншу МВФ. І справа не тільки в тому, в якому обсязі він буде (хоча, на мій погляд, на отримання обіцяного Фондом шанси у нас значні), важливим є те, що для нас у цьому випадку відкривається дорога на ринок зовнішніх позик, щоб рефінансувати борг у наступному році, на що робить ставку уряд. Але якщо ми в цьому році не отримаємо кредит МВФ, то він перенесеться за строком не раніше літа 2020 року, вже після виборів. Хто буде позичати Україні, коли невідомо, хто буде президентом, прем’єром, головою Нацбанку і Мінфіну?

А договори з Фондом підписуються якраз цими особами. Таким чином, є ризики для курсу гривні в наступному році. І ці очікування, особливо в бізнес-середовищі, можуть призвести до того, що курс перейде рівень в 30 гривень за долар. У мене немає впевненості, що в наступному році гривня буде зміцнюватися. Що стосується найближчої перспективи, що згідно з бюджетом-2018 курс гривні може до кінця року відповідати 30 гривням за долар, це – реально. Якщо уряд підпише угоду з МВФ і зможе вийти на зовнішні запозичення, то, швидше за все, курс буде нижчим за 30 гривень за долар, приміром, 29,5. У будь-якому випадку, більше ніж 29 гривень за долар. Якщо ж не буде відновлено співпрацю з МВФ, то тоді курс під великим питанням. Плюс, очікування виборів, бізнес до цього дуже чутливий, більше, ніж населення.

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів DragonCapital Сергій Фурса:

Якщо співпраця з МВФ відновиться, то в рамках базового сценарію ми прогнозуємо курс нацвалюти до кінця року на рівні 29,5 гривні за долар. І тут не важливо, який курс визначено в держбюджеті-2018, цей показник не має значення. Якщо співпраця з Фондом зірветься, то все бачиться в негативі, курс не прогнозуємо. Можна називати і 40, і 50 гривень за долар, будь-які цифри. Звичайно, залучення Міністерством фінансів понад 720 мільйонів доларів шляхом розміщення короткострокових євробондів врятували ситуацію, але це –«короткий» борг, який не допоможе в середньостроковій перспективі. А позики продовжаться, що вигідно для України. Боргове навантаження на нашу країну знижується, тому немає проблеми з розміром нового боргу. Але все одно – без траншу МВФ у нас буде фінансова діра, причому за зовнішніми зобов’язаннями. Нам не вистачить для її закриття ні гривневих ресурсів, ні доларових. У підсумку, доведеться скорочувати витрати, причому глобально урізати, і тоді очікувана значна девальвація та випереджальна інфляція.

Керівник аналітичного підрозділу ICU Олександр Вальчишен:

Наразі ми спостерігаємо коливання обмінного курсу гривні до долара, що синхронні з міжнародною кон’юнктурою, де вартість долара – його стрибки і, відповідно, коливання обмінних курсів валют інших країн – залежить від очікувань дій Федеральної резервної системи США. Вона ж визначає стратегію своїх кроків з урахуванням поточної ситуації в економіці Америки і прогнозів на найближчі 3-6 місяців. Останні пару днів в США переважають очікування, що ФРС не зійде зі шляху поступового підвищення короткострокових ставок. На засіданні регулятора 26 вересня очікується чергове підвищення на 25 п. п. діапазону ставок на резервні гроші – до 2,00-2,25%.

При цьому довгострокові ставки в доларах не підвищуються. Таким чином, спред між короткими і довгими ставками в доларі і далі має перспективу на звуження. Це означає, що приватні фінансові інститути – комерційні та інвестиційні банки – запитують більш високий відсоток за новими кредитами для нефінансових компаній, включаючи ті, у яких є операції або контрагенти в Україні. У підсумку гривня не тільки страждає від підвищеного попиту, але і від пропозиції, яка оцінює долар у гривні дорожче. Не виключено, що зовнішні настрої по долару, які задають тенденцію на внутрішньому ринку України, пом’якшаться по відношенню до оцінки курсу гривні. Не в останню чергу через риторику влади США, що сильний долар шкодить економіці Америки.

Все вищесказане – лише прогнози експертів, яким же буде курс гривні, покаже час. Швидше за все, ситуація стабілізується. Цьому сприятиме надходження в резерви Нацбанку до кінця року близько 5 мільярдів доларів, включаючи черговий транш Міжнародного валютного фонду, кредити Світового банку та Європейського Союзу, а також кошти від розміщення євробондів. Принаймні, в цьому впевнений регулятор. У підсумку, гривня не тільки страждає від підвищеного попиту, але і від пропозиції.

«МВФ – досить формальна організація, і якщо Фонд оголосив про приїзд місії (з 6 по 19 вересня, – ред.), то шанси отримання чергового траншу – досить високі… Наш прогноз, що нам вдасться домовитися з Міжнародним валютним фондом. Ми закладаємо отримання траншу до кінця осені в розмірі близько 2 мільярдів доларів. Отримання чергового траншу від МВФ відкриває шлях для отримання близько 1,5 мільярда доларів до кінця року від Світового банку і Європейської комісії, а також стане позитивним сигналом для приватних інвесторів, щоб Україна могла розмістити євробонди на більш тривалий термін і під більш низькі відсотки. Ми очікуємо, що Міністерство фінансів зможе розмістити євробонди близько 1,5 млрд доларів», – зазначив заступник голови Національного банку Олег Чурій. А оскільки регулятор налаштований позитивно, то і пересічному українцю не варто особливо хвилюватися з приводу того, що буде з гривнею. Як кажуть – «не такий страшний чорт, як його малюють».

Нана Чорна

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua