3535
Трамп допоможе країнам, що розвиваються обвалити свої валюти. І гривню теж
— Казна та Політика
Світова війна, яку починаючи з весни 2018 року відкрито веде адміністрація Дональда Трампа, дала перші реальні результати. П’ятнична заява США про введення американцями мит на турецьку сталь і алюміній (50% та 20%, відповідно) вилилося 13 серпня в обвал фондових ринків, і, звичайно ж, девальвацію національних валют — причому, не тільки турецької ліри і російського рубля (антиросійські санкції прозвучали до заяв з Туреччини), але ще китайського юаня, казахського тенге і навіть південноафриканського ренда.
А американський долар не тільки встояв, але навіть зміцнився: з п’ятничних $1,1411/€ до $1,1407/€.
За, здавалося б, хаотичною діяльністю Білого дому, що підігрівається твіттером президента США, приховується очевидна послідовність. Штати б’ють по різним гравцям, викликаючи локальні збурення то в одному, то в іншому регіоні: мита щодо продукції Китаю та Євросоюзу, санкції щодо Росії…
Строго формально янкі ввели санкції стосовно голів Мін’юсту і МВС Туреччини минулого тижня у відповідь на переслідування турецькою владою американського пастора Брансона, якого звинувачують у причетності до спроби державного перевороту в 2016 році. Але з урахуванням послідовності в діях адміністрації Трампа протягом останніх місяців це є скоріше привід підштовхнути інвесторів і вдарити по гривні. Щоб зменшити інвестиційний потік в турецьку економіку, яка бурхливо розцвітає в останні роки (за 2017 рік вона показала реальне зростання на 7%).
«Нинішній санкційний конфлікт між урядами двох країн, Туреччини і США, не є тригером для падіння турецької ліри. Ліра почала рух до ослаблення проти долара задовго до цього, ще з вересня 2017 року. Зниження і зовсім недавно падіння турецької національної валюти стало результатом того, що «звичні» доларові кредитори, які довгі роки підтримували турецьку економіку (кредитуючи її в інвалюті), стали скептичніше ставитися до неї», — запевнив UBR.ua керівник аналітичного підрозділу ICU Олександр Вальчишен.
Аналітики нарікають на ризики, пов’язані з перегрівом мусульманської економіки на тлі надмірної закредитованості, і вважають, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган надмірно політизує ситуацію з подачі американської адміністрації. Мовляв, йому випала чудова можливість звалити все на зовнішнього ворога, і він нею скористався.
Удар по єврозоні
Ердоган швидко знайшов союзника. У відповідь на дії США він публічно задружився з Росією, поповнивши «клуб скривджених», і навіть пригрозив Штатам обвалити долар, перейшовши на торгівлю з РФ в нацвалюті. Погрози не стільки злякали, скільки потішили економістів, які розуміють, що це не під силу двом не найбільшим кредиторам Америки — на дві країни в сумі припадає до 2% держборгу янкі.
З іншого боку, і дії США щодо Туреччини здаються занадто дріб’язковими. Туреччина — це не Китай, щоб приділяти їй таку увага. Але експерти бачать справжньою мішенню не Туреччину, а Євросоюз.
«Мета Сполучених Штатів — врятувати свій державний бюджет. Конфлікт Америки і Туреччини може стати метеликом, який запустить процес світової кризи», — прокоментував UBR.ua ситуацію керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. З ним згодні й інші експерти.
«Турецька криза може стати тригером для світової економічної кризи. Економіка Туреччини глибоко інтегрована в світову, і, якщо за підсумками ще більшої девальвації ляже її банківський сектор, то ще більше налякається інвестор, що призведе до цілої низки ризиків, що реалізуються вже на території Європи. Але європейці активно вкладали не тільки в турецьку, але і в інші економіки. І ланцюгова реакція може вдарити і по ним», — спрогнозував UBR.ua перебіг подій виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Удар американців з ЄС не підкосить Старий Світ: зрештою, між Федрезервом США і Європейським Центробанком є договірні зобов’язання. Однак він може сильно зміцнити позиції Штатів в ході торгового протистояння з Євросоюзом.
«Між ФРС і ЄЦБ є домовленості про взаємодопомогу, які і раніше вже виручали, і зараз можуть знайти спільну мову. Криза навряд чи піде далі. У турецького центробанку немає аналогічних домовленостей з американським Федеральним резервом», — обнадіяв Вальчишен.
Ринки країн, що розвиваються, і український у тому числі, опиняться під ударом тільки, якщо європейський і американський регулятори не знайдуть спільної мови.
Керована криза
Чим більш агресивною стає політична риторика в ході митного війни, тим швидше вона розв’язує руки урядам країн на локальних валютних ринках. Щоб підтримати свій експорт, вони дають падати нацвалютам. Тут вам і ліра, і рубль, і навіть гривню скоро сюди залучать.
При високих митах у влади просто немає іншого вибору. Що корпорації втрачають на митах — їм компенсують девальвацією на курсовій різниці. І якби в будь-якій іншій ситуації, народ кожної з країн винуватив б у всьому свої уряди, які б підігравали б місцевим олігархам, то тепер це подається у вигляді захисного механізму на ворожі дії. Ворог зовнішній — великих претензій не буде.
Та й «Велика двадцятка», яка раніше давала в таких випадках великий наганяй — за нечесну конкуренцію. Тепер буде мовчати і давати країнам творити що завгодно на товарних і валютних ринках.
Олексій Єрмоленко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
