Алла Попова: Hyperloop в Україні. Так, ні, можливо. Потрібне підкреслити


Алла Попова: Hyperloop в Україні. Так, ні, можливо. Потрібне підкреслити

Фраза «Hyperloop в Україні» спочатку не сприймається всерйоз. Надзвуковий вакуумний потяг, на одну тільки розробку якого потрібні мільярди, – і раптом запустять в нашій країні? У якої, на секундочку, немає грошей, щоб навести лад в традиційній залізниці! Смішно, їй-право.

Але, з іншого боку, не дарма кажуть, що в кожному жарті є лише частина жарту. В цьому випадку правди теж набагато більше, ніж здається.

Можливості України

Якщо уважно проаналізувати ситуацію, то вона вже не буде здаватися настільки кумедною. Деякі козирі в України все ж таки є.

Це, по-перше, список учасників, залучених до розробки Hyperloop. Крім цілком очікуваних Академії наук і «Укроборонпрому», в ньому числяться Octagonal Corporation (компанія надає послуги стратегічного консультування з інвестування, серед її клієнтів – Фернандо Ромеро, розробник Hyperloop в Мексиці), «Південмаш» (крім іншого виробляє американські ракети-носії «Антарес», а також ракети «Циклон», «Зеніт»), «Каховський завод електрозварювального устаткування» (з часів СРСР вважається одним з кращих в розробці і виробництві устаткування для зварювання, особливо для зварювання рейок), Unit.City (майданчик, що об’єднує десятки інноваційних компаній), «Інтерпайп» (спеціалізується на виробництві труб і коліс для залізничного транспорту і по суті здатна забезпечити Hyperloop в Україні надійною магістраллю).

Список неповний, але навіть так він справляє враження. Стає очевидно, що авторитетних і досвідчених компаній для створення Hyperloop у нас багато і більшість з них – із солідним авторитетом.

Що важливіше, вони здатні взяти на себе більшу частину виробничих робіт, завдяки чому потреба в залученні зарубіжних ресурсів значно падає.

По-друге, в Україні є досвід будівництва швидкісних електропоїздів.

Хто не пам’ятає, в 2012 році Крюківський вагонобудівний завод представив поїзд «Тарпан», що майже не поступається в технічному плані «Хюндаям» і при тому більш дешевий у виробництві.

Так, це не вакуумні поїзди Ілона Маска, але все ж таки ще один аргумент на користь України. Як кажуть, можемо, коли хочемо.

Тут також варто згадати про підписання меморандуму з Hyperloop Transportation Technologies (HTT), однією з трьох компаній, які взялися за будівництво транспорту нового покоління. Щоправда, тут палиця з двома кінцями.

З одного боку, документ має декларативний характер. Він не накладає жодних зобов’язань на сторони. А значить, і дотримуватися його немає потреби і вся співпраця може залишитися на папері.

А з іншого – підписання меморандуму – крок до підтримання взаємовідносин. Це також шанс заявити про себе, привернути увагу інвесторів. При правильному підході така угода може відкрити українським фахівцям доступ до світових надбань.

Так що ж, вакуумному поїзду в Україні бути?

І так, і ні. Вище сказане підтверджує, що можливості для реалізації масштабного проекту на кшталт Hyperloop в Україні є. Але також у країни чимало і перешкод на шляху до цього.

Про які ж проблеми йдеться?

По-перше, це дорожнеча. За планом, озвученим міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, будівництво буде здійснюватися в кілька етапів.

Перший – це наукове обґрунтування проекту, прорахунок його ризиків та потенціалу. Фінансувати його буде держава, до всіх наступних етапів передбачається залучати сторонніх інвесторів. Ось тільки чи вистачить грошей? Малоймовірно, адже йдеться про дуже великі суми.

Наприклад, компанія Virgin Hyperloop One, що теж займається розробкою вакуумного поїзда, тільки на дослідні і конструкторські роботи витратила 245 млн доларів. Але навіть якщо припустити, що Україна все ж таки знайде потрібну суму, наскільки логічно вкладати її у створення Hyperlooр, коли в країні є купа інших невирішених проблем? Навряд чи хтось на це зважиться.

Та й питання ще, наскільки інвестори захочуть вкладати в розвиток подібного проекту в економічно слабкій Україні, коли є альтернативи в інших, більш благополучних країнах.

По-друге, у авторів ідеї запуску Hyperloop в Україні, тобто у Міністерства інфраструктури на чолі з Омеляном, немає жодної чіткої стратегії щодо впровадження транспортних інновацій в Україні.

Створюється враження, що вони просто кидаються з крайності в крайність, намагаючись на галасі, що здійнявся, привернути увагу до України.

Згадати хоча б спробу створити «Новий Шовковий шлях» або укладення договору на будівництво в Україні терміналу з переробки скрапленого газу вартістю в мільярд доларів. І те, і інше позиціонувалося з великою помпою, нам обіцяли мало не золоті гори. А в результаті…в результаті все провалилося. Ідея з терміналом взагалі виявилася фікцією. Показово, правда?

Є ще момент з ціною проїзду. Будівництво обійдеться дорого, підтримка всієї інфраструктури в порядку – теж, тому не надто віриться в низьку вартість квитка (за словами того ж Ілона Маска, вона становитиме 1 долар).

Компанія Hyperloop Transportation Technologies заявляла про 20 доларів, але і ця цифра, ймовірно, сильно занижена. Річ у тім, що технологія ще не готова, і її кінцева вартість може ще збільшитися.

До того ж процес введення її в експлуатацію теж тривалий і складний. Чого варто тільки вирішення земельного питання.

На думку деяких експертів, ціна квитка на Hyperloop може перевищити 100 доларів. Але навіть якщо вона виявиться в межах 20 доларів – це все одно дорожче, ніж прокотитися в плацкарті або купе звичайного поїзда. Принаймні при поточному курсі долара.

І до речі, щодо інфраструктури для Hyperloop. Поки що не ясно, хто буде платити за її підтримання в належному стані. У держави немає грошей навіть щоб упорядкувати «Укрзалізницю», що вже говорити про вакуумні поїзди.

Висновок

Враховуючи наявність в країні цілої низки перспективних компаній, здатних взятися за розробку Hyperloop, бажання Омеляна розвивати в країні подібну технологію зрозуміле.

Але економічні реалії, на жаль, цьому явно не сприяють. Звичайно, міністр і не говорив, що вакуумний потяг з’явиться в країні завтра. За останніми його заявам, запуск очікується через п’ять років.

Але і ця цифра викликає сумніви. Якщо тільки Україна до того моменту не здійснить справжній економічний ривок.

Тим не менш, наявність подібних масштабних ідей і людей, здатних побачити в них потенціал, – це дуже добре. Від них не потрібно відмовлятися, для них просто треба правильно підбирати час.

Алла Попова, Head of Corporate Business Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Архiви:2018 2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua