Марія Столбова: Закон «Про валюту». Як і коли зміниться регулювання? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Марія Столбова: Закон «Про валюту». Як і коли зміниться регулювання?

Валюта
1281
Кінець червня та перші дні липня цього року можна сміливо назвати днями валютної лібералізації в Україні.
Як підвищити інвестиційну привабливість країни та одночасно гарантувати захист коштам? Як забезпечити максимально сприятливі умови для українських підприємців, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, та тим, хто веде бізнес на міжнародній арені, але не зашкодити стабільності без того «багатостраждальної» фінансової системи? Ці питання гостро стоять на повістці дня вже не перший рік.
4 липня 2018 р. Президент України підписав Закон України “Про валюту та валютні операції”, який раніше, 21 червня, був прийнятий Верховною Радою. Власне, цей Закон і є баченням законотворців, як відповісти на усі вищевказані запитання.
Передісторія
В 1993 році в Україні був прийнятий Декрет про систему валютного регулювання та валютного контролю, а у 1994 р. – Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
Керуючись, зокрема, цими актами НБУ приймав відомі всім, хто хоч раз стикався з валютними операціями, Постанови.
Починаючи з 2012 року Національний банк впевнено крокував шляхом посилення регулювання: саме цими Постановами він встановив близько тридцяти тимчасових (які потім частково стали постійними — ред.) обмежень.
Серед них були і строки проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, і вимоги щодо погашення кредитів від нерезидентів тощо.
Але вже за три роки з’явилося питання необхідності послаблення таких вимог – вони суттєво обмежували національний бізнес у бажанні легально працювати на іноземному ринку, а інвестори не були готові до численних “подарунків” у вигляді нових обмежень, починаючи від процедури інвестування коштів в Україну і закінчуючи можливістю отримати прибуток.
Тому з 2015 року можна було простежити зміну орієнтирів.
Втім, наразі валютне регулювання залишається складним, масивним та все-таки обмежувальним.
У серпні минулого року НБУ опублікував проект Закону “Про валюту”. Ним було запропоновано до того небачене: будь-які валютні операції здійснюються без обмежень, якщо інше не передбачено валютним законодавством.
Цей принцип надалі також став основою нового закону.
А у березні цього року Президент подав до Парламенту власне бачення вирішення болючих питань. Законопроект був визначений як невідкладний, але ряд депутатів подали альтернативний проект, що і затягнуло розгляд.
Тим не менш, після незначних змін, депутати схвалили проект, запропонований Президентом, у другому читанні.
Як і коли зміниться регулювання?
1. Гасло нового режиму регулювання валютних відносин – «Дозволено все, що не заборонено законом». Раніше можливо було робити лише те, що було прямо передбачено Декретом 1993 року. Це той випадок, коли, власне, не виникає сумнівів, чи на краще зміни.
2. Валютний контроль вже не буде стосуватися всіх операцій, а тільки тих, які перевищують суму у 150 тис. гривень.
3. Ряд інформації, яка раніше перебувала під пильним контролем, – реєстрація кредитів від нерезидентів, строки розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами – буде збиратися виключно для статистичних цілей.
4. Найприємніше для громадян, які планують інвестувати за кордон – це скасування індивідуальних ліцензій (якщо сума інвестиції не перевищує ліміт).
5. Нарешті, очікується скасування обов’язку декларувати валютні цінності закордоном.
Закон набере чинності відразу у день його публікації у офіційному виданні. Одночасно запрацює він за сім місяців. Це необхідно, перш з все, щоб оновити нормативно-правове підгрунття.
Тобто, Закон “Про валюту і валютні операції” (№2473-VIII), який було опубліковано в п’ятничному випуску парламентського видання “Голос України”, буде введено в дію 7 лютого 2019 року.
В пошуках скелету
Коли так багато гарного, завжди шукаєш “скелет у шафі”. Чи є він тут? Хтось може сприйняти повноваження НБУ запроваджувати тимчасові обмежувальні заходи як такий “скелет”.
Але все-таки не будемо забувати про необхідність підтримувати стабільність платіжного балансу.
Як гарно пояснив пан Михайло Довбенко, перший заступник голови комітету ВРУ з фінансової політики та банківської діяльності, “… відкриття можливостей вільно вкладати кошти за кордон може призвести до значного стрибка експорту капіталу вже у перші місяці дії закону. І такий дисбаланс може призвести до значного тиску на курс усередині країни” (уривок з інтерв’ю видавництву Економічна правда — авт.).
Тому очікуємо, що ці повноваження НБУ працюватимуть як свого роду буфер.
Інше питання, чи буде регулятор зловживати ними. І на це відповідь може дати виключно час.
До того ж можна говорити про ріст передбачуваності політики НБУ, оскільки закон чітко регламентовано, на який строк і якого характеру заходи можуть бути введені.
Що зміниться для бізнесу?
Однозначно, новий закон – це приємне нововведення для бізнесу.
З одного боку, виграють ті, хто провадять зовнішньо-економічну діяльність. Вимоги щодо строку повернення виручки за контрактом були причиною нарахування пені, що відштовхувало від такої діяльності за схемою “Покупець-Продавець”, натомість створюючи додаткових акторів у цьому ланцюгу.
З іншої сторони, українському бізнесу стане легше залучити іноземних інвесторів, бо ті моменти, які їх бентежили раніше, або зникнуть, або суттєво пом’якшаться.
По-третє, громадяни матимуть можливість придбавати інвестиційні активи за кордоном без додаткових дозволів. Так, існуючий наразі механізм отримання індивідуальних ліцензій, насправді, не є надзвичайно складним. Краще ж без нього.
Але не варто думати, що з початком дії закону і за відсутності додаткових заходів НБУ можна буде або завезти з-за кордону, або вивезти труда “усі багатства світу”. За цим пильно стежать банки, фінансовий моніторинг тощо.
Марія Столбова, молодший юрист юридичної фірми ICF Legal Service
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас