Андрій Пишний: наша команда побудувала, по суті, банк у банку


Андрій Пишний: наша команда побудувала, по суті, банк у банку

Нам вдалося поспілкуватися з банкіром року за версією авторитетної премії FinAwards2018 – Андрієм Пишним , головою правління Ощадбанка.

Читайте в першій частині інтерв’ю про фінрезультати, проблемні кредити і майбутню докапіталізацію Ощадбанка.

Про фінрезультати та майбутню докапіталізацію

В 1 кварталі 2018 року прибуток Ощадбанку зменшився майже в 4 рази – до 41,6 млн грн проти 158 млн грн за аналогічний період 2017 року. І це при тому, що в 2018 році банк розформував резерви майже на 1 млрд грн, а в 1 кварталі минулого року, навпаки, формував резерви. Чому зменшився прибуток?

- Аналізуючи результати банку, необхідно враховувати специфіку, яка виникла в зв’язку з наявністю в нашому балансі фінансових інструментів з вбудованим деривативом. Після одномоментної втрати активів у Криму, Ощад відчув серйозний шок. Ми втратили тільки корпоративний кредитний портфель на суму близько $700 мільйонів, а були ще валютні кредити фізосіб.

Виникла коротка валютна позиція, яку потрібно було закривати. Для цього були використані ОВДП, номіновані в гривні, але індексовані на курс. Саме ці ОВДП були використані державою для докапіталізації банку. Їх переоцінка і вплинула відповідним чином на фінансові показники в першому кварталі цього року.

Після втрати активів в Криму, Ощад відчув шок

При переоцінці цих паперів враховується низка факторів, які від нас не залежать, – котирування ОВДП, котирування американських бондів, макроекономічні показники, курс. Все це може працювати як в плюс, так і в мінус.

І на початку цього року сукупність обставин, на які ми ніяк не могли вплинути, призвела до того, що переоцінка дала негативний результат. Якби не це, результати банку і за 1 квартал, і за 1 півріччя були б значно кращими.

Тобто де-факто Ощад заробляти став більше?

- Звісно. Оцінюючи банк, потрібно дивитися, в тому числі, на показники чистого процентного доходу та чистого комісійного доходу. А вони в 1 кварталі покращилися. Чистий комісійний дохід Ощадбанку зріс на 12%, чистий процентний дохід – майже на 6%.

На початок 2015 року банк за приростом комісійного доходу займав 11 позицію, маючи при цьому найбільшу філіальну мережу. У 2014 році кількість філій Ощаду перевищувала 4500, і це з урахуванням тих втрат, яких ми зазнали в Криму і на Донбасі.

Сьогодні Ощадний банк за розміром комісійного доходу піднявся на другу позицію. Ми вже стали заробляти більше, і повинні ще поліпшити цей показник.

За останні 4 роки в банку були відкриті абсолютно нові для нас продуктові напрямки – малий і середній бізнес, мікрокредити, роздрібний банкінг, іпотека, автокредитування.

У класичному розумінні банкінгу нас ніколи не було в цих нішах, а сьогодні по іпотеці наша частка на ринку видачі кредитів становить 31%, по автокредитах – 14%. Все це генерує підвищений процентний і комісійний доходи.

Звітність за півріччя Ощад подасть відповідно до МСФЗ-9. Як може змінитися фінансовий результат банку за 1 квартал у зв’язку з цим? І які цифри Ви очікуєте побачити по півріччю?

- Перехід на 9-й стандарт – це насамперед вплив на капітал. По суті, це фундаментальна зміна методології. Одним реченням можна описати так. Якщо 39-му стандарті банки оцінювали події, які вже відбулися, то в 9-му – повинні оцінювати резерви виходячи з прогнозів. Ці прогнози включають в себе, в тому числі, і макроекономіку, і оцінку бізнес-моделі, і багато інших чинників.

Рано говорити про результати за півріччя. Я б не хотів озвучувати цифри до того, як вони будуть підтверджені нашими міжнародними аудиторами. Але, я думаю, що ми належним чином виконаємо цю дуже непросту для всіх банків вправу – перехід на МСФЗ-9.

Ви розраховуєте, що банк залишиться прибутковим?

- Ми робимо для цього все можливе. Відновлення та подальше збереження прибуткової діяльності – це завдання №1. Але є низка факторів, які так чи інакше будуть впливати на процес її виконання. Головний з них – кредитний портфель, сформований до 2014 року. Більша частина його має вкрай низьку якість і перспективи відновлення. Саме це робить основний тиск на наші фінансові результати і формує наш запит на докапіталізацію.

У звіті про фінансову стабільність, опублікованому НБУ, йдеться, що негативний вплив на показники банків від переходу на МСФЗ-9 склав близько 10 млрд грн. Причому майже 5 млрд з цієї суми припало на Укрексімбанк. Ми знаємо, що Укрексім і Ощад – лідери за обсягом проблемних кредитів. Чи означає це, що масштаб проблем в Ощаді буде порівнянним?

- На мою думку, лідер за обсягом проблемних кредитів інший банк – рік тому націоналізований Приват. Разом з тим ми розуміємо масштаб проблеми. Але конкретні цифри впливу переходу на МСФЗ-9 варто обговорювати лише після того, як ми отримаємо результати першого півріччя.

Стан нашого кредитного портфеля – це питання, що аналізувалося багато разів. Останні 2 роки ми перебуваємо в постійному діалозі з НБУ і з Мінфіном. Кредитні ризики, які несе наш портфель, повинні бути покриті на достатньому рівні, щоб банк міг виконувати вимоги щодо адекватності капіталу і, що дуже важливо, розвиватися далі.

Подушку комфорту ми визначили для себе на рівні 14% -15% адекватності капіталу. Це відповідає третьому Базелю. І цей рівень ми плануємо зберегти до 2022 року, що дасть нам можливість розвиватися.

За останні чотири роки Ощад пройшов масштабну, дуже складну і результативну модернізацію. Чи завершено її? – ні. Вимагає вона додаткових інвестицій? – так. Ті бізнес-напрямки, які розвивалися в банку протягом чотирьох років і зараз виходять на промислові потужності, необхідно підтримати капіталом.

Щоб банк став якісною інвестицією для держави. Це принципово змінює саму концепцію нашої комунікації з власником. Якщо раніше ми говорили про докапіталізацію виключно в контексті покриття шоків, стресів через анексію Криму, окупацію Донбасу, кризу, девальвацію і т.д., то зараз ми готові говорити з урядом мовою інвестицій.

Що це означає?

- Ми говоримо, що будь-які вливання в банк, спрямовані на підтримання балансу і розвиток, який закладено в стратегії розвитку Ощаду до 2022 року, будуть нести зустрічні зобов’язання з боку банку у вигляді рентабельності на вкладений капітал. Ви в нас інвестуєте, ви вірите в наш розвиток? Ми готові виплачувати ринкову ставку дохідності на капітал. Це правильно, це чесно.

Яку ставку Ви називаєте ринковою?

- Близько 15% прибутковості на вкладений капітал.

А про який обсяг інвестицій йде мова?

- Вели розмову про суму близько 11 млрд грн. Але дискусія ще не закінчена. Ми прорахували економічний ефект для держави від цих інвестицій. На нашу думку, в п’ятирічному горизонті він складе близько 40-42 мільярдів гривень. Це з урахуванням виконання завдань з приватизації і залучення в капітал банку Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Скільки банку знадобиться живих грошей, а скільки можна буде добирати потім через продаж ОВДП, переданих під докапіталізацію?

- За останні 4 роки наша команда побудувала, по суті, банк у банку. Ми відкрили 600 відділень нового формату, впровадили нові технології. При цьому жодної копійки з того капіталу, який ми отримали у вигляді ОВДП, не було монетизовано.

Все було зроблено за рахунок доходу, який генерував банк. Але подальша модернізація, тим більше, що ми повинні виконати дуже амбітні плани, прописані в стратегії розвитку, може зажадати інвестицій. Плани щодо монетизації залежатимуть від суми, термінів, доходності капіталу, який ми отримаємо.

З 11 мільярдів, які просить Ощад, скільки піде на закриття старих проблем, доформування резервів, і скільки на розвиток?

- Ми розуміємо бюджет розвитку. Але як розподілиться капітал, буде залежати від того, яку суму нам дадуть. Далі ми будемо дивитися, які потреби нам треба закривати в першу чергу.

Стратегія передбачає необхідність доформування Ощадбанком резервів на суму 17,5 млрд грн до 2022 року. Звідки така сума?

- 17,5 мільярда – це наш прогноз впливу на банк сукупності факторів, включаючи перехід на МСФЗ-9, проведення запланованих фінреструктуризацій, вплив на капітал банку тієї короткої валютної позиції, яка у нас зараз сформована, і переоцінки «вшитого» в ОВДП деривативу.

Враховано необхідність подальшої модернізації мережі, інвестування в системи автоматизації та інформаційної безпеки банку і т.д.

Про проблемні кредити

Стратегія розвитку держбанків передбачає створення так званого комітету, який буде вирішувати – що робити з їхніми поганими кредитами. Але нинішня в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова раніше була прихильником ідеї про створення якогось bad bank для державних банків, куди вони могли б зливати свої безнадійні кредити. Чи можуть зараз реанімувати цю ідею?

- Не думаю, що у нас є реальний шанс отримати таку структуру. Уряд визначився з тим, як він має намір вирішувати питання з проблемним портфелем держбанків. Це буде відбуватися через комітет. Але як він буде виглядати, які повноваження матиме, як це узгоджуватиметься з принципами корпоративного управління держбанків – не зрозуміло.

Ми очікуємо незабаром отримати перші драфти цих документів на розгляд і готові до предметної роботи з Міністерством фінансів. Ми готові працювати в будь-якому правовому полі, тому що питання портфеля поганих активів, сформованого до 2014 року, – це колосальна проблема.

Як ви вирішуєте її зараз?

- Є специфіка держбанків. Для нас закриті деякі опції, якими активно користуються комерційні банки. Йдеться про дисконтування, продаж активів нижче балансової вартості, голландські аукціони тощо. Зараз з цього питання ми спілкуємося і з урядом, і з Мінфіном, і з НБУ.

Ощад реалізував вже 5 фінансових реструктуризацій

Для ефективної роботи з проблемним портфелем нам потрібен весь спектр можливостей і опцій. Але поки нам доступна тільки фінреструктуризація відповідно до Закону «Про фінансову реструктуризацію».

Наскільки активно ви використовуєте цей інструмент?

- Ми єдиний банк в країні, який багато і абсолютно свідомо ним користується. Станом на зараз Ощад реалізував вже 5 фінансових реструктуризацій. В їх процесі банк придбав у власність майно більш ніж на 2 млрд грн. І зараз у нас на розгляді – заявки на проведення фінансової реструктуризації, згідно з законом, на суму понад 14 мільярдів.

Це будуть непрості, жорсткі кейси. Тому що наші позичальники – це досить відомі, впливові бізнес-групи. Ми не чекаємо простого діалогу. Але вікно можливостей для застосування закону про фінреструктуризацію досить вузьке, воно закриється в жовтні 2019 року. Тому ми активно цим займаємося.

Після того, як ми проведемо фінреструктуризацію, якість балансу стане зовсім іншою. Це буде новий за своєю суттю банк. Його перспектива буде ясна і чітка – зрозуміла і нашому нинішньому акціонеру – Мінфіну, і нашому потенційному акціонеру – ЄБРР, і нашим кредиторам, і інвесторам.

А як просуваються судові тяжби з боржниками?

- Ми вже отримали 4000 судових рішень на користь банку. Це трохи більше трьох судових рішень на день. Загальна сума задоволених майнових претензій Ощаду перевищує 40 мільярдів гривень, з яких 11 мільярдів – це претензії до кінцевих бенефіціарів – фізичних осіб.

Я б сказав, що це промислові масштаби судових процесів. Далі буде непроста вправа, пов’язана з виконанням цих судових рішень, з пошуком активів. Це відволікає неймовірну кількість часу і ресурсів. Кожен кейс – це війна, в якій банк має на меті здобути перемогу.

Є деякі суперечки, де ми, вигравши справу і навіть отримавши права власності на предмет застави, не можемо отримати над ним фактичний контроль. Один із прикладів – суперечка з «Капітал Інвест ЛТД». У цій справі Ощадбанк довів свою правоту в Верховному суді, довівши справжність іпотеки. Але досі нам ставлять палки в колеса за допомогою якихось судових рішень районних судів, яких ми не бачимо в реєстрах, за допомогою якихось реєстрацій, які проводяться в сільських радах реєстраторами, створеними для однієї конкретної дії.

Ви виграли суди на 40 мільярдів, а скільки реально вдалося повернути?

- Сума наближається до 4 мільярдів. Це те, що вже отримано банком на баланс у вигляді активів – грошових коштів і майна.

Про суди і бонуси

У 2016 році Ощадбанк звернувся до міжнародного арбітражу з позовом до РФ на $1 млрд в зв’язку з втратою активів у Криму. Як просувається ця справа?

- Всі слухання вже пройшли. Рік тому в Парижі міжнародний комерційний суд заслухав наші аргументи і зараз ми чекаємо рішення. Якщо воно буде на нашу користь, це відкриє колосальні можливості для багатьох підприємств, які зможуть скористатися нашим досвідом, сформулювати свої майнові претензії і отримати компенсацію за збитки, завдані в зв’язку з пограбуванням і анексією Криму.

Чи передбачено бонус менеджменту Ощадбанку, якщо вдасться виграти процес?

- На жаль, ні.

Нещодавно багато шуму наробило рішення про виплату $46 млн співробітникам «Нафтогазу» в зв’язку з перемогою в судовій суперечці з Газпромом. Як Ви вважаєте, повинні бути такі бонуси?

- Я думаю, що потрібно віддати належне команді НАК «Нафтогаз», якій вдалося сформулювати, обґрунтувати та потім захистити позицію в суді. Як людина, яка в рамках нашого позову пройшла цей шлях, можу оцінити і обсяг, і складність, і відповідальність виконаної роботи.

Значимість цієї справи важко переоцінити. Бонуси – це загальноприйнята практика. Що стосується розміру бонусу – це зона відповідальності наглядової ради. Вважаю, рішення про виплату премії ухвалювалося наглядовою радою за сукупністю всіх факторів. Оцінювалися і особиста участь, і джерела виплати, складність справи. Але ми ж зараз, скоріше, обговорюємо суму премії, а не сам принцип бонусів?

Так.

- Я не готовий обговорювати суму. Це питання треба ставити наглядовій раді Нафтогазу. Так, ця сума несподівана, враховуючи наші українські реалії. Але і рішення безпрецедентне. Я не пам’ятаю, щоб українська компанія, приватна чи державна, раніше вигравала позови на суму $4,5 млрд.

Розмову вела Тетяна Очимовська

Далі буде…

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:Ощадбанк
В Контексті Finance.ua
Опитування