Схема чи тренд: українські банки розгорнули кредитування арабських і азіатських позичальників


Схема чи тренд: українські банки розгорнули кредитування арабських і азіатських позичальників

Українські банки продовжують робити все, щоб економити і поменше нарощувати свої капітали: подекуди акціонери просто намагаються мінімізувати витрати, а подекуди вони просто не мають коштів на нові вливання, і це вимушений захід. Схеми для цього застосовують досить прості, і можна сказати зужиті. На одній з них Нацбанк нещодавно зловив підопічних і вибухнув відповідним роз’ясненням – телеграмою №26-0006/35083, яка опинилася в розпорядженні UBR.ua.

Приховують своїх

В НБУ активно полетіли висновки, в яких банкіри, докладаючи купу документів, стверджували, що їхні позичальники один за іншим змінюють власників. І ці нові власники – перестають бути пов’язаними з банками особами. А тому фінансисти більше не кваліфікують їхні кредити як інсайдерські, і, відповідно не порушують ключові економічні нормативи: пов’язаним особам наші банки можуть видавати кредитів не більше, ніж на 5% регулятивного капіталу, а стороннім – аж на 25%. Виконуючи нормативи і мінімальні вимоги щодо капіталізації, можна більше не випрошувати кошти у акціонерів на нове збільшення капіталів.

«У 2015-2016 році після тестування регулятор виявив величезні обсяги інсайдерських кредитів у портфелях українських банків. З багатьма потім були підписані плани заходів та графіки зменшення частки позик пов’язаним особам. Багатьом банкам виявилося не по зубах їх виконати. Терміни підходять, а зобов’язання не виконуються. Тому-то фінансисти і почали винаходити «порівняно чесні» способи зменшення частки інсайдерських кредитів», – припустив фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

За його словами, у багатьом просто не вдалося вчасно виконати підписані програми. Акціонери великого бажання вливати десятки і сотні мільйонів не мають, а перекредитувати інсайдерів в інших банках не завжди вдається – багато з них давно числяться високоризиковими і в світлі підготовки до запуску кредитного реєстру НБУ банки не готові видавати таким клієнтам позики.

Адже в майбутньому навіть ті кредити, що якісно обслуговуються, доведеться негативно класифікувати і сформувати під них резерви. Ось і доводиться банкірам шукати «чистих» номінальних власників і штучно виводити такі позики з-під ознаки пов’язаності.

Фальшиві іноземці

В принципі схема робоча, хоча і клопітка. Однак у Нацбанку її досить швидко розкусили – схоже, зміна власників великих позичальників стала масовою тенденцією. І рухалася в одному напрямку: щоб владі було складніше перевірити нових бенефіціарів (номінальних власників), фінансисти стали активно залучати іноземців. І навіть не європейців, а з зовсім далекого зарубіжжя – це відзначили в НБУ.

«Зазвичай «номіналами» є резиденти країни реєстрації юридичної особи. Іноді їх наявність може бути обов’язковою, наприклад, в Об’єднаних Арабських Еміратах або Гонконгу, де вимогами законодавства передбачено, що серед засновників компанії має бути як мінімум один «місцевий» громадянин», – йдеться у вищезгаданій телеграмі Нацбанку.

До речі, чиновники поки офіційно не звинувачують наших банкірів у якихось схемах. Ймовірно тому, що далеко не всі прецеденти зміни власника є схемними.

«Я допускаю, що деякі компанії справді були продані і перестали бути пов’язаними з власниками банку. Крім того, на банківському ринку в останні роки відбулася низка поглинань, а фінустанови фактично змінили бенефіціарів. Значить, і інсайдерські стосовно попереднього власника кредити перестали такими бути», – додає Невмержицький.

У своєму документі чиновники акцентували увагу банкірів на ролі проведеного ними аналізу. І попросили ретельніше перевіряти папери позичальників і їхніх бенефіціарів. Нацбанківці навіть не подають виду, що зміна власників великих позичальників відбувається з відома і за підтримки обслуговуючого банку. Роблять вигляд, що вірять у нових арабських і азіатських бенефіціарів. Але при цьому розповідають підопічним, як їм перевіряти документи, які згодом перевірить ще й регулятор.

Краще «перепильнувати»

Зокрема, новим документом НБУ настійно рекомендував провести аналіз:

фактів, обставин зміни власників істотної участі/кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та економічної доцільності або наявності інших інтересів (вподобань);

чи не є особа, яка придбала формальне право на частку в статутному капіталі або право голосу в юридичній особі, агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи тільки посередником щодо такого права;

про наявність/відсутність ознак пов’язаності юридичної особи з банком, в тому числі через відносини пов’язаності/незв’язаності з банком власників істотної участі/кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) особи;

Одночасно в цій же телеграмі Нацбанк прописав 8 типів документів, які потрібно збирати для перевірки нових власників клієнтів.

Олена Лисенко, Юрій Павлов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування