Суттєвих змін у частині кредитування після вступу у силу нових ЦК і ГК не передбачається — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Суттєвих змін у частині кредитування після вступу у силу нових ЦК і ГК не передбачається

Кредит&Депозит
549
Суттєвих змін у частині кредитування після вступу у силу нових Цивільного і Господарського кодексів, що наберуть сили з 1 січня 2004 року, не передбачається, повідомляє прес-служба банку з посиланням на заступника начальника юридичного управління АППБ «Аваль» Олександра ЯРЕЦЬКОГО.
За його словами, змінам можуть частково піддатися окремі умови кредитних договорів та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань (договору застави, поручики) у частині суттєвих умов кредитного договору (ст. 345 ГК). Також у зв’язку зі вступом у дію зазначених документів можуть бути переглянуті процедури висновку, зміни умов та розірвання договорів.
Водночас, як відзначив О.ЯРЕЦЬКИЙ, «основною проблемою є неможливість чіткого поділу предмета регулювання ЦК і ГК, а саме — які правовідносини регулюються ЦК, а які ГК» (аб.1, 2 п.1, п.2 ст.4 ГК).
Крім того, зазначені кодекси суперечать один одному, по-різному регулюючи багато моментів. Так, згідно зі ст. 638 ЦК договір вважається укладеним уже тоді, коли сторони в необхідній формі дійшли згоди у відношенні всіх суттєвих умов. Тоді як норми ГК, що регулюють порядок підписання договору (ст.181), передбачають складну процедуру з використанням «давно відмерлих» протоколів розбіжностей.
Великим мінусом, на думку О.ЯРЕЦЬКОГО, також є закріплення й у ЦК, і в ГК вимоги наявності печатки на договорі, укладеному юридичною особою. «Такої вимоги немає в чинному законодавстві, і у майбутньому суттєво ускладнить можливість висновку угод представником, що діє на підставі доручення (особливо по договорах, що укладаються в Україні від імені нерезидентів)», — підкреслив він.
Крім того, як вважає О.ЯРЕЦЬКИЙ, значною мірою ускладнить діяльність банків на перехідний період (до встановлення напрацьованої практики застосування чи законодавчих змін) і новий ЦК. Наприклад, у частині врегулювання взаємин застави. Зокрема, згідно зі ст.573 ЦК заставою може бути забезпечене майбутня вимога, у той час як згідно зі ст.584 ЦК у договорі застави обов’язково повинен бути зазначений розмір вимоги, забезпеченої заставою (що неможливо у точності виконати у разі відкриття кредитором кредитної лінії).
За матеріалами:
Райффайзен Банк
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас