1024
Сергій Мамедов: гривня, ВВП, інфляція. Про прогнози уряду і пошук резервів
— Казна та Політика
Уряд прогнозує прискорення зростання економіки України в 2019 році при зниженні інфляції до 6,5% і середньорічному курсі гривні на рівні 30,5 грн/дол. (Згідно з проектом трирічної бюджетної резолюції). Наскільки реалістичним є такий сценарій? Спробуємо розібратися.
Урядовий прогноз варто розглядати як один з багатьох. Зі своїм баченням розвитку української економіки в наступному році також виступили Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Національний банк України (НБУ). І їхні цифри серйозно відрізняються.
Наприклад, цього року інфляцію НБУ прогнозує на рівні 7,7%, а МВФ – 11%. Реальне зростання ВВП в наступному році КМУ бачить на рівні 3,6%, НБУ – 2,9%, МВФ – 3,3%.
З фінансової точки зору 2019 рік буде для України тяжким. Виплати за внутрішніми та зовнішніми позиками важким тягарем ляжуть на бюджет країни.
Головний ворог будь-яких економічних реформ і корінних змін – політична нестабільність – в 2018-му тільки посилиться і перейде в 2019-й рік.
Зрозуміло, що напередодні народного волевиявлення провідні політичні сили будуть обережними і шарахатимуться від непопулярних законопроектів, як чорт від ладану, а економіка працюватиме за інерцією.
Все це буде тиснути на курс гривні і рівень інфляції, що, природно, поставить під загрозу виконання оптимістичних прогнозів уряду. Що робити?
У країну, де на носі вибори і не припиняється війна, великі зовнішні інвестори не прийдуть. Необхідно шукати внутрішні резерви. Таким резервом може стати малий і середній бізнес (МСБ). Саме він може виконати роль драйвера української економіки.
Сегмент МСБ не вимагає великих капітальних інвестицій і мало залежить від політичних потрясінь. Про це свідчать цифри – наприклад, частка МСБ у виручці деяких лідируючих галузей давно перевалила за половину (сільське господарство, оптова і роздрібна торгівля), а в деяких становить 100%.
Єдине, що потрібно МСБ – це створення умов для активного розвитку.
Необхідно стимулювати українців відкривати або розвивати власну справу. Тут ключову роль грають кілька факторів.
По-перше – необхідно максимально спростити і дебюрократизувати процес адміністрування бізнесу, створити «доброзичливе» середовище для бізнесу.
Держава повинна кардинально змінити підхід і перейти від каральної функції контролюючих органів до функції сприяння і творення.
Як приклад, поміняти завдання державних служб і перейти від планів зі збору штрафів і податків до планів зі створення нових робочих місць і збільшення інвестицій в підприємства.
Головне питання у них має бути «Як ми можемо вам допомогти?», а не «На підставі якої “нормативки” ви це зробили?».
Не секрет, що через складну систему адміністрування і бажання уникнути «спілкування» з держорганами певна частина МСБ працює в «чорну», «в кеші». Це згубно впливає як на розвиток економіки країни загалом, так і на окремі підприємства, ускладнюючи процес залучення фінансових ресурсів.
Інвестори і банки не хочуть кредитувати непрозорий бізнес. Зміна регулювання може змінити ситуацію, і це цілком під силу уряду.
Досвід інших країн показує, що автоматизація і уніфікація адміністрування не тільки полегшує ведення бізнесу, а й стимулює боротьбу з корупцією.
Крім цього, для виходу бізнесу з тіні необхідно впроваджувати програми фінансової грамотності.
Допомагати людям розбиратися в питаннях ведення бухгалтерії, взаємовідносинах з банками, формування звітності підприємств і т. д.
Завдання держави – зробити ці знання доступними, що в сучасних умовах досить просто.
Ще одна умова розвитку МСБ – доступне фінансування. Зараз кредитна ставка зависока і орієнтується на облікову ставку НБУ на рівні 17%.
Це – висока плата за ризики, з якими стикається інвестор в Україні. Що робити?
Можна, наприклад, стимулювати кредитування МСБ за допомогою програм часткової компенсації відсоткової ставки. Таке кредитування через банки дасть миттєвий результат.
Існує безліч інших способів – податкові пільги, мита, муніципальні програми. Вибір є. Потрібна політична воля до економічної перебудови. Але головним принципом підтримки МСБ має стати гасло «не заважай».
Однак будь-які зміни неможливі без збалансованого бюджету і зрозумілого платіжного балансу. Уряд мусить мислити стратегічно і прислухатися до кредиторів у питанні створення умов для інвестицій.
Без відновлення співпраці з МВФ та іншими зовнішніми донорами будь-які оптимістичні прогнози – це погляд на речі крізь «рожеві окуляри».
Тому єдина страховка від бід і невиконання обіцянок – ефективна економіка. У нинішніх непростих умовах її розвиток може гарантувати зростання МСБ.
Інших внутрішніх резервів для ривка немає.
Сергій Мамедов, Голова Правління Банку «ГЛОБУС»
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
