Інвесторів підпустили до українських цінних паперів


Інвесторів підпустили до українських цінних паперів

Парламент дозволив іноземним громадянам дистанційну купівлю українських цінних паперів через іноземного номінального утримувача. Поява фінансового посередника має спростити інвестиції в Україну. Влада зацікавлена ​​в купівлі інвесторами гривневих держоблігацій, але макроекономічні та політичні ризики стримуватимуть прихід нових інвесторів.

Спрощення доступу

Іноземним інвесторам спростили купівлю українських цінних паперів. Верховна Рада ухвалила закон про номінального утримувача – іноземного фінансового посередника. Така установа має право за дорученням юросіб і фізосіб відкривати рахунки в цінних паперах та інвестувати від їхнього імені в активи в інших країнах. Таким чином, закон відкрив нерезидентам шлях до купівлі активів в Україні через свої рахунки в цінних паперах у закордонних банках – глобальних кастодіанах. Такі міжнародні банки, як ВNP Paribas, BNY Mellon, Citibank, Deutsche Bank, HSBC і JP Morgan, зможуть стати депозитаріями – номінальними утримувачами українських паперів.

«Сьогодні іноземні інвестори для придбання українських цінних паперів повинні відкривати рахунки в локальному депозитарії, тобто в українській юрособі. Ми знаємо, в якому інституційному середовищі працюємо, і були випадки, коли такі цінні папери зникали, були скандали навіть позаминулого року. А глобальні інвестори довіряють своїм власникам цінних паперів», – пояснив необхідність ухвалення закону один з його співавторів депутат Павло Різаненко (БПП).

Крім вирішення проблеми довіри до українського ринку, інвесторам спрощується процедура купівлі активів. «Виходячи з нашого досвіду, зараз тяганина з оформленням усієї документації для нерезидентів займає до трьох місяців. Для входження на наш ринок потрібні три головні складові: інвестиційний рахунок в локальному банку, рахунок в цінних паперах в локальному депозитарії та брокерський договір з локальним брокером, – пояснює керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко. – Певні документи мають бути перекладені на українську мову та апостильовані, що також забирає час. Директор компанії-інвестора повинен особисто приїхати в Україну і пройти верифікацію».

У Нацдепозитарії запевняють FinClub, що закон спростить і прискорить процедури для нерезидентів. «Іноземному інвестору не треба буде приїжджати в Україну для проходження процедури верифікації. Ідентифікація власника цінних паперів здійснюватиметься українською депозитарною установою на підставі інформації або документів, отриманих від номінального утримувача. При цьому інвестор, укладаючи договір з номінальним утримувачем, проходить у нього процедури ідентифікації та верифікації, згідно із законодавством країни реєстрації номінального утримувача (це країни – члени ЄС і/або FATF)», – розповіли в НДУ.

Іноземний кастодіан допустять до роботи в Україні, якщо він відповідатиме вимогам НКЦПФР. Посередник відкриє у себе рахунок в цінних паперах для клієнта і проводитиме операції на українському ринку від свого імені. Для цього йому знадобиться відкрити рахунок в цінних паперах в українській депозитарній установі. «З депозитарною установою вже працюватиме безпосередньо НДУ, здійснюючи зберігання цінних паперів, забезпечуючи проведення депозитарних операцій на рахунку депозитарної установи», – відзначили в НДУ.

За допомогою нового інструменту іноземці зможуть купувати облігації внутрішньої держпозики. «Закон відкриває доступ на наш ринок широкого кола іноземних покупців, і це, безумовно, плюс: гривневий держборг для уряду є набагато менш ризикованим, ніж валютний, і саме до гривневого боргу отримають спрощений доступ іноземці», – зазначила заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

У пошуках «зради»

Ухвалений закон викликав критику антикорупційних активістів. Голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін стверджує, що закон дозволить анонімну купівлю українських цінних паперів російськими олігархами і корумпованими українськими чиновниками, оскільки не зобов’язує номінального утримувача надавати повну інформацію про бенефіціарів інвестицій правоохоронним та контролюючим органам.

Виконавчий директор ЦПК Дар’я Каленюк розписала цю схему: «Якийсь російський олігарх наймає кіпрського юриста. Цей юрист відкриває в інтересах олігарха рахунок в Meinl Bank, через який було відмито з України мінімум 200 млн євро. Meinl Bank відкриває рахунок в українському банку-депозитарії та купує ОВДП, цінні папери держпідприємств в інтересах російського олігарха. Український банк відповідно до норми вище має можливість не ідентифікувати реального бенефіціара цінних паперів – російського олігарха. Регулятор може звернутися до українського банку з проханням звернутися до Meinl Bank і надати інформацію про бенефіціара, але: 1) депозитарій не несе відповідальності за нерозкриття інформації; 2) у Meinl Bank буде достатньо часу попередити свого клієнта – кіпрського юриста, що ним зацікавилися регулятори в Україні; 3) незрозуміло, в яких випадках регулятор вважатиме за потрібне звертатися за інформацією про реального бенефіціара; 4) іноземний банк запросто посилатиметься на своє внутрішнє законодавство про захист банківської таємниці, яке забороняє передавати третім сторонам інформацію про клієнта». На її думку, все це в сукупності прямо порушує рекомендації FATF, які вимагають від фінансових установ мати інформацію про вигодонабувачів, від імені яких діють їхні клієнти.

Щоб усунути цю лазівку, Павло Різаненко на прохання ЦПК запропонував правку, яка усувала неузгодженість двох пропозицій закону. У першому було зазначено, що депозитарна установа за запитом контролюючих органів надає інформацію про бенефіціарів, яка у нього зберігається. У наступному реченні зазначено, що якщо запитується інформація про клієнтів номінального утримувача, то його повідомляють наступного дня, і він вже надає інформацію, якої бракує. ЦПК запропонував повернутися до попередньої редакції, де написано, що якщо у депозитарію запитується інформація, якої у нього немає, то лише тоді він просить її у номінального утримувача. Ця правка викликала стурбованість у фракцій Радикальної партії Олега Ляшка та Опозиційного блоку. Депутати погодилися підтримати закон без неї. Закон 15 травня ухвалили голосами 244 депутатів, а правка ЦПК була «збита».

«Зрада» скасовується

Учасники ринку говорять, що правка суті не міняє, адже закон не знімає з депозитарних установ і торговців цінними паперами необхідності ідентифікувати бенефіціарів. Також зберігається заборона на клієнтів з РФ. «Ця правка нічого не вирішує. Насправді на запит органів депозитарна установа і зараз надає наявну у неї інформацію щодо ідентифікації, а в разі запиту іншої інформації вона запросить номінального утримувача», – говорить начальник управління депозитарної діяльності НБУ Андрій Супрун.

За його словами, необхідність ідентифікувати бенефіціарів залишається обов’язковою для депозитарних установ, які відкрили рахунок номінального утримувача для торговців, що продають цінні папери нерезиденту, і банків, що здійснюють платіж за цією угодою.

Додатково залишається обов’язок депозитарної установи звітувати з будь-яких змін щодо власника більше 5% акцій. У разі якщо номінальний утримувач, всупереч закону та договору розкриття бенефіціарів, відмовиться розкривати інформацію, його рахунок блокується. «Цей підхід є стандартним для всіх розвинених країн і рахунків номінальних утримувачів. Зокрема, FATF має статтю 13 Correspondent banking, яка передбачає саме такий режим збору інформації», – зазначив Андрій Супрун.

Ці норми не покращують становище олігархів та корупціонерів. «Скасовані перепони для них перешкодами ніколи не були, і вони чудово заводили і заводять сюди усіх своїх нерезидентів, не показуючи реального бенефіціара. Якщо їм потрібно, вони просто змінювали власників кіпрської компанії, про що в Україні ніколи й нікому не стане відомо. Також вони могли вмовити латвійський банк надати їм сервіс номінального утримувача. Тільки в Україні цей банк вважатиметься бенефіціарним власником цінних паперів, а там він діятиме як номінальний утримувач, оскільки їхнє законодавство дозволяє діяти від різних «інвесторів», підтверджуючи там їхнє право власності», – додав він.

Робота триватиме

Регулятори повинні визначити нюанси роботи номінального утримувача. «Як це працюватиме, як проходитимуть розрахунки, які терміни, як проходитиме ідентифікація клієнтів – усе це має бути процедурно прописано нашими регуляторами. Це ж стосується і можливих обмежень за російськими інвесторами. Насилу віриться, що комісія не пропише чіткі правила роботи», – вважає Євгенія Грищенко.

Підзаконні акти підготує робоча група, до якої увійдуть представники Верховної Ради, НБУ, НКЦПФР, Державної служби фінансового моніторингу, Центру протидії корупції. «Уся необхідна нормативна база має бути створена до осені. Тоді ж плануються перші контакти з іноземними інвесторами», – розповіли в Нацдепозитарії.

Чиновники сподіваються на приплив 100 млрд грн інвестицій через номінальних утримувачів, але в реальності суми будуть меншими. «Скільки принесуть сюди нерезиденти, порахувати важко. Але це точно будуть десятки мільйонів доларів. Якщо нам до цього вдавалося нагнати 10 млрд грн за пару місяців, і це були два-три нерезиденти, то якщо прийдуть глобальні банки зі своїми клієнтами, обсяги будуть дуже великими. Але як би не було просто сюди інвестувати, якщо в країні присутні макроекономічні ризики, то це буде відлякувати інвесторів. Вони досить уважно спостерігають за ситуацією в Україні, орієнтуються на успішність співпраці з МВФ, розраховують політичні ризики напередодні виборів», – зазначила Євгенія Грищенко.

Пальчевський Іван

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування