1683
Ганна Вангородська: новели законодавства про ТОВ та ТДВ
— Фондовий ринок
Законодавство України, яке регулює роботу господарських товариств, вже застаріло, в зв’язку з цим дуже часто підприємці обирають організаційно-правову форму ведення бізнесу в Україні не за принципом найбільш ефективного управління бізнесом, а оцінюючи існуючі законодавчі обмеження.
Якщо подивитися назад, то останні два роки стали рекордними в рейдерських захопленнях багатьох компаній. У свою чергу, чинне законодавство не змогло захистити бізнес від посягань з боку недоброзичливців.
Всі більше 10-ти років чекали змін в законодавстві з регулювання поширеної організаційно-правової форми ведення бізнесу в Україні – Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
Нарешті, 6 лютого 2018 український Парламент прийняв у другому читанні довгоочікуваний проект Закону №4666 від 13.05.2016 «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» (далі – «Закон»).
Даним Законом внесено ряд суттєвих змін щодо діяльності ТОВ та ТДВ, а саме:
1. Зміни торкнулися питання кількості учасників. Новий Закон не встановлює максимальну кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю, на сьогоднішній день обмеження встановлені у кількості – 100 осіб.
2. Введено поняття «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність». Дані договори можуть встановлювати порядок реалізації учасниками своїх прав та обов’язків, зокрема, визначати порядок голосування з тих чи інших питань. «Правильний» корпоративний договір згідно з Законом може бути дієвим засобом захисту прав учасників товариства і зручним інструментом, що дозволяє ефективно визначити основи ведення спільного бізнесу та особливості корпоративного управління в товаристві.
Корпоративний договір має такі ознаки:
- Укладається між учасниками Товариства;
- Безвідплатний;
- Укладається в письмовій формі;
- Предмет договору: реалізація прав та повноважень певним чином або утримування від їх реалізації.
Основними умовами корпоративного договору є:
- Умови або порядок, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку;
- В договорі не може бути обов’язку голосувати згідно вказівок органів управління.
Для реалізації прав та інтересів Учасників ТОВ та/або ТДВ законодавством передбачено інститут безвідкличної довіреності.
Отже, безвідклична довіреність:
- Може видаватися з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників по корпоративному договору;
- Підлягає нотаріальному посвідченню.
Безвідклична довіреність припиняється:
- У разі припинення зобов’язань, для виконання і забезпечення яких вона видана;
- На вимогу довірителя – представник відмовляється від довіреності;
- За рішенням суду.
Дуже суттєвим мінусом, на нашу думку, є випадок порушення інтересів однієї зі сторін договору, оскільки, в такому випадку єдиним засобом правового захисту буде суд.
3. Цікавою новелою став договір про створення товариства.
Умовами договору про створення товариства є:
- порядок заснування товариства;
- умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства;
- розмір статутного капіталу;
- частки у статутному капіталі кожного з учасників;
- строки та порядок внесення вкладів та інші умови.
Отже, можна зазначити, що введення такого поняття, як «договір про створення товариства» та його законодавча урегульованість є позитивним моментом, оскільки, його метою буде забезпечення виконання бізнес-партнерами всіх домовленостей, які були досягнуті до моменту створення товариства та його державної реєстрації.
4. Важливі зміни також торкнулися і Статуту товариств. Новим Законом деталізовано порядок збільшення та зменшення статутного капіталу. Також, визначено, що Статутом товариства може встановлюватися:
- розподіл часток між учасниками товариства;
- обов’язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства:
- у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та, якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Проте таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається.
Статут товариства підписується усіма учасниками у випадках, якщо це:
- Перша редакція статуту;
- Перша редакція статуту при створенні в результаті реорганізації (якщо учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника).
Підписується учасниками, що голосували за відповідне рішення або уповноваженою особою (якщо така можливість передбачена статутом), якщо це:
- Зміни до статуту;
- Перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації.
- Перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації.
В даних випадках підписи засвідчуються нотаріально.
Також новим законом деталізовано обов’язкові відомості, що повинні міститися в статуті, а саме:
1. Повне та скорочене (за наявності) найменування товариства.
2. Органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень.
3. Порядок вступу до товариства та виходу з нього.
2. Органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень.
3. Порядок вступу до товариства та виходу з нього.
Отже, більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників.
5. Новим Законом передбачено, що вклад у статутний капітал має бути внесений не пізніше 6 місяців з дня реєстрації товариства. Також визначено поняття «розмір частки» та надано можливість Статутом товариства визначити обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників.
6. Деталізовано порядок збільшення статутного капіталу двома способами:
Без додаткових вкладів, наприклад, за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. При такому збільшенні статутного капіталу склад учасників товариства та співвідношення їхніх часток у статутному капіталі не змінюється.
За рахунок додаткових вкладів: шляхом укладення договору про внесення додаткового вкладу, внесенням учасниками та третіми особами.
Позитивним моментом в даному випадку є те, що, на відміну чинного законодавства, встановлюються строки для внесення учасниками свого додаткового вкладу. Наприклад, для учасників це є період в один рік, а для третіх осіб – 6 місяців.
Крім того, Законом передбачено можливість укладення договору між товариством та учасником та/або третьою особою про внесення додаткового вкладу, що, в свою чергу, виконує роль певної гарантії для його сторін до моменту фактичного внесення вкладу і забезпечує виконання домовленостей між сторонами.
7. Крім того, новим Законом деталізовано, що при зменшенні статутного капіталу про рішення повідомляється кожен кредитор, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення, також Законом закріплені права кредиторів у разі зменшення статутного капіталу товариства.
8. Також Закон закріпив переважне право при продажу частки іншим учасникам, в тому числі порядок реалізації даного права, та право на звернення до суду:
- з позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах;
- з позовом про переведення на себе прав і обов’язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним (позовна давність за такими вимогами становить один рік).
- з позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах;
- з позовом про переведення на себе прав і обов’язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним (позовна давність за такими вимогами становить один рік).
9. Впроваджуються категорії «значний правочин» та «правочин, щодо якого є заінтересованість».
Значний правочин та правочин із заінтересованістю, такі, що вчинені з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, може в подальшому бути схвалений товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на їх вчинення.
Новим Законом передбачено, що виконавчий орган не може вчиняти значні правочини і правочини з заінтересованістю за власним рішенням, а має отримати на це спеціальне повноваження шляхом одержання згоди, яка надається загальними зборами або наглядовою радою.
10. Визначено перелік документів, що підлягають зберіганню товариством. До даного переліку входять:
- протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
- статут товариства та зміни до статуту;
- протоколи загальних зборів учасників;
- документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
- положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
- протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
- аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
- річна фінансова звітність;
- документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
- документи, пов’язані з випуском емісійних цінних паперів;
- інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
- документи, що підтверджують права товариства на майно;
- документи бухгалтерського обліку.
Загалом Законом визначено багато нових понять та процедур, що позитивно вплинуть на розвиток бізнесу в Україні. Це може вивести корпоративне право на новий рівень та сприятиме не тільки розвитку бізнесу, а і його захисту та залученню іноземних інвестицій.
Вангородська Ганна, адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії «BLF Group»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
