Юлія Добрева: про організацію бізнесу за кордоном в епоху боротьби з офшорами


Юлія Добрева: про організацію бізнесу за кордоном в епоху боротьби з офшорами

Світова спільнота веде активну боротьбу за прозорість, використовуючи різні інструменти. В результаті чого змінюється не тільки офшорне законодавство, але і законодавство цілком високоподаткових юрисдикцій.

До того ж досвід латвійського банку ABLV, а також естонської Versobank вкотре підтвердив хиткість балтійських банків і факт неналежного виконання останніми законодавства з боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Наслідком викриття зазначених банків у відмиванні грошових коштів стало посилення вимог іншими банками країн Балтії.

Зокрема, банк Rietumu ухвалив рішення не обслуговувати офшорні компанії. Для того щоб продовжити обслуговування в банку, офшорні клієнти зобов’язані пройти поглиблену процедуру Due Dilligence.

Більш того, базовою валютою обслуговування розрахункових рахунків Rietumu визнає євро, в результаті чого кошти в доларах США будуть автоматично конвертовані в євро.

З урахуванням поточної ситуації тим, хто бажає організувати бізнес за кордоном, а в низці випадків власникам іноземних компаній, необхідно врахувати кілька аспектів.

1. Особливості інвестування з урахуванням валютних обмежень.

Можливість інвестування з українського рахунку фізичної /юридичної особи за кордон обмежена необхідністю отримання ліцензії.

Фізична особа (не підприємець) може отримати електронну ліцензію НБУ через уповноважений банк для інвестування на суму не більше ніж 50 тис. дол. США на рік.

При цьому найбільш простим варіантом є інвестування за рахунок коштів, отриманих з-за кордону (в цьому випадку ліцензія не потрібна) або за рахунок коштів, легально вивезених з України.

Юридична особа також може здійснити інвестування за кордон за допомогою однієї ліцензії на суму не більше ніж 2 млн дол. США на рік.

За інвестування з порушенням валютного законодавства в Україні передбачений штраф у розмірі самої інвестиції.

2. Складність відкриття банківського рахунку для іноземної компанії.

Компанія без корпоративного рахунку, як правило, є лише папкою з документами. Процедура відкриття рахунку для компанії – процес складний і більше схожий останнім часом на іспит, результат якого може бути оприлюднений через 3-6 і більше місяців. Банк залишає за собою право відмовити у відкритті рахунка без пояснення причин.

Без сумнівів, гарантії відкриття рахунку немає. Банки негативно ставляться до офшорних компаній і досить скептично налаштовані по відношенню до партнерств.

Для збільшення шансів відкриття рахунку необхідно як мінімум щоб:

  • бізнес-модель клієнта була зрозуміла банку;
  • у бенефіціара було гарне резюме, і він зміг підтвердити джерело походження коштів;
  • у компанії повинні бути адекватні контрагенти (не “порожні” компанії).

3. Організація та ведення бізнесу за кордоном – витратний процес.

Вартість реєстрації компанії залежить від того, чи реєструється компанія прямо, чи через посередників.

У більшості випадків навіть зручніша реєстрація через посередника, який візьме на себе питання, пов’язані з підтриманням компанії в хорошому стані (включаючи своєчасну оплату мит, підготовку та подання звітності, а в деяких випадках і проведення аудиту).

4. Конфіденційність – термін, що безповоротно йде у минуле.

Офшори вже давно внесли зміни до законодавства, пов’язані зі збиранням і зберіганням інформації про кінцевих бенефіціарів компаній.

В ЄС країни активно імплементують 4 AML Директиву (далі – Директива), яка передбачає створення реєстру бенефіціарних власників у кожній державі-члені ЄС.

Важливо відзначити, що, згідно з Директивою, бенефіціарним власником юридичної особи визнається фізична особа, яка прямо або побічно володіє або контролює юридичну особу (частка прямого або опосередкованого володіння – понад 25%).

Однак члени ЄС можуть встановлювати більш низький поріг пайової участі в юридичній особі, наявність якої є достатньою, щоб особа вважалася бенефіціарним власником такої юридичної особи.

Більш того, варто врахувати, що реєстри можуть бути як закритими (доступні лише уповноваженим органам), так і відкритими (як у Великобританії, будь-який бажаючий, зайшовши до реєстру, може дізнатися, хто є особою з істотним контролем тієї чи іншої юридичної особи).

5. Нові умови для застосування Угоди про уникнення подвійного оподаткування.

В минулому році була підписана MLI Конвенція, яка передбачає внесення змін у понад 1200 Угод про уникнення подвійного оподаткування (далі — Угоди).

Положення, що посилюють застосування пільгових ставок при репатріації доходів (наприклад, при виплаті дивідендів, роялті), будуть застосовуватися з 1 січня 2019 року.

Держави обирають один з тестів (тест основної діяльності «Principal Purpose Test» або обмеження вигод «Simplified Limitation on Benefits Provision), проходження якого є обов’язковою умовою застосування Угоди.

Зокрема, для застосування Угоди буде потрібна наявність substance (реального офісу, персоналу), а якщо буде доведено, що основною метою застосування Угоди є вигода, фіскальні органи відмовлять у застосуванні пільгової ставки.

Україна планує приєднатися до MLI Конвенції, тим не менш, робить це вельми неохоче. У січні цього року Україна не підписала Конвенцію через те, що Міністр фінансів України Олександр Данилюк в останній момент не отримав відповідні повноваження.

На сьогоднішній день аналіз української судової практики показує, що для застосування Угоди достатньо, щоб особа, на користь якої дохід репатріюється з України, була бенефіціарним власником такого доходу і була резидентом країни, з якою застосовується Угода (що підтверджується відповідним документом).

6. Обмін інформацією за фінансовими рахунками (CRS).

У минулому році відбувся перший обмін за фінансовими рахунками, в якому взяло участь 49 держав, а до кінця вересня цього року відбудеться другий обмін, в якому обміняються додатково 53 юрисдикції.

Стандарт CRS передбачає обмін фінансовою інформацією між компетентними органами юрисдикцій, що беруть участь, щодо рахунків фізичних осіб та юридичних осіб на взаємній або невзаємній основі.

CRS стандарт спрямований на сплату податків у країні резидентності фізичної/юридичної особи.

Україна також планує приєднатися до Стандарту CRS до 2020 року, а значить, у випадку імплементації Стандарту українським фіскальним органам стане відомо про стан зарубіжних рахунків фізичних осіб податкових резидентів України, а також про факти володіння фізичними особами-податковими резидентами України іноземною компанією і станом рахунку такої компанії (в разі, якщо компанія визнається пасивною).

Відповідно, фізичних осіб чекають податкові донарахування, а в разі, якщо з’ясується, що особа порушила валютне законодавство, застосовуються санкції в розмірі інвестиції.

Ще 3 роки тому організувати бізнес за кордоном було набагато простіше. Тепер же при організації і веденні іноземного бізнесу власники все частіше стикаються з різними труднощами, включаючи труднощі з відкриттям рахунку, проблеми з доларовими платежами, втрату конфіденційності та інше.

Варто визнати, що “як раніше” вже не буде. Дуже важливо, щоб власники іноземних компаній адаптували поточну структуру бізнесу під міжнародні тенденції, а ті, хто бажає організувати бізнес за кордоном – створили структуру з урахуванням тих-таки міжнародних тенденцій для нормального та безперебійного функціонування бізнесу.

Юлія Добрева, юрист, Business Level Up
Дата надання матеріалу: 03.04.2018

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Архiви:2018 2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua
Опитування