2051
Українському бізнесу запропонують нові каси
— Казна та Політика
Уже в 2018 році бізнес зможе в порядку експерименту використовувати нові комп’ютерно-касові системи, програмні та програмно-технічні комплекси, що дозволяють здійснювати розрахунки за товари і послуги. Відповідний проект постанови уряду розробили в Мінфіні.
Тим самим міністерство хоче розширити перелік наявних моделей і функцій РРО, демонополізувати цей ринок і спростити умови для використання касових апаратів. У тому числі скоротити витрати на їх придбання.
Як відомо, численні спроби держави змусити бізнес, особливо дрібний, працювати «через касу» викликали різкий протест підприємців, для яких купівля і обслуговування традиційного РРО економічно невигідна.
За даними ДФС, кількість зареєстрованих касових апаратів поступово зростає. За минулий рік – на 20 тис. штук (на 7,5%). Всього в Україні до початку 2018 року було зареєстровано 286 тис. РРО. Однак навіть такий невеликий приріст у 2017 році забезпечив збільшення виручки, проведеної через касу, на 18%, а суми штрафів – відразу на 25% (до 387 млн грн).
Тому держава шукає будь-які способи змусити бізнес здійснювати всі розрахунки з кінцевими споживачами через касу.
Суть експерименту
Як тільки пілотний проект буде схвалений, виробники або продавці інноваційних розробок зможуть пропонувати свої апарати і програмне забезпечення для включення їх до спеціального переліку. Цей перелік затверджує Мінфін, а відбирає і пропонує йому зразки Міжвідомча робоча група, куди можуть входити і представники бізнес-асоціацій.
Відібрані для експерименту системи ДФС протягом трьох днів буде зобов’язана зареєструвати в держреєстрі «звичайних» РРО, дозволених до використання. Поповнюватися реєстр буде аж до 1 квітня 2019 р. Щоб до кінця наступного року встигнути перевірити всі новинки на здатність до виконання фіскальних функцій.
У підсумку передбачається відібрати найбільш підходящі системи реєстрації розрахунків, щоб остаточно зафіксувати їх в чинному реєстрі. Для цього Мінфін оприлюднить остаточний перелік нових РРО, допустимих до експлуатації. А ДФС, в свою чергу, викреслить із реєстру кас все, що Мінфін забракував.
Щоб бізнес знав, що можна купувати, Мінфін і ДФС щомісяця звітуватимуть на своїх сайтах про перебіг експерименту.
Що можуть запропонувати
У проекті постанови йдеться про технологічні рішення, які можуть реєструвати розрахункові операції у сфері торгівлі (в тому числі через інтернет), громадського харчування, купівлі-продажу валюти, різноманітних автоматів з продажу товарів і послуг, прийому і переказу готівки, оплати проїзду і т. п. Тут головне – ефект новизни, тобто рішення, які ще не застосовуються в Україні для фіскалізації розрахунків.
Вони повинні відповідати вимогам, що пред’являються до традиційних касових апаратів:
забезпечувати проведення розрахункової операції і передавати звіти про неї в систему обліку даних ДФС в режимі реального часу;
роздруковувати чеки та інші розрахункові документи;
зберігати інформацію з описом товарів та інших даних, на основі яких формуються звіти РРО;
забезпечувати застосування електронного цифрового підпису та захист інформації від підміни або модифікації.
Тому в системі обов’язково мають бути пристрої, що запам’ятовують, процесор, модуль безпеки і годинник-календар з окремим елементом живлення.
Тобто фактично такі функції зможе виконувати будь-який комп’ютер або інший подібний пристрій (наприклад, смартфон). В такому випадку йтиметься лише про встановлення відповідного ПЗ.
«Питання, яка вартість цього комп’ютера, програмного забезпечення, яким чином буде здійснюватися захист інформації від фальсифікації. Зрозуміло, що від надійності цієї системи залежить повнота сплати податків до бюджету, тому в цьому питанні має бути 100% гарантія», – зазначив UBR.ua експерт Офісу ефективного регулювання (BRDO) Мирослав Лаба.
Можливо, хтось запропонує комплексне рішення, де будуть реалізовані всі необхідні для бізнесу функції: облік, звітність, інтернет-банк, міні-бухгалтерія тощо.
За словами експерта, зараз РРО вимагає технічного та інформаційного обслуговування, опломбування, умов для встановлення і т.п. Все це коштує грошей, а тому кінцева мета – знайти рішення, яке, з одного боку, дозволить виконувати вимоги закону щодо фіскалізації готівкових розрахунків, а з іншого – буде кращим від діючих касових апаратів за зручністю використання, ціною або функціоналом.
За словами директора департаменту регіональної мережі ТОВ «Електрум Пеймент систем» (Electrum) Ігоря Дядюри, оскільки поки постанови ще немає, немає і міжвідомчої комісії, тим більше немає навіть попередніх переліків РРО. Тому було б неправильно прогнозувати, які моделі будуть в цьому списку.
«Я б не взявся навіть прогнозувати, чи захочуть виробники і постачальники (з тих, що не входять у «тісне дружнє коло») брати участь в цьому пілоті», – зауважив Дядюра.
За словами експерта, хотілося б, щоб в пілот були включені як чисто програмні варіанти реалізації реєстраторів (одним з варіантів якого є так звана «чеська модель»), так і українські розробки, які активно піарили торік керівники Мінфіну і ДФС (так звана «флешка»).
Нагадаємо, мова йде про досвід Чехії, де в момент оплати кожен касовий чек буде записуватися через інтернет в центральне сховище даних фінуправління Чехії, яке буде тут же повертати унікальний код чека продавцю. Тобто відбувається онлайн авторизація всіх продажів. Зокрема, для цього можуть використовуватися технології GPRS/Wi-Fi/3-4G/Blockchain.
Про другий варіант недавно говорив директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку Денис Гутенко. Мається на увазі проект держпідприємства «Укрелекон», де як РРО використовується телефон з флешкою. Є ідеї, щоб РРО були взагалі без флешки, тільки програмний продукт у смартфоні, і це буде фіскалізована операція.
Втім, враховуючи, як сформульовані вимоги (вбудована пам’ять, печатка, годинник-календар і інші), є побоювання: яке саме виконання вимагатиме комісія: в складі єдиного комплексу чи в кожному окремому примірнику РРО, апаратне чи програмне.
Це в кінцевому підсумку буде також впливати на вартість готового рішення.
Проблеми купівлі
Експерти зараз не можуть сказати, в які суми обійдеться купівля нових систем РРО. Водночас, за словами експертів, ринкова вартість «флешки» становить приблизно 1 тис. грн. Програмні варіанти можуть бути ще дешевшими.
«Це значно менше, ніж нинішні 12-15 тис. грн за нові, а не вживані РРО. Думаю, що треба дочекатися перших результатів роботи комісії», – розповів Ігор Дядюра.
Все залежить від того, які вимоги виставить держава. Як зазначає Мирослав Лаба, завтра, наприклад, держава вирішить впровадити електронні акцизні марки і буде потрібен новий РРО, який не тільки зафіксує факт продажу алкогольної продукції, але і зможе перевірити легітимність номера акцизної марки і зробити позначку про її погашення (продаж).
«Думаю, що ціни можуть бути різними, ринок відкине зайве і профінансує корисне», – каже Лаба.
Однак є ризик, що будь-які гроші, витрачені на купівлю експериментальної системи, виявляться викинутими на вітер. Справа в тому, що порядок проведення пілотного експерименту виписаний так, що користувачі нових РРО повинні будуть спочатку їх купити, а потім ризикують втратити ці гроші, якщо ДФС визнає конкретну модель РРО непідходящою і викреслить її зі списку дозволених.
Крім того, обіцяні півроку тому зміни до процедури реєстрації РРО (зміни до наказу Мінфіну №547) поки так і не втілилися в життя.
В результаті власникам кас доводиться, як і раніше, возити до податкової масу копій документів і проходити восьмиетапну процедуру, а також підклеювати чеки в паперові книги.
Втім, як зазначає Мирослав Лаба, ризик втратити право використання експериментального РРО слід розцінювати як сигнал для IT-компаній, які можуть запропонувати програмні рішення для встановлення на звичайний смартфон або планшет.
«Кожне із запропонованих рішень нового РРО буде поєднувати його розробників і цільову групу – користувачів цих РРО. Наприклад, це можуть бути рішення для інтернет-торгівлі, таксистів, готельних комплексів чи іншого виду бізнесу, що має свою специфіку», – резюмував експерт.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
