Закон «Про валюту» наповнять обмеженнями


Закон «Про валюту» наповнять обмеженнями

Депутати фінансового комітету готові зробити президентський законопроект «Про валюту» базовим, щоб ухвалити його в першому читанні в середині травня. До другого читання НБУ доведеться відбиватися від спроб депутатів його переписати, але вже зрозуміло, що окремі норми з альтернативного законопроекту будуть до нього включені, зокрема, повноваження НБУ щодо впровадження валютних обмежень мають бути обмежені.

Закону про валюту бути

Парламент поставить законопроекти про валютне регулювання на голосування через три тижні. «Розгляд законопроектів заплановано на 15-16 травня. Нам треба буде визначатися, який із законопроектів вважати базовим і виносити на розгляд до сесійної зали», – заявив в. о. голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко («Блок Петра Порошенка»). Комітет вибере базовий законопроект перед голосуванням в Раді.

Конкурують три документи. Першим законопроект № 8152 «Про валюту» ще 12 березня запропонував президент Петро Порошенко. Вже 22 березня з’явився законопроект № 8177, а 3 квітня група з 13 депутатів зареєстрували законопроект № 8152-1, який став альтернативою президентському.

Зараз члени комітету схиляються до того, щоб базовим зробити проект президента, який написано в Нацбанку. А до другого читання його доповнять окремими нормами з проекту № 8152-1. Законопроект № 8177 взагалі планують відхилити, оскільки він фактично зберігає нинішнє валютне законодавство разом з декретом про валютне регулювання від 1993 року.

У комітеті розраховують, що закон в цілому схвалять до кінця цієї сесії парламенту, тобто до середини липня. Раніше прогнозувалося, що закон ухвалять в пакеті з податковими ініціативами (ратифікація угоди FATCA, план боротьби з розмиванням оподатковуваної бази і виведенням прибутку – BEPS, добровільне декларування активів фізосіб – нульова декларація). Але, на думку Михайла Довбенка, пакетне голосування може стати перешкодою для ухвалення закону «Про валюту», оскільки за податковими законопроектами зараз немає єдності в сесійній залі.

Як обмежити НБУ

Нацбанк розраховує на те, що саме його законопроект буде взято за основу, а до другого читання схвалює лише невеликі правки до нього. «Це норми про запровадження фінансових санкцій та розширення уповноважених установ на операторів поштового зв’язку. Ці норми ми зможемо включити під час доопрацювання законопроекту до другого читання», – заявив заступник голови НБУ Олег Чурій.

Багато експертів підтримують законопроект № 8152, але пропонують перенести до нього окремі положення з альтернативного документа. Найконфліктнішим стало питання повноважень НБУ щодо впровадження валютних обмежень. Якщо проект № 8152 пропонує дати НБУ право запроваджувати обмеження строком на шість місяців з можливістю продовження, то проект № 8152-1 дозволяє НБУ встановлювати їх на термін не більше шести місяців і не частіше одного разу протягом року.

«Не можна продовжувати обмеження до нескінченності. Ми вважаємо, що повинен бути визначений бар’єр для впровадження наступного обмеження. Наприклад, якщо відбулося різке погіршення на валютному ринку, то спочатку рішення про впровадження обмежень ухвалюється правлінням НБУ. Через 180 днів продовження обмежень вже нехай проходить через Раду Нацбанку, а в третій раз – через Раду фінансової стабільності або навіть парламент. Потрібно кожного разу підвищувати бар’єр, коли вводяться захисні заходи», – говорить екс-голова ради Нацдепозитарію Роман Сульжик.

Аналогічної думки дотримується і заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко, яка посилається на норми ЄС про обмеження до шести місяців. «В перший раз впроваджувати обмеження буде правління НБУ, другий раз їх продовжує на шість місяців Рада НБУ, а третій раз – ще якийсь орган. Більше трьох разів впроваджувати обмеження не потрібно», – говорить вона.

Вона назвала ще дві позиції альтернативного законопроекту, які підтримує. «Нам подобається дух альтернативного законопроекту в частині свободи іноземних інвестицій. Для України інвестиції вкрай важливі, оскільки в 2018-2021 роках нам потрібно виплатити $24 млрд за держборгом. Крім того, ми підтримуємо відв’язування скасування окремих обмежень від затвердження пакета BEPS, тому що ухвалення податкового законодавства – це окрема історія», – зазначила вона.

Але Національний банк не готовий настільки істотно послабити свої повноваження щодо введення валютних обмежень. «Ми вважаємо, що регулятор повинен мати дискреції. І, як казав свого часу голова ЄЦБ Маріо Драгі, «під час кризи ми будемо застосовувати будь-які заходи для стабілізації ситуації». Тому регулятор повинен мати дискреції, і це питання довіри до нього і питання його репутації, яку ми намагаємося підвищити», – підкреслює Олег Чурій.

Прогнозованість для банків

Банкіри вважають, що основний законопроект потрібно доповнити критеріями, коли НБУ може впроваджувати захисні заходи. Зараз вони виглядають розмито: ознаки нестабільного фінансового стану банківської системи, тиск на платіжний баланс України, а також виникнення обставин, які загрожують стабільності банківської або фінансової системи країни.

«Два документи потрібно об’єднати, щоб прописати критерії, в яких випадках Національний банк може застосовувати захисні заходи. Нехай вони не будуть конкретизовані, але банкам потрібні орієнтири, за яких обставин НБУ може їх застосовувати», – зазначає член правління Індустріалбанку Інна Завадська.

Аналогічна позиція також у заступника голови правління УкрСиббанку Сергія Панова, який акцентує увагу на необхідності більшої прогнозованості дій НБУ. «У нас немає претензій до широких повноважень Нацбанку, а питання в тому, як він буде їх використовувати. Є пропозиції визначити виключний перелік заходів, які Нацбанк може застосовувати за тих чи інших обставин. Це важливо, щоб усі суб’єкти, на яких поширюється закон, мали план заходів. Іноді у нас буває обмеження, яке потрібно імплементувати дуже швидко, але фізично це важко», – повідомив банкір.

Він пропонує перенести до основного закону з альтернативного статтю про принципи та гарантії валютного регулювання. «Цих норм бракує в президентському законопроекті, що дуже звужує його і не показує, куди рухатиметься НБУ, коли вживатиме заходи», – зазначив він.

Ще одна пропозиція була озвучена Міністерством економіки, яке пропонує об’єднати два законопроекти, оскільки альтернативний є більш «комплексним». МЕРТ виступив проти пропозиції НБУ скасувати статтю 37 про спеціальні санкції у законі про зовнішньоекономічну діяльність. Однак за її скасування виступають як бізнес, так і депутати.

«Зараз бізнес страждає від цих санкцій. І президентський законопроект якраз скасовує каральну норму, оскільки вона непрозора і створює багато проблем для бізнесу. Цією нормою користується СБУ, нібито виявляючи порушення в сфері національно-економічної безпеки», – говорить заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

Иван Пальчевський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua