Нова ініціатива уряду істотно ускладнить життя автомобілістам


Нова ініціатива уряду істотно ускладнить життя автомобілістам

Українські міністерства продовжують дивувати своїми ініціативами автомобілістів. Цього разу порадував всіх Мінрегіон — там заявили, що заборонять стоянку машин в житлових кварталах, тобто, у дворах.

Поки що говорять про новобудови

У Мінрегіоні роблять застереження — мова йде про новобудови. Звільнений простір буде призначений для дитячих майданчиків, зон відпочинку і газонів.

“У новому СНіП ми пропонуємо заборонити проектування та організацію парковок для автомобілів усередині нових житлових кварталів. Паркування та гаражі рекомендується розміщувати на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях, а також у віддалених від ігрових майданчиків та зон відпочинку місцях житлової забудови. Це можуть бути наземні, підземні та об’єднані автоматизовані або звичайні гаражі, а у разі історичних і центральних районів міст — виключно підземні гаражі”, — повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.

До речі, збіг чи ні, але Лев Парцхаладзе, який озвучив цю ідею, є одним з найбільших забудовників, очолює раду директорів Української будівельної асоціації, яка об’єднує понад 200 найбільших девелоперських і будівельних компаній країни (інформація з досьє на Парцхаладзе liga.net)

У Мінрегіоні новину супроводили картинкою з витягом з проекту нового СНіПу і ілюстрацією «нових благ».

У коментарях у заступника міністра поцікавилися — а як щодо вторинного житла і вже існуючих дворів, під зав’язку забитих машинами?

“Вони фізично не мають майданчиків для розміщення парковок. Якщо розмістити паркування десь в 3-4 кварталах, то взагалі нівелюється сенс купувати авто. Я за те, щоб старі гаражі, що десятками стоять біля житлових будинків, замінити багатоповерховими паркінгами, на першому поверсі яких мають бути складські приміщення. При цьому ті, хто вже має гараж, отримають місце на паркінгу безкоштовно разом з одним приміщенням на складському поверсі”, — пропонує одесит Павло Гусєв.

Як там у них?

Обґрунтовуючи необхідність «дворової революції», у Мінрегіоні посилаються на європейський досвід, мовляв, за кордоном побачити забитий машинами двір — як кошмарний сон.

Водії, які певний час жили в європейських країнах, говорять, що справді двори будинків там в основному пішохідні. При чому мова йде не тільки про нові ЖК, але і «шпаківні» у спальних районах, на кшталт наших панельних дев’ятиповерхівок.

«Я не пам’ятаю жодної машини у дворах в Австрії. Двори багатоквартирних будинків повністю пішохідні — заїхати туди може тільки спецтехніка працівників ЖКГ. Біля кількох багатоквартирних будинків (або комплексу корпусів) зазвичай розташована спільна парковка. Місце на парковці пов’язано з квартирою — його можна придбати разом з нею або взяти в оренду. Це коштує близько 50 євро на місяць за умови, що оренда квартири обходиться близько 400 євро на місяць. Тому, хто не проживає у квартирі цього будинку, паркомісце не отримати. Де ставлять машини всі інші? На дорозі, там, де це не заборонено ПДР. Є виняток — лікарі отримують спеціальний знак на лобове скло, який дозволяє їм паркуватися ближче до свого будинку, але навіть це не дозволяє паркуватися у дворі багатоквартирного будинку”, — розповів Autonews.ua киянин Віктор, який тривалий час жив в Австрії.

Суворість законів — необов’язковість їх виконання

Експерти з урбаністики дивляться на майбутнє цієї затії з великим скепсисом. За їхніми словами, вона, безумовно, правильна, але механічний перенос навіть найкращого європейського досвіду буде неефективним, поки українське суспільство саме не прийде до розуміння «так правильно і по-іншому не можна».

По-перше, проти ідеї Мінрегіону працює сучасна українська культура користування автомобілем. Ми налаштовані на те, що машина стоїть ближче до порога свого будинку, інакше мати машину стає невигідно, якщо до неї ще потрібно кудись їхати на велосипеді або іншому транспорті.

“Стандартний радіус пішохідної доступності для Києва вважається близько 500 м, для міст поменше — 200-300 м. У випадку з автомобілями вимога до його доступності ще жорсткіша — люди, які їдуть на машині в офіс, мають певне взуття, визначений одяг. І я не думаю, що автомобілісти будуть йти по калюжах 500 метрів в італійських черевиках, щоб дійти до стоянки авто. Я думаю, вони і далі будуть прагнути ставити їх якомога ближче до порога. Цей закон нереалістичний. А ідеї про «перехоплюючі» парковки або «давайте побудуємо паркінги і зберемо туди всі автомобілі» — це пропозиція такого ж кшталту, як «давайте нагодуємо всіх голодуючих». Це непрацююча і наївна ідея”, — каже Autonews.ua директор компанії з транспортного моделювання «А+С Україна» Дмитро Бєспалов.

По-друге, проти закону працює зростаюча автомобілізація країни. Опитування «А+С Україна» щодо мобільності населення в Києві в 2015 році зафіксували 217 автомобілів на 1000 жителів, а в 2017 — 257.

“Це дуже стрімкий тренд зростання. Ми думаємо, що це через автомобілі на єврономерах. Відповідно, стає більше автомобілів, що стоять близько до входів у будинки. Якщо забороняти ставити машини близько, то люди навряд чи це підтримають, в іншому випадку, де їх залишати?

У Києві близько 30 тис. легальних паркомісць, і при цьому в київській мережі понад 600 тис. активних автомобілів, які заводяться і кудись їдуть. Так ось, будь-який автомобіль, який завівся, уже потенційний порушник правил паркування — куди б він не їхав, з величезною ймовірністю він припаркується з порушенням правил паркування, тому що законних варіантів майже немає. У нас часто ухвалюють закони, суворість яких компенсується необов’язковістю їх виконання. Цей закон — один з тих, які дуже складно виконати. Так само не виконуються вимоги знаку «Стоянка заборонена» або обмеження швидкості 50 км/год. Цей закон без механізму його реалізації і без підтримки людей нічого не вартий”, — вважає Дмитро Бєспалов.

Чому тоді це працює в Європі?

У «А+С Україна» кажуть, що Європа, на яку ми намагаємося орієнтуватися, така благополучна тому, що просто встигла пройти етапи «дозрівання» суспільства, до яких ми тільки підбираємося.

“Вони пройшли масову автомобілізацію, у них теж були запарковані двори, вулиці. У них вбивали на дорогах дуже багато людей в аваріях. Це відбувалося приблизно в 70-х роках. Вони пограли, зрозуміли, що це погано для їхніх дітей, для їхнього майбутнього, і, будучи скромними, не схильними хизуватися і демонструвати багатство, як наші співвітчизники, вони почали наступати на автомобілізацію і всіляко її обмежувати. Так, у місті Лейпциг кожна п’ята поїздка відбувається на велосипеді, при чому, ми маємо на увазі не відпочинок, а ділові поїздки, за покупками, на навчання. У них все міське планування цьому сприяє, законодавство, у школі вчать, що автомобілі – це велика проблема.

Я, чесно кажучи, думав, що ми зможемо проаналізувати чужий досвід і його перейняти краще, адже це їм дорого коштувало. Але тепер бачу, що ні. Ми пройдемо ті самі кола пекла, які пройшла Європа, самі побачимо, що це неможливо, що зростає кількість жертв на дорогах, що не вистачає місця для дітей у дворах і вони грають в клітках, ось тоді ми станемо себе обмежувати. Це свідоме обмеження — десь там залишати машину і під’їжджати до будинку на велосипеді, це як дієтична їжа. Але людина має усвідомити, що вона хвора, і їсти дієтичну їжу. А це далеко не кожен готовий зробити”, — підбив підсумок в коментарі Autonews.ua Дмитро Бєспалов.

Андрій Довгань

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua