3472
Українці і свята: чи не забагато ми відпочиваємо
— Світ
Цього року ми зможемо на законних підставах відпочивати від роботи 115 днів. І це не рахуючи відпустки. Саме стільки в календарі-2018 налічується субот і неділь, а також неробочих державних свят. Виходить, співвідношення робочих і вихідних днів у нас не 5/2, як прийнято вважати, а 2/1. Понад 31% днів у році – вихідні. Якби їх розділити рівномірно, виходило б, що кожен третій день – це наш законний вихідний.
У країні вже давно ведуться дискусії на тему “Чи не забагато ми відпочиваємо?”. Чи може собі дозволити країна, ослаблена війною і економічною кризою, стільки гуляти?
Мінсоцполітики: святкові дні не погіршують економіку
Генеральний директор Директорату норм і стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України Юрій Кузовой стверджує, що за кількістю вихідних днів Україна знаходиться на середньому рівні серед інших країн. Він також вважає, що додаткові вихідні не роблять істотного впливу на економіку.
“На державні та релігійні свята ми відпочиваємо 11 днів в році. Цей показник не більше і не менше, ніж в Європі. Ми абсолютно середньостатистична країна в цьому питанні. Якби від цих 11 днів залежав стан економіки країни, напевно, питання про скорочення кількості свят обговорювалося б серйозно. Набагато більше на стан економіки впливає продуктивність праці, рівень продуктивності”, – говорить Юрій Кузовой.
Економіст Борис Кушнірук дотримується іншої думки:
“Я бачив по BBC цикл передач про Китай, і там був матеріал про середньостатистичну китайську родину. Чоловік і дружина живуть в невеликій квартирі в місті, а діти – в селі. Батьки працюють по 14 годин на добу і мають 5 вихідних за півроку. І в ці вихідні вони їдуть в село до своїх дітей… Ми чомусь думаємо, що розвиток Китаю, яке зараз спостерігається, – це результат більш розумної праці влади, а все інше само собою з’являється. Нічого подібного. Багато що залежить від усвідомлення людьми того, що потрібно працювати, і працювати багато. Те, що у нас занадто багато, як для бідної країни, святкових днів, – це факт”.
Однак експерт-аналітик також вважає: для зростання економіки, крім кількості вихідних, важлива ще й ефективність праці.
“У нас немає відчуття взаємозв’язку між працею, її ефективністю і благополуччям. Якщо ми хочемо жити, як на заході, повинен бути підхід до роботи, як на Заході. Не номінально “я прийшов на роботу”. На Заході люди дійсно працюють, і важко працюють. І саме ефективність роботи є основою благополуччя. Не важливо, йдеться про роботу з документами чи біля верстата”, – говорить Борис Кушнірук.
Не можна сказати, що питання про святкові дні в Україні не обговорюється. Обговорюється, і в тому числі на законодавчому рівні. Скажімо, з моменту останніх парламентських виборів у Верховній Раді було зареєстровано одразу 5 законопроектів про зміну святкових днів.
Найбільше депутатської уваги дісталося 2 травня. Виключити цей день з переліку державних свят і зробити робочим пропонувалося у всіх 5 поданих законопроектах. У більшості проектів також пропонувалося скасувати практику перенесення вихідного дня на понеділок, якщо святковий день припадає на суботу або неділю. Причому автори кожного з документів в якості обґрунтування нововведення неодмінно згадували негативний вплив великого числа вихідних на економіку.
“Існуючий порядок перенесення вихідних призводить до збільшення кількості вихідних днів і негативно впливає на економіку країни. В умовах істотного спаду валового внутрішнього продукту, погіршення макроекономічних показників країни… це матиме ще негативніший вплив на економіку”, – йдеться в пояснювальній записці до одного з законопроектів.
“В Україні зберігається проблема нераціональної кількості вихідних днів, що є неприпустимим в складний економічний період, який також збігається з часом міжнародного збройного конфлікту між Росією і Україною”, – пишуть автори іншого проекту.
В обов’язкових для кожного законопроекту графах “Фінансово-економічне обґрунтування” і “Прогноз соціально-економічних та інших результатів прийняття проекту” ініціатори “упорядкування” святкових днів згадують “позитивний вплив на економіку України”. Втім, конкретних розрахунків розміру позитивного впливу автори не наводять.
На підставі пропозицій, які лунали в цих законопроектах, Верховна Рада 16 листопада 2017 року прийняла зміни до Кодексу законів про працю, скасувавши вихідний 2 травня, але зробивши 25 грудня вихідним. Втім, як обґрунтування в законі вже немає згадки про економічні передумови – тільки про релігійні. Перенесення вихідного дня на понеділок також не скасували. Тобто кількість святкових днів залишилася колишньою.
Втім, це не дивно. Під час обговорення проектів, що вимагають скорочення числа неробочих святкових днів, законодавці часто посилаються на статтю 22 Конституції, яка, зокрема, говорить: “При ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод”. Цю статтю багато депутатів трактують в тому числі і як вимогу не скорочувати кількість вихідних і святкових днів.
Експерти: порахувати ефект для економіки нереально
Здавалося б, порахувати економічний ефект від зменшення або збільшення кількості вихідних днів просто: можна шляхом розподілу обчислити, скільки ВВП виробляє Україна за один робочий день, а потім обчислити, скільки б країна могла виробляти, якби ми менше відпочивали.
За даними Укрстату, 2017 року номінальний ВВП України становив 2 трлн 982,9 млрд грн, або 70 210 грн на душу населення. Таку кількість продукції ми виробили за 250 робочих днів (365 – 115 = 250). Виходить, за один робочий день Україна виробляє продукції на 11,9 млрд грн, або по 280 грн на душу населення. Такі ж суми забирає від загального ВВП кожен святковий день.
Але експерти кажуть: такі підрахунки некоректні. По-перше, тому, що багато виробництв не зупиняються навіть на вихідні і святкові дні. А по-друге, під час вихідних суттєво активізується торгівля і сфера послуг, що також позитивно впливає на економіку.
Стосовно “довгих вихідних”, які утворюються через перенесення робочих днів (якщо святкові дні випадають на середину тижня), експерти вважають, що це якраз зроблено для підвищення продуктивності праці.
“Перенесення мають сенс. Наприклад, якщо свято випадає на четвер, то дуже велика ймовірність того, що в уявленні більшості працівників і п’ятниця буде напіввихідним днем. Коли люди виходять на роботу всього на один день між двома вихідними, вони знаходяться в стані “а навіщо нам сьогодні працювати?”. А перенесення робочого дня на інший тиждень і об’єднання його з іншими робочими днями передбачає, що режим праці буде ефективнішим”, – пояснює Борис Кушнірук.
Олександра Романюк
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
