Віддам у хороші руки. Що держава зробить з ПриватБанком


Віддам у хороші руки. Що держава зробить з ПриватБанком

До того як лави держбанків поповнив ПриватБанк, який раніше належав Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову, у власності у держави вже перебували три банки. Це ті, що дісталися в спадок від СРСР – Ощадбанк і Укрексімбанк (спадкоємець радянського Внєшекономбанку) і Укргазбанк, націоналізований в період кризи 2008-2009 років.

У рейтингу банків за обсягом активів ці установи займають чотири перші позиції. Найбільший – ПриватБанк з активами 491,7 млрд грн (станом на 1 січня 2018 року). Далі йдуть Ощадбанк (295,9 млрд грн), Укрексімбанк (224,8 млрд грн) і Укргазбанк (80,1 млрд грн). Якщо відняти від цього обсягу заморожені резерви під непрацюючі кредити, показники чистих активів будуть значно скромніше. Однак це суттєво не змінює розстановки сил на ринку, де домінує держава.

Стратегія продажів

У лютому Міністерство фінансів прийняло документ, який визначає подальшу долю чотирьох супергігантів фінансового ринку, – стратегію розвитку держбанків. Мабуть, головне, що декларує цей документ, – намір держави протягом п’яти років позбутися монопольного становища на ринку, знизивши свою частку з нинішніх 55% до 24%.

Це означає, що банки, які подавали державне походження свого капіталу як одну з головних конкурентних переваг, перейдуть у приватні руки хоча б частково. Цілком логічно, що після цього скасують і стовідсоткову гарантію вкладів фізосіб, яка зараз поширюється на всі держбанки. Нагадаємо: вкладники комерційних фінустанов у разі банкрутства банку можуть розраховувати тільки на компенсацію суми до 200 тис. грн через Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО).

ПриватБанк і Укргазбанк згідно зі стратегією розвитку повинні повністю перейти в приватну власність. Уже в 2018 році 20% акцій Укргазбанку планується продати одній з міжнародних фінансових організацій (МФО). У 2020-му решта 75% повинні перейти під контроль стратегічного інвестора. З ПриватБанку держава має намір вийти в 2022 році. В якості потенційного нового власника розглядається міжнародний інвестор.

Ощадбанк і Укрексімбанк будуть перебувати під частковим контролем держави. Пакет акцій Ощадбанку в 55% залишиться у власності у України. Решта перейде до міноритарних власників. Частку в 20% в 2020 році збираються продати МФО. У 2022-му шляхом первинного розміщення акцій в приватні руки піде ще 25% Ощадбанку. При цьому Укрексімбанк до 2022 року залишиться державним як мінімум на 80%. До 20% в структурі його власності можуть скласти інвестиції МФО.

У необхідності хоча б часткової приватизації держбанків всі опитані Фокусом економісти не сумніваються. “Присутність держави як акціонера в банківському секторі в нинішньому обсязі неефективна і чинить швидше негативний вплив на розвиток фінансової системи країни, – каже Лариса Марченко, партнер, керівник напрямку послуг із супроводу угод копанні EY в Україні. – Тому ми підтримуємо поставлені завдання з продажу Укргазбанку і ПриватБанку стратегічним інвесторам, а також залучення МФО в акціонерні капітали Ощадбанку та Укрексімбанку”.

Однак кому, що і скільки продавати – питання спірне. Як розповів Фокусу член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Віталій Шапран, оприлюднена Мінфіном стратегія на 50-60% збігається з концепцією, яку він разом з Анатолієм Гулеєм, головою Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ), і Юрієм Прозоровим, президентом УТФА, готували для Ради НБУ. Основна розбіжність, помічена Шапраном, стосується Ощадбанку. “Ми б рекомендували уряду повністю позбутися від застарілого Ощадбанку, продавши його хоча б навіть частинаим, і залишити собі ПриватБанк – більш повороткий, просунутий в IT і логістиці і який не має близько 50 млрд грн боргів перед вкладниками СРСР”, – говорить Шапран.

До того ж, якщо банк такого масштабу опиниться в приватних руках, на ринку знову можуть утворитися перекоси. “До націоналізації ПриватБанку багато говорили про вплив його акціонерів на всю банківську систему і економіку країни за рахунок розміру банку і його важливості для роздрібних платежів. У разі продажу Ощадбанку або Привату ситуація може повторитися”, – попереджає Михайло Демків, аналітик банківського сектора групи ICU. Разом з тим він упевнений, що концентрація більше половини активів в одних руках, навіть якщо вони державні, не зробить банківську систему більш успішною.

У експертів Центру економічної стратегії особлива позиція. “Ми підкреслюємо необхідність повної, стовідсоткової приватизації всіх державних банків, а не тільки скорочення частки держави в їхньому капіталі. Робота в цьому напрямку повинна йти з повним дотриманням термінів, запропонованих Мінфіном (до 2022 року. – Фокус)”, – поділився баченням своєї організації заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Дмитро Яблоновський.

Втім, у світовій практиці є приклади успішної присутності держави на банківському ринку. Наприклад, частка державного капіталу в банківській системі Румунії становить 8%, Польщі – 24%, тобто стільки, скільки повинно стати в Україні після 2022 року. “Для держави важливо мати підконтрольні “банки розвитку”, які будуть фінансувати важливі напрямки або галузі. Такі проекти в більшості випадків можуть бути нецікавими з комерційної точки зору”, – пояснює Олександр Калашников, директор фінансового департаменту рейтингового агентства IBI-Rating.

“Зелений” банк. Укргазбанку належить стати провідним екобанком в Україні і задовольнити попит на фінансування проектів у сфері енергоефективності

Хто куди

У стратегії розвитку банків визначено шляхи розвитку для кожної з чотирьох державних фінустанов. Поряд із загальною концепцією Кабмін також затвердив стратегію розвитку Ощадбанку і найближчим часом має намір схвалити аналогічний документ, що стосується ПриватБанку.

Ощадбанк згідно зі стратегією свого розвитку повинен стати найбільшим універсальним банком України, який буде присутній у всіх сегментах – корпоративному, роздрібному, орієнтованому на малий і середній бізнес (МСБ). У всіх цих напрямках Ощадбанк ставить перед собою завдання зміцнити позиції. У корпоративному сегменті він планує утримати за собою частку ринку близько 18% в кредитах, 11% в депозитах. У секторі МСБ Ощадбанк має намір захопити частку до 10% в кредитах і до 20% в депозитах і поточних рахунках. У роздробі, де в останні три роки Ощадбанк показував інтенсивне зростання, стоїть завдання потроїти частку в кредитуванні до частки ринку в 13% за рахунок іпотеки, автокредитів, кредитних карток і споживчих позик. При цьому Ощадбанк розраховує зберегти контроль над майже п’ятою частиною депозитів населення країни (19% ринку).

Втім, Ощадбанку, який завдяки своїй історичній спадщині володіє найбільшою в Україні мережею банківських офісів, доведеться скоротити кількість відділень з існуючих 3,2 тис. до 1,9-2,1 тис. Таким чином, за цим показником Ощадбанк зрівняється з ПриватБанком, мережа якого станом на 1 січня 2018-го нараховувала 2,2 тис. відділень.

Щоб після закриття більше тисячі відділень надання послуг Ощадбанку на території України не погіршилося, глава правління банку Андрій Пишний вважає за необхідне скооперуватися з державним поштовим оператором. “Така співпраця – це обґрунтований з економічної точки зору підхід єдиного акціонера – держави щодо використання своїх двох найбільш розгалужених структур – Ощадбанку та Укрпошти”, – заявив Пишний на презентації стратегії розвитку Ощадбанку.

ПриватБанк, виходячи з оприлюдненого документа, повинен розширити присутність на роздрібному ринку, активізувати напрямок МСБ і почати розвиток корпоративного сегмента. Поки ці спільні завдання мало чим відрізняються від тих, які ставить держава перед Ощадбанком. Тому деякі з опитаних експертів вказують на ризик появи нездорової конкуренції між двома банками одного акціонера.

“Є ризик, що обидва банки (ПриватБанк і Ощадбанк. – Фокус), маючи потенційний доступ до державної допомоги у вигляді докапіталізації або інших преференцій, можуть, конкуруючи один з одним, витіснити приватних гравців. Як для конкуренції в цілому, так і для держави, яка буде це фінансувати, ефект буде негативним”, – попереджає Дмитро Яблоновський.

Однак, як зазначає Лариса Марченко, з огляду на масштаби і існуючі бізнес-моделі, конкуренція між ПриватБанком і Ощадбанком, особливо в обслуговуванні МСБ і фізосіб, неминуча і збережеться надалі.

Укрексімбанку в документі Мінфіну рекомендується зосередити більше уваги на експортно-імпортних операціях. Однак майбутнє цієї установи поки не деталізовано. “З державного Укрексімбанку потрібно вивести весь традиційний банківський бізнес на Приват і Укргаз і зробити його класичним EXIM-банком, як в США, зі стовідсотковою участю держави”, – пояснює можливу модель розвитку цієї фінустанови Віталій Шапран.

Укргазбанку, як вказано в стратегії, належить стати провідним екобанком в Україні і задовольнити попит на фінансування проектів у сфері енергоефективності в масштабах країни на 30%. Втім, цим шляхом Укргазбанк і так впевнено йде вже кілька років поспіль. “Завдяки тому, що Укргазбанк за допомогою МФО та міжнародних експертів провів істотну роботу з трансформації, оптимізації бізнес-процесів і розвитку сегменту “зеленого кредитування”, він має великі перспективи знайти приватного власника протягом трьох років, – каже Лариса Марченко. – І, наскільки нам відомо, потенційні інвестори вже проявляють інтерес до цього активу”.

Скелети в шафі

Якщо у Укргазбанку вимальовуються хоч якісь шанси залучити приватного власника в найближчому майбутньому, іншим держбанкам ще тільки належить провести серйозну передпродажну підготовку. Адже в тому вигляді, в якому ці активи існували до сьогоднішнього дня, їх навряд чи можна назвати привабливими для інвесторів.

“Для підвищення ефективності роботи держбанків заплановано впровадження в них міжнародних стандартів корпоративного управління. Зокрема, передбачається посилити позиції наглядових рад банків за рахунок розширення їхніх повноважень та обов’язкового призначення в їх склад незалежних членів”, – говорить Олексій Філіпов, менеджер групи консультування з управління фінансовими ризиками компанії “КПМГ Україна”. Він вважає, що цей крок допоможе мінімізувати політичний вплив на кредитну політику банків.

Змінюючи модель корпоративного управління в держбанках, центри впливу, які їх контролюють, образно кажучи, будуть змушені наступити на горло власній пісні. “Поліпшення системи корпоративного управління, зниження обсягу інвестицій в зобов’язання уряду і компаній держсектора я б розцінював як елементи передпродажної підготовки, – пояснює Олександр Калашников. – Але майже гарантовано, що за підсумками реалізації такої стратегії держбанки вже не вдасться використовувати для закриття фінансових потреб уряду і стратегічно важливих підприємств”.

Втім, реформа корпоративного управління ще не найскладніше завдання, яке треба вирішити для здійснення продажу держбанків. Мабуть, головна проблема – непрацюючі кредити, які лежать мертвим вантажем на балансах державних фінустанов. У ПриватБанку таких 87%, у Ощадбанку – 64%, у Укрексімбанку – 60%, у найбільш благополучному в цьому відношенні Укргазбанку – 22%. В основному це кредити корпоративного сектора, які перестали обслуговуватися через втрату Криму і Донбасу, жалюгідне становище позичальників в умовах кризи і ухилення боржників від погашення зобов’язань за рахунок недосконалості судової системи. У ПриватБанку особлива ситуація. Практично всі непрацюючі корпоративні кредити тут приписуються колишнім акціонерам, які подібні підозри спростовують. Проте держава планує стягнути з них заборгованість через суд.

У стратегії Мінфіну в переліку завдань акціонера йде мова про звільнення балансів держбанків від тиску непрацюючих кредитів. Також ставиться мета до 2020-2022 років врегулювати правові питання з токсичними активами та судовими позовами в ПриватБанку. Однак модель роботи з мертвим вантажем поганих активів поки чітко не конкретизується. Тобто дискусія з цього питання триває, а перспективи позбавлення від мертвого вантажу виглядають туманними.

На думку Юрія Федоріва, директора відділу інвестицій та ринків капіталу KPMG в Україні, оптимальним виходом із ситуації може стати адаптація європейської практики в створенні так званого Bad bank – окремого банку, якому держбанки будуть передавати в управління проблемні активи. Відомо, що такий підхід якраз і обговорюється в уряді.

“Наскільки я знаю, зараз Мінфін схиляється до варіанту створення компанії з управління активами (КУА) для поганих кредитів. Але автори ідеї не можуть толком пояснити, чим держспівробітники КУА будуть відрізнятися від бравих кредитних офіцерів Ощадбанку, які виграли позови на 40 млрд грн, а змогли домогтися виконання рішень трохи більше ніж на 10% від виграної суми”, – розповів Фокусу Віталій Шапран. На його думку, для вирішення проблеми необхідна масштабна реформа – держбанкам потрібно дозволити продавати погані активи на відкритому ринку, тоді як створення нових інституцій може закінчитися тим же, чим історія ліквідованого банку “Родовід”, який невдало намагалися перетворити на банк поганих активів після націоналізації в 2009 році.

На думку заступника виконавчого директора ЦЕС Марії Репко, варіант передачі з балансів банків поганих кредитів загрожує тим, що таким чином нишком будуть списані борги з недобросовісних кредиторів, особливо осіб, пов’язаних з політикою. “Повернення проблемних кредитів має стати стратегічним завданням нового менеджменту і наглядових рад держбанків, – пропонує варіант вирішення проблеми Марія Репко. – І тільки перед самим продажем банку проблемні активи варто передавати: іпотечні кредити – КУА, корпоративні борги – в “поганий банк” або, навпаки, виділити для продажу здорову частину банку”.

Зазнавши краху в розчищенні поганих активів, держава поставить під сумнів виконання всієї стратегії. Однак нести відповідальність за це доведеться вже новому складу уряду і керівництву Мінфіну. Можливо, саме на це автори стратегії і розраховують.

Марія Бабенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Все, що ми знаємо про:ПриватБанк
В Контексті Finance.ua
Опитування