Газова війна: пора оголошувати енергетичну мобілізацію


Газова війна: пора оголошувати енергетичну мобілізацію

Міністерство енергетики прийняло рішення про скасування режиму газової економії в Україні з 7 березня. Замість 10 днів, як передбачалося спершу, режим економії діяв лише 5 днів. Однак саме по собі виникнення цієї ситуації підтверджує: Росія активізувала наступ на Україну на “газовому фронті”. Тому питання про енергонезалежність країни знову постало як ніколи гостро, пише Сегодня.

#Прикрути

Нагадаємо: загострення “газової війни”, яку Росія веде проти України з 2000-х, відбулося після того, як Стокгольмський арбітражний трибунал у суперечці “Нафтогазу” і “Газпрому” виніс рішення на користь України і присудив російській енергокомпанії штраф у розмірі 6,4 млрд доларів. “Образившись”, російська сторона відмовилася поставляти Україні газ і повернула “Нафтогазу” передоплату за березень. В результаті Україна в терміновому порядку домовилася про тимчасові постачання газу з Польщі. Але ті кілька днів, поки тривало оформлення документів, країна змушена була жити в стані економії.

“Нафтогаз” закликав українців проявити витримку і зменшити температуру в квартирах і на підприємствах на 1 градус вдень і на 2 градуси вночі. У навчальних закладах були тимчасово скасовані заняття. Промислові підприємства також оптимізували роботу з урахуванням економії енергоресурсів. Генеруючі компанії (ТЕС, ТЕЦ та ін.) Перейшли на використання мазуту.

У Міністерстві енергетики підрахували, що певедення генеруючих компаній на мазут дає економію 15-20 млн кубометрів газу на добу. Віце-прем’єр, глава Мінрегіонбуду Геннадій Зубко ще в грудні минулого року заявляв, що проведення мінімальних енергоефективних заходів дозволить скоротити споживання газу для опалення житлових будинків з 18 млрд кубів на рік до 14 млрд. А якщо використовувати весь наявний потенціал, то і до 9, 5 млрд кубометрів, тобто практично вдвічі.

Координатор Експертної платформи з енергоефективності Ігор Черкашин вважає, що заходи, подібні до акції “Прикрути”, направляють країну по шляху енергетичної бідності, тоді як можна домогтися скорочення споживання енергоресурсів, не зменшуючи при цьому рівень комфортності для людей.

“Якщо треба скоротити споживання газу в абсолютних цифрах, можна йти двома шляхами. Перший шлях – це шлях енергетичної бідності, коли скорочення споживання енергоресурсів скорочується такими вольовими шляхами, як, наприклад, акція “Прикрути”. Це штучне заниження споживання без збереження санітарних норм. Тому скасовують заняття в школах, нікого не цікавить температура в квартирах. А є другий шлях – коли скорочення споживання є наслідком скорочення питомого споживання. Тобто коли ми скорочуємо енерговитрати, не порушуючи при цьому комфортність життя людей. Це шлях підвищення енергоефективності”, – говорить він.

“У нас енергоефективність взагалі повинна стати пріоритетом енергетичної політики. А потім вже все інше. Але займе, звичайно, дуже багато часу і грошей. Але треба рухатися в цьому напрямку. А коли на Фонд енергоефективності виділяється 400 млн, а на субсидії 80 млрд – це несерйозно. Повинно бути з точністю до навпаки”, – говорить директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Валентин Землянський.

Експерт з питань ЖКГ Андрій Никончук вважає, що з кожним роком масштабність заходів з енергоефективності збільшується, але часто все впирається у брак коштів.

“Наприклад, для комунальних будинків проводити заходи з енергоефективності зараз дуже складно. Тому що комунальний будинок фінансується жеком, у якого грошей хронічно немає. До того ж в квартплату заходи щодо підвищення енергоефективності не входять. У Києві рішенням Київради затверджено програму “70х30”, за якою жителі навіть комунальних будинків можуть брати участь в програмах з енергоефективності. Але 30% суми людям все одно потрібно зібрати з власних коштів, і тільки тоді місто виділить з бюджету 70% від загальної суми”, – го ворит експерт.

Як можна заощадити енергоресурси і наші гроші

В Енергетичній стратегії України, розрахованій до 2035 року, поставлено ​​завдання досягти енергонезалежності шляхом збільшення видобутку власних ресурсів, мінімізації імпорту, технічного переоснащення підприємств галузі та інших заходів. При цьому не обов’язково чекати, коли вийдуть окремі розпорядження уряду по кожному з напрямків. Законодавча база, наявна в Україні на сьогоднішній день, дозволяє кожному проводити енергозберігаючі заходи вже зараз – в міру можливостей і розуміння проблеми споживачами. У тому числі – на промислових підприємствах і в комунальній сфері: в своєму будинку, у власній квартирі.

Що можна зробити вже зараз:

1. Замість газу перейти на використання біопалива, торфу, теплових насосів, електричного опалення, сонячних панелей і колекторів.

2. Замінити старі неефективні газові котли на сучасні, з більш високим ККД і автоматичним регулюванням.

3. У багатоповерхівках встановлювати індивідуальні теплові пункти з погодозалежною автоматикою. Автоматика буде підтримувати постійну комфортну температуру в приміщеннях і дозволить зменшити витрати на опалення.

4. Утеплювати будинки: стіни, горища, цоколі, дахи, інженерні комунікації.

5. Встановлювати енергозберігаючі вікна та двері.

6. Використовувати рекуператори тепла для провітрювання приміщень з поверненням тепла в будинок.

Де знайти гроші на підвищення енергоефективності

У ДТЕК ЕСКО підрахували, що після проведення заходів щодо підвищення енергоефективності Україна зможе економити на енергоресурсах 150 млрд грн. Таку цифру озвучив на Українському енергетичному форумі директор ДТЕК ЕСКО Євген Бушма.

Він вважає, що в умовах дефіциту бюджетних коштів необхідно залучати до вирішення проблем енергоефективності приватних інвесторів: банки, міжнародні фінансові організації, енергосервісні компанії (ЕСКО). Зокрема, ЕСКО-інвестори фінансують і виконують “під ключ” енергоефективні заходи, які окупаються протягом трьох років. Таким чином в цілому по країні можна заощадити 28 млрд грн., які повернуться в економіку.

За словами Євгена Бушми, ДТЕК ЕСКО планує до 2020 року залучити в енергосервісні проекти 480 млн грн, з яких половина суми – гроші банків і міжнародних фінансових організацій. Пріоритетними напрямками для інвестицій він назвав енергозберігаючі проекти в промисловості, бюджетній сфері та житловому секторі. Досвід реалізації таких проектів показує, що кожен мільйон інвестицій економить клієнтам 8 млн грн протягом 10 років, або 8,7 кВт·год енергоресурсів. Наприклад, в 2017 ДТЕК ЕСКО модернізував опалювальні системи двох дитячих садків у Києві – №176 і 712. У них була досягнута економія теплової енергії 39,5% і 28% відповідно. При тому, що температура в групах підтримується на комфортному для дітей рівні +18-22 градуси.

Як повідомлялося, в грудні 2017 року Україні було створено державний Фонд енергоефективності, завдання якого – залучення коштів і допомога в здійсненні енергоефективних заходів, в тому числі термомодернізації житлових будинків. Фонд планує в 2018 році залучити на ці цілі близько 2 млрд грн від міжнародних фінансових організацій.

Крім того, на заходи з енергоефективності НАК “Нафтогаз” планує направити частину суми, виграної у “Газпрому” в Стокгольмському арбітражному трибуналі. Про це повідомив глава правління НАК “Нафтогаз” Андрій Коболєв.

Додаткові кошти на заходи з енергоефективності можуть вивільнитися в результаті монетизації субсидій. В Україні в цьому році на субсидії може бути спрямовано близько 80 млрд грн. При існуючому стані речей люди не тільки не економлять енергоресурси, але намагаються витрачати їх якомога більше, побоюючись, щоб у них не забрали субсидію. В результаті показник енергоспоживання в Україні становить близько 200 кВт на 1 кв. м житла, тоді як в Європі – 50-80 кВт. Монетизація субсидій буде стимулювати людей скорочувати енергоспоживання без втрати в комфорті, за рахунок ефективного використання енергії.

“Наше головне завдання – щоб кошти на енергоефективні заходи стали інвестиціями в зменшення енергоспоживання і нарешті – в енергонезалежність України. Економія енергоспоживання та енергоефективність повинні стати трендом України”, – сказав віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко.

Сергій Рюмочкін

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування