5693
Соціальний переворот: ЄСВ почнуть по-новому вираховувати із зарплат
— Казна та Політика
В Мінсоцполітики пропонують змінити порядок адміністрування єдиного соціального внеску (ЄСВ), розширивши сферу його застосування. Як повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева, передбачається дві ключові зміни:
відрахування ЄСВ з усієї суми заробітної плати, незалежно від її розміру;
запровадження регресивної шкали сплати цього внеску.
Зараз в Україні діє обмеження, згідно з яким соцвнесок у розмірі 22% сплачується тільки з частини доходу, що не перевищує 15 мінімальних зарплат, тобто з 1 січня 2018 року — це 55,8 тис. грн. Все, що вище цієї планки, не оподатковується соцвнесками.
Свого часу це було зроблено для того, щоб стимулювати підприємства показувати реальні розміри зарплат ключових топ-менеджерів і фахівців. Тому, щоб навантаження на українців з високими доходами зросло помірно і не призвело до тінізації виплат, в уряді запропонували застосовувати регресивну шкалу. Тобто, що вища зарплата, то нижча ставка ЄСВ.
Як повідомили у Мінсоцполітики, ці зміни вже оформлено у вигляді урядового законопроекту і передано на вивчення в парламентський комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Чиї зарплати постраждають
За даними Мінсоцполітики, в Україні налічується всього 60 тисяч громадян з дуже високими зарплатами, в тому числі які вимірюються мільйонами гривень. Це, як правило, топ-менеджери державних або приватних компаній, таких, наприклад, як «Нафтогаз», «Укрзалізниця» і т. п. За рахунок розширення бази застосування ЄСВ у Мінсоцполітики розраховують одержувати в Пенсійний фонд додатково близько 5 млрд грн на рік.
Розміри пропонованих ставок регресивної шкали поки що невідомі. Як повідомили UBR.ua у Мінсоцполітики, це є предметом для обговорення.
Тому оцінити вплив цього інструменту на збільшення сплати ЄСВ досить складно. Раніше Андрій Рева говорив, що і зараз багато компаній працюють «в тіні», а тому навряд чи це щось змінить.
Водночас бізнес негативно оцінює дану новацію. Ті компанії, які працюють «в білу» і платять офіційну зарплату співробітникам, наприклад, іноземний бізнес в Україні, так і будуть платити. Навіть якщо щось зміниться в оподаткуванні, вони не стануть йти «в тінь».
На думку директора фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Дмитра Рибальченка, хіба що компанії з іноземними інвестиціями можуть переглянути свої плани щодо вкладень в Україну, оскільки бізнес завжди шукає такі юрисдикції, де собівартість нижча.
«При цьому важливо відзначити, що, підвищивши оподаткування на зарплати держчиновників, держава просто перерозподілить бюджетні кошти з одних держструктур на користь Пенсійного фонду. Тобто, дефіцит Пенсійного Фонду стане меншим, але при цьому країна нічого не виграє. Це як перекладання грошей з однієї кишені в іншу», — вважає Дмитро Рибальченко.
Інша частина бізнесу, яка працює «в тіні», якщо і замислювалася раніше про часткове відбілення зарплат топ-менеджерів, то, враховуючи цю ініціативу, швидше за все, перегляне свої плани.
Представники бізнесу пропонують уряду дещо ширше поглянути на цю проблему.
За словами віце-президента УСПП з питань податкової політики Юлії Дроговоз, пропозиції з розширення податкової бази для ЄСВ звучали ще під час обговорення ідеї про зниження ставки до нинішніх 22%.
«На жаль, влада бачить тільки одну проблему — дефіцит Пенсійного фонду і намагається вирішити її суто фіскальними методами», — говорить експерт.
Адже при розрахунку і призначенні пенсій залишається верхня межа — максимальна пенсія від держави не може бути вищою, ніж 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян. З 1 січня 2018 року це 13730 грн.
«Водночас для ЄСВ цю межу хочуть скасувати. По суті ЄСВ замість соціального внеску фактично перетвориться на ще один податок у чистому вигляді. Влада зрозуміла, що з малого і середнього бізнесу вже взяти нема чого, і намагається знову потрясти великі підприємства і іноземний бізнес», — пояснила Юлія Дроговоз.
Фактично держава вирішила покарати тих, хто ще готовий платити високі зарплати в Україні, а не виїхав з країни.
Представники бізнесу вважають, що замість розширення бази для соцвнеску треба було б ретельно опрацювати питання про зниження ставки ЄСВ (всі підприємства це підтримають) і збільшення мінімальної зарплати (це підтримають співробітники), що збільшить надходження до ПФ.
Як зазначає Дмитро Рибальченко, вже є позитивний приклад. Спочатку зниження ставки ЄСВ до 22% збільшило дефіцит Пенсійного фонду, але вже через рік, у 2017-му, надходження від соцвнеску в ПФ майже вийшли на рівень 2014-2015 років, коли його ставка була на рівні 37-41%.
Це сталося, зокрема, завдяки підвищенню мінімальної зарплати до рівня 3200 грн. І якщо «мінімалка» буде зростати і далі, то разом з нею буде зростати гранична сума в 15 мінімальних зарплат. Всі ці дії призведуть не тільки до перерозподілу бюджетних ресурсів, а за рахунок широкої бази зможуть збільшити доходи ПФ за рахунок усіх комерційних підприємств.
«Зараз загальне податкове навантаження на фонд оплати праці досягає 41%. Зрозуміло, бізнес підтримав би зниження цього загального навантаження, наприклад, до 25%. Яка частка в цьому може бути у ЄСВ і ПДФО — треба рахувати», — зауважила Юлія Дроговоз.
В іншому випадку, як зазначає Дмитро Рибальченко, частина компаній може вдатися до таких видів виплат топ-менеджменту, які не обкладаються ЄСВ. Наприклад, надання частки в компанії топам, і виплата за нею дивідендів.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
